ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ДИТЯЧОГО ОДЯГУ ТА ВЗУТТЯ

Дитячий одяг і гігієнічні вимоги до нього

Основним призначенням одягу є захист організму від зайвого перегрівання чи охолодження шляхом створення сталих температурних умов. Сталість температури тіла є умовою доброго самопочуття.

Крім цього основного призначення, одяг захищає тіло від вітру, дощу, ультрафіолетового опромінення, пилу, бруду, зменшує несприятливу дію різних механічних та хімічних чинників, що особливо важливо для ніжної, легко пошкоджуваної шкіри дитини.

Процеси утворення і віддачі тепла урівноважуються в організмі. Якщо збільшується утворення тепла (наприклад, при фізичному навантаженні), то одночасно, щоб не настало перегрівання, зростає і тепловіддача. Те саме відбувається і при підвищенні чи зниженні температури повітря. Цс здійснюється спеціальними теплорегуля- ційними механізмами, розташованими у головному мозку. Щоб полегшити їх роботу, треба правильно добирати одяг. Він повинен мати добрі теплозахисні властивості, бути водонепроникним, пористим, легким.

Чим менша дитина, тим більш недосконалі її теплорегуляційні механізми. Малі діти, особливо незагартовані, легко переохолоджуються чи перегріваються.

Перегрівання так само шкідливе, як і переохолодження. Діти перегріваються не тільки влітку, а й узимку, якщо їхній одяг не відповідає температурі повітря.

Спільними для будь-якого одягу с такі гігієнічні вимоги: легкість, м ‘якість, гарний фасон, співвідношення віку та розміру тіла дітей. Усі ці вимоги спрямовані на забезпечення свободи рухів дитини. Рухи, особливо на повітрі, с сильним стимулом нормального росту та розвитку організму. Дітям властива велика рухливість, і одяг не повинен їм заважати. Одяг не повинен бути дуже довгим, широким, тісним, який не дає дитині рухатися. Крім того, грубий і тісний одяг стискає шкірні покрови, судини і тим порушує нормальне функціонування внутрішніх органів і систем в організмі.

В молодшому віці, коли скелет дуже піддатливий механічним діям, такий вузький та тісний одяг може порушувати правильну пос таву і сприяти розвитку різних викривлень хребта. Тугі пояси, резинки, високі тісні комірці, стягуючі манжети з асортименту дитячого одягу повинні виключатися. Крім того, одяг повинен швидко і легко одягатися і зніматися, бути гарним, виховувати естетичний смак у дитини. Зовсім довгий одяг, як і тісний, робить дитину неповороткою.

Теплозберігаючі властивості одягу залежать від її покрою, пошиття, кількості шарів і в основному від якості тканин, з яких вона пошита.

Тканини та їх характеристика. Сам одяг не гріє, але між ним і тілом, а також у його порах міститься повітря, яке є поганим провідником тепла. Теплопровідність тканин тим менша, чим більше повітря міститься в них. Високу теплозахисну здатність мають м’які, рихлі тканини з малою вагою, в першу чергу шерсть, хутро, ватин, вельвет, трикотаж, у меншій мірі байка, фланель, віскоза, штапель, лавсан та інші тканини. Вони мають і добру повітряну проникність, що забезпечує зміну повітря, яке знаходиться між одягом і тілом. Такі тканини, як правило, використовуються для холодної пори року (осінь, зима). Для літнього одягу використовуються гладкі, світлі тканини, які добре відображують сонячні промені. Важливою якістю тканин, призначених для літнього одягу, а також для пошиття білизни, є і їх гігроскопічність, тобто здатність добре і швидко вбирати і поступово випаровувати вологу, яка виділяється з потом. Ці якості мають тканини із бавовни: бязь, батист, сатин, ситець, нансук та інші. Особливо добре вбирає і випаровує вологу полотно. Тому одяг із нього добре носити в жарку пору року.

Інтенсивний розвиток хімічної промисловості в останні роки сприяє широкому використанню в промисловості тканин і трикотажу синтетичних волокон. Останні можуть діяти негативно на організм дітей. Негативна дія хімічних властивостей тканин на організм дітей значно сильніша, ніж на дорослих. Матеріали із синтетичних волокон (капрон, нейлон, хлорин та ін.) майже зовсім не вбирають вологу, тому для пошиття білизни і літнього одягу, призначених для дітей, застосовувати їх не рекомендується.

Полімерні матеріали, які повинні використовуватись для дітей, мусять відповідати високим вимогам. Рекомендується використовувати суміші синтетичних волокон не в тканинах, а в трикотажних полотнах. Особливо недопустимо використовувати синтетичні матеріали для виготовлення білизни та легкого плаття, тобто того асортименту дитячого одягу, який близько контактує зі шкірою.

Гігієнічні вимоги до викрою дитячого одягу. Від викрою одягу багато в чому залежить нормальний розвиток дитини. Тому викрій дитячого одягу повинен бути таким, щоб основна її маса лягала на плечовий пояс і рівномірно по ньому лежала. Все це буде сприяти збереженню правильної постави. Фасон повинен бути простим, забезпечувати швидкий догляд за одягом. Одяг дітей не повинен сковувати їх рухів, заважати вільному диханню, кровообігу, травленню, подразнювати і травмувати шкіру. В той же час одяг дитини не повинен бути дуже вільним, оскільки, чіпляючись ним за різні предмети, вона може впасти і забитися.

Дитяча білизна. Дитяча білизна шиється із світлих, а ще краще білих тканин. Обов’язковою річчю дитячої постільної білизни є наволочки, простирадла і підодіяльники. Нижні сорочки для дівчаток шиють без рукавів, а для хлопчиків - з короткими рукавами, або заміняють майками, зробленими з бавовняної тканини. Довжина нижніх сорочок повинна бути такою, щоб вони не вилізали зі штанців і плаття. На ніч потрібно одягати на дитину нічну сорочку або піжаму. Нічна сорочка шиється вільною і довгою, до стопів дитини, цс запобігає її від переохолодження і самозараження глистами-гостриками. Штанці шиються вільними, щоб середній шов не тягнув і не натирав шкіру, а пояс не стискав грудну клітку дитини.

Одяг для прогулянок. Дитячий одяг, призначений для прогулянок на свіжому повітрі в холодну погоду, повинен мати добрі теплозахисні якості.

Навесні та восени, коли температура зовнішнього повітря дуже коливається, особливу увагу звертають на одяг для прогулянок. Навесні спочатку змінюють верхній одяг, а згодом - взуття.

При температурі зовнішнього повітря від-1 до -5°С дошкільнят одягають на прогулянку так: нижня білизна, домашній костюмчик, вовняна куртка і рейтузи. На ноги надягають панчохи і чоботи. Дітям, які легко застуджуються, потрібні ще н теплі шкарпетки, куртка або легеньке пальто на підкладці. Якщо температура повітря нижча - 5°С, надягають білизну, домашній костюм, джемпер, який закриває шию, лижний костюм, демісезонне пальто, вовняну шапочку, рукавички. При морозі 11-14°С дітям обов’язково надягають зимове пальто, шапку, яка закриває вуха, тепле взуття. Хутряні шубки, а також пальто на хутряній підкладці сковують рухи дитини, ведуть до перегрівання, тому їх дітям не рекомендують.

Після будь-якої прогулянки в теплу пору року перевіряють температуру тіла, рук і ніг дитини. Тепла, суха шкіра свідчить про те, що дитина була одягнута правильно. Якщо руки й ноги холодні, одяг має бути теплішим. Коли ж після прогулянки голова й тіло вологі — це наслідок занадто теплого одягу.

Для немовлят грудного віку найліпшим одягом для прогулянок узимку є спальні мішки. Дитину одягають у тоненьку сорочечку, теплу кофтину з зашитими рукавами, теплі повзунки. На голові - хустинка з ситцю, вовняна шапочка. Потім загортають у тоненьку й теплу пелюшку, тонку ковдрочку і спальний мішок.

Дітям після 6 міс. поверх теплої кофтинки і повзунків можна надягнути вовняний костюмчик і пальто з зашитими рукавами. Ноги і тулуб загортають у ковдру, залишаючи вільними ручки. Якщо є спальний мішок, пальто не потрібне.

Обличчя під час прогулянки не можна прикривати, бо погіршується склад повітря, що його дитина вдихає. Обличчя має бути завжди відкритим, у морозні дні його треба змастити вазеліном.

Зайвий теплий одяг стомлює дитину, сковує рухи, вона перегрівається. Одягнута в теплий, але легкий одяг, дитина не перемерзне, бо буде багато рухатися, а рухова активність сприяє виділенню тепла в організмі.

Не можна одягати дітям раннього віку та школярам шкарпетки чи гольфи з синтетичних матеріалів, бо вони погано поглинають вологу.

Крім того, еластичні шкарпетки і панчохи здавлюють ногу, затрудняюсь рухи.

У дощову погоду дітям будь-якого віку, крім малят, треба мати плащ з тканини, яка не пропускає вологу.

Головні убори. На прогулянках залежно від температури повітря і погоди використовуються різні головні убори. В літні, сонячні дні голову дитини покривають світлою панамкою або солом’яною шапочкою. Весною і восени, якщо не дуже холодно і вітряно дівчаткам одягають берети, а хлопчикам кепки, картузи. В холодну вітряну погоду, а також зимою при відсутності сильних морозів рекомендуються в’язані або фетрові шапочки, а в сильні морози хутряні шапочки або шапки-вушанки.

Догляд за одягом. При забрудненні вага одягу збільшується (за десять днів носіння на 10-11 %), теплові і гігроскопічні якості його понижаються, пори тканини просочуються потом і салом, що є добрим середовищем для мікробів. Так, перевірено, що після місяця носіння одягу, кількість мікробів на ньому збільшується в 2-4 рази. Тому необхідно стежити за зим, щоб забруднений одяг своєчасно міняли, добре чистили, прали, по можливості кип’ятили і прасували. Крохмали ї й дитячу білизну не дозволяється, так як після цього вона стає жорсткою, а також понижується її гігроскопічність і повітряно- проникливість. Білизну і кімнатний одяг потрібно міняні при кожному його забрудненні і після кожного купання дитини. Ковдри раз на тиждень потрібно виносити на свіже повітря для провітрювання і очищення від пилу.

Необхідно з ранніх років привчати дітей до- охайності одягу, розвивати у них самостійність, показувати і вчити, як правильно одягати ту чи іншу річ: сорочку, штанці, колготки та ін. При такому вихованні уже до 3 років діти можуть самостійно одягатися і роздягатися, акуратно вішати і складати свій одяг, чистити його від пилу і снігу для чого в роздягальній необхідно мати достатню кількість щіток (для верхнього одягу і взуття).

Від батьків потрібно вимагати, щоб вони приводили дітей у дошкільний заклад чистими й охайно одягненими, з пришитими гудзиками, вішалками, з носовими хусточками.

Гігієнічні вимоги до взуття. До взуття висуваються такі ж гігієнічні вимоги, як і до одягу. Воно забезпечує захист організму від дій небезпечних факторів зовнішнього середовища й оберігає стопу від механічних пошкоджень. Гігієнічні вимоги до взуття містять вимоги до конструкції та розміру, зумовлених властивостями будови стопи в період росту, і до матеріалів, із яких виготовляється взуття. Раціональне взуття, яке відповідає аиатомо-фізіологічним властивостям дитячої стопи, забезпечує її нормальний розвиток, оберігає від деформації та захворювань. Взуття для дітей повинно точно відповідати довжині та ширині стопи, не бути вузьким і вільним.

Важливою функцією взуття є забезпечення клімату навколо стопи. Температурно-вологий режим у взутті, як правило, залежить від матеріалу. Для нормального функціонування стопи підстилка повинна бути пластичною, гігроскопічною, мати теплові властивості, її повинні виготовляти тільки із натуральної шкіри. Найліпший матеріал для виготовлення дитячого взуття натуральна шкіра. Для літнього взуття рекомендується різні текс тильні матеріали. Для верху - сукно, драп, напіввовняні матеріали. В умовах холодних зим широко використовуються валянки.

Недоцільно використовувати постійно в приміщенні спортивне взуття (кеди, кросовки). Цс взуття спеціального призначення, тому не може бути рекомендовано для домашнього взуття.

Дитяче взуття повинно бути легким, зручним, мати еластичну підошву, широкий носок і маленький каблучок висотою не більше 8 мм. Тапочки одягають дітям тільки на музикальні заняття, заняття ранковою гімнастикою, фізичною культурою. Тісне, грубо зшите взуття може викликати зміну форми стопи і ноги дитини, сприяти вростанню нігтів, утворенню мозолів, а в холодну пору року, стискаючи кровоносні судини, прискорює їх охолодження. Дуже вільне взуття також небажане, бо воно затрудняє рухи дітей, викликає потертості ніг.

Для повсякденного носіння не можна рекомендувати гумове і лаковане взуття, так як воно затримує рух повітря і випаровування поту, сприяє утворенню попрілостей ніг.

Гумові чобітки одягають на дітей тільки в порівняно теплу погоду під час прогулянок по вологій траві і землі, коли йде дета, Потрібно стежити за тим, щоб діти в цьому взутті знаходились недовго. Гумове взуття в приміщенні потрібно знімати.

В теплу пору року на дітей можна одягати парусинове і вельветове взуття. Воно легке, повітропроникливс і гігроскопічне, діти можуть ходити в ньому як у приміщеннях, так і на прогулянках. Зимою дітям на прогулянку потрібно одягати утеплені суконні або шкіряні черевики, чобітки.

Вимоги до панчіх і носків залежать від сезону. Вони повинні виготовлятися з повітряно- і вологопроникливих матеріалів. Найліпші з гігієнічних позицій матеріали для панчіх і носків бавовняні та трикотажні полотна.

Щоб взу ітя було зручним, за ним треба правильно доглядати. Після повернення з прогулянки його чистять і мастять кремом. Це пом’якшує шкіру, попереджає виникнення тріщин. Вологе взуття спочат ку миють, витирають сухою ганчіркою і, набивши папером, залишають для висушування. Сухе взуття змащують кремом, а лакове - гліцерином. У дитячі їх закладах повинні бутті створені умови для сушіння та зберігання взуття. Необхідно слідкувати, щоб кожна дитина носила своє взуття.

Гігієнічні вимоги до спортивного одягу. Гігієнічні вимоги до спортивного одягу висуваються перш за все відповідно до зросту та повноти Діла дитини, забезпечення волі рухів. Теплозахисні властивості одягу залежать від кількості її шарів. Між шарами одягу знаходиться повітря і чим більше шарів, тим вища температура під одягом. Тому дуже важливо одягати дитину відповідно до температури зовнішнього середовища, щоб під час занять з фізкультури не було надмірного перегрівання. Цим вимогам для занять відповідають трикотажні тканини. Використання одягу із синтетичних тканин не рекомендується для занять з фізкультури, оскільки воно погано вбирає вологу.

Одяг дітей.Для проведення фізкультурних занять на свіжому повітрі повинен відповідати температ урі т а порі року (таблиця 1З ).

Таблиця ІЗ

Одяг для проведення фізкультурних занять

Взимку при холодній температурі до -15°С одягають додатково вовняну кофту, рейтузи, поверх спортивного костюма - куртку із нспродувної тканини.

Якщо діти приступили до занять у більш холодну пору року і недостатньо загартовані, то навіть і при невеликому морозі (-7°С - 10°С градусів) можна дозволяти на перший порах не одягати під спортивний костюм вовняну кофту, кеди замінити легкими чоботами. Водночас стежити, щоб діти не перегрівались.

Займатися в зимових пальто, шапках-ушанках або в хутряних пальто на ватяній підкладці не рекомендується: такий одяг заважає вільним рухам дітей, дуже важкий, порушує тепловіддачу.

Наведені рекомендації для одягу дітей не можуть бути використані на всій території країни, але вони повинні бути як основа. При підборі одягу важливо брати до уваги індивідуальні особливості дітей: дітям загартованим, які звикли до холоду, можна трохи полегшити одяг, а дітям, які часто хворіють, погано переносять холод, або які вперше приступили до занять, потрібно займатися в більш теплому одязі.

Взуїтя треба підбирати за розміром стопи, щоб не було тісним і не порушувало кровообіг. Спортивне взуття повинно бути легким. Як показали тривалі спостереження, для фізичних занять більше підходять гігієнічні кеди. Велике значення має підстилка, яка захищає стопу від переохолодження. Для збереження гігієнічних властивостей спортивного взуття потрібно за ним добре доглядати - чистити, сушити.

Спортивний одяг повинен зберігатися в спеціальних мішечках, які зручно можна підвісити. Рекомендується після занять просушувати одяг.

1. Яким вимогам має відповідати одяг дітей раннього та дошкільного віку?

2. Які вимоги висуваються до матеріалів, із яких виготовляється дитячий одяг?

3. Яким гігієнічним вимогам повинно відповідати взуття для дітей дошкільного віку?

4. Як потрібно доглядати за одягом і взуттям ?

5. Які вимоги до спортивного одягу?

1. У прикріпленій групі дошкільного закладу перевірити відповідність дитячого одягу на прогулянці гігієнічним вимогам.

2. Перевірити відповідність спортивного одягу під час проведення занять температурі повітря?

<< | >>

↑

Источник: Коцур Н.І.. Основи педіатрії і гігієни дітей раннього та дошкільного віку: Навчальний посібник. - Чернівці: Книги - XXI,2004. - 576 с.. 2004

Еще по теме ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ДИТЯЧОГО ОДЯГУ ТА ВЗУТТЯ:

- Основы педиатрии -

- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -