ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО БУДИНКУ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Основні гігієнічні принципи, покладені в основу планування будівництва дошкільних закладів:

1. Дотримання групової ізоляції як у приміщенні групи, так і на ділянці. Діти дошкільного віку надзвичайно схильні до різних інфекційних захворювань, що пов’язано з недостатньо розвиненою їх імунною системою.

А принцип групової ізоляції означає, що кожна група дітей має повний набір необхідних приміщень та окремий вхід. У випадку, коли в групі виникає інфекційне захворювання, то вона повністю ізольована від інших груп. Особливо суворе дотримання принципу групової ізоляції необхідне для дітей ясельних груп, тоді як для дітей садових груп допускається один загальний вихід на 2-3 групи.

Будинок дошкільного закладу повинен складатися з чітко обмежених трьох груп приміщень: для дітей ясельного віку; для дітей дошкільного віку; адміністративно-господарських приміщень.

2. Діти у дошкільному віці дуже рухливі. Тому необхідно забезпечити всі умови достатньої рухової активності.

3. Високий обмін речовин у дітей потребує достатнього забезпечення кубатури повітря та повітряобміну.

4. Забезпечення достатнього природного освітлення та інсоляції.

5. Створення умов для організації раціонального харчування.

Дошкільні заклади слід розміщувати, як правило, в будинках, що стоять окремо. Кількість поверхів будинків слід приймати в залежності від кількості місць і ступеня вогнестійкості.

Опалювані переходи між корпусами, а також веранди, прибудовані навіси, тераси, галереї слід проектувати того самого ступеня вогнестійкості, що і основні будинки. Допускається приймати вогнестійкість прибудованих до будинків навісів і веранд на один ступінь нижче, ніж вогнестійкість основного будинку.

Триповерхові будинки дошкільних закладів дозволяється проектувати у великих містах нсссйсмічних районів з щільністю населення забудови понад 400 люд/га за умови дотримання спеціальних протипожежних заходів, атакож в інших поселеннях на ділянках, що мають складний рельєф, за умови влаштування безпосередніх виходів з 1-го та 2-го поверхів на рівень планувальної відмітки землі.

Триповерхові будинки повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості незалежно від кількості місць.

Допускається прибудова дошкільних закладів загального типу і іс нижче II ступеня вогнестійкості місткістю до 160 місць до глухих іорців житлових будинків 1-І І ступеня вогнестійкості, а також розміщення в нижніх поверхах житлових будинків кабінету завідуючого, методкабінету, гардеробу і туалетів персоналу вбудовано-прибудованих закладів загального типу місткістю до 120 місць того самого ступеня вогнестійкості. При цьому приміщення дошкільних закладів повинні бути відокремлені протипожежними перегородками 1-го типу, перекриттями 3-го типу, мати виходи назовні, відокремлені від входів до житлових будинків.

Висота надземних поверхів будинків дитячих дошкільних закладів від підлоги до підлоги наступного поверху повинна прийматися не менше 3,3 м. У надземних поверхах слід розмішувати приміщення дитячих груп, зали для музичних і фізкультурних занять, медичні приміщення, кухню. На третьому поверсі допускається розташовувати приміщення для старших груп, зали, ігротеку-комп’ютерний клас, кабінет завідуючого, методкабінет, кімнату завгоспа, комори; в цокольному поверсі - службово-побутові приміщення, крім кабінету завідуючого та методичного кабінету, а також пральню, охолоджувальні камери та комори; в підвальному поверсі - охолоджувальні камери, овочесховище, комори (за винятком комори сухих продуктів), столярно-слюсарну майстерню.

Влаштування неопалюваних переходів між блоками не дозволяється.

У будинках дошкільних закладів потрібно передбачати зовнішні входи до приміщень для дітей, а також центральний (службовий) вхід у будинок. Центральний вхід допускається об’єднувати із входом до приміщень для дітей дошкільного віку.

Зовнішні входи до приміщень для дітей ясельного віку повинні бути, як правило, самостійними. Загальні входи допускається проектувати з розрахунку не більше ніж на 2 ясельні або 4 дошкільні групи в дошкільних закладах загального типу, не більше ніж на 4 ясельні групи в будинках дитини та не більше ніж на 6 груп у дошкільних дитячих будинках.

При зовнішніх входах допускається проектувати хол-всстибюль на 2-4 групи із розрахунку 6 м² на кожну, а на одну групу - шлюз площею не менше 4 м². При холах-всстибюлях і шлюзах дозволяється передбачати дитячі туалети із розрахунку один унітаз і один умивальник на 2-4 групи.

Зовнішній вхід до вестибюлю, холу або коридору будинків дошкільних закладів потрібно проектувати з вхідним тамбуром. Зовнішні входи, які ведуть безпосередньо до Дитячих групових приміщень, потрібно проектувати з одним тамбуром для IV кліматичної зони та з двома тамбурами в решті кліматичних зон.

Шляхами евакуації є коридори, сходові клітки, веранди. Ширина коридорів, евакуаційних проходів повинна бути не менше 1,4 м. Шляхи евакуації мають відповідати вимогам пожежної безпеки, викладеним у нормах проектування громадських будинків та споруд і діючих протипожежних нормах.

При розміщенні дошкільного закладу в одному будинку зі школою приміщення дошкільного закладу повинні мати відокремлені виходи назовні, а шляхи евакуації з приміщень іншого призначення не повинні проходити через приміщення дошкільного закладу.

З кожного поверху будинків дошкільних закладів, а також з кожного приміщення дитячих груп повинно бути передбачено не менше двох розосереджених виходів.

Для евакуації дітей з другого поверху будинку дошкільного закладу II ступеня вогнестійкості дозволяється використовувати зовнішні відкриті металеві сходи з їх нахилом не більше 45°. Ширина маршів зовнішніх відкритих сходів і дверей на їх площадки має бути розрахована на число осіб, які евакуюються, але не менше 0,8 м.

Триповерхові будинки дошкільних закладів повинні мати не менше двох внутрішніх сходів, що розміщуються в сходових клітках з шириною маршів не менше ніж 1,2 м.

Поручні та огорожа у будинках дошкільних закладів мають відповідати таким вимогам:

- висота огорожі сходів, якими користуються діти, повинна бути не менше 1,3 м; вертикальні елементи в огорожі повинні мати просвіт не більше ніж 0,1 м; горизонтальне членування не допускається;

- поручні для дорослих повинні розташовуватись на висоті 0,85 м, а для дітей - біля стін або на огорожі сходів - на висоті 0,5 м;

- висота огорожі ґанків, що розміщені на рівні 0,45 м і більше від землі, повинна бути менше 0,8 м;

- на засклених дверях з двох боків повинні передбачатися захисні грати на висоту не менше 1,2 м.

Встановлювати грати на вікнах приміщень, де знаходяться діти, не дозволяється.

Структуру будинків дошкільних закладів слід створювати на основі функціонально об’єднаних груп приміщень: для дитячих груп; приміщень для музичних, фізкультурних, навчальних занять та ігор; медичних; службово-побутових приміщень; харчоблоку; пральні.

Приміщення дитячих груп. Кожна вікова група дітей в дошкільних закладах загального типу повинна розміщуватись у приміщеннях групового комплексу, у будинках дитини і дошкільних дитячих будинках - у приміщеннях житлового комплексу. Груповий (житловий) комплекс, призначений для дітей даного віку, має бути ізольований від решти дитячих груп і мати зручні зв’язки з функціональними групами інших приміщень.

Групові приміщення для дітей ясельного віку, як правило, повинні розташовуватись на першому поверсі у безпосередньому зв’язку з земельною ділянкою. У будинках дитини групові приміщення для дітей старших одного року дозволяється розміщувати на другому поверсі.

Під приміщеннями дитячих груп забороняється розміщувати комори, столярно-слюсарну майстерню, майстерні з ремонту одягу та взуття, а також приміщення, які є джерелом шуму та вібрації.

Приміщення дитячих груп дошкільних закладів загального типу повинні складатися з роздягальні, ігрової, спальні, туалетної, буфетної. Склад та площі групових приміщень, які проектуються у сільських дошкільних закладах для змішаних ясельно-дошкільних груп, приймаються як для дошкільних груп.

Для житлових комплексів будинків дитини додатково передбачається кімната вихователя (відпочинку персоналу), приміщення для сушіння одягу, кімната для зберігання особистих сезонних речей, комора, ванно-душове приміщення.

У дитячих житлових комплексах дошкільних дитячих будинків передбачається також приміщення для приймання їжі (їдальня).

У літніх павільйонах для кожної групи дітей потрібно передбачати роздягальню, іірову, спальню, туалетну, буфетну та комору.

Площі приміщень дитячих груп дошкільних закладів загального типу, будинків дитини та дошкільних дитячих будинків слід приймати не меншими вказаних в таблиці 17.

Таблиця 1 7

Площі приміщень ДИТЯЧИХ груп

Приміщення роздягальні в дошкільних закладах загального тішу обладнується індивідуальними шафами для зберігання одяїу та взуття дітей. Для будинків дитини та дошкільних дитячих будинків суміжно з роздягальнями передбачаються приміщення для сутнії іня верхнього о,тягу та взуття, забезпечені гарячою водою та обладнані витяжною вентиляцією, а також комори для зберігання колясок, санчат та іншого інвент аря.

Ігрова кімната для змішаної ясельно-дошкільної труни може бути розділена на зони заскленою перегородкою заввишки 1,8-2,0 м.

У групових приміщеннях для дітей дошкільного віку дитячих закладів загального типу допускається об’єднання ігрової та спальні в єдиний простір за допомогою розсувної перегородки.

Розміщувати іірову слід з урахуванням наскрізного або кутового провітрювання. Дозволяється влаштовувати провітрювання ігрових через спальні.

Вікна ігрових не допускається розташовувати над вікнами кухні, пральні, плавального басейну Не менше 50% вікон ігрових повинні обладнуватися верхніми фрамугами із щитками та важільними пристроями. Підвіконня слід встановлювати на висоті 0,6 м від рівня підлоги,

Спальні повинні розміщуватись, як правило, суміжно з ігровими кімнатами і повинні бути обладнані шафами для зберігання запасу чистої білизни та спальних речей не більше ніж на 10 місць кожну.

їдальня - окреме приміщення для приймання їжі - передбачається у складі житлового комплексу дошкільних дитячих будинків. їдальня не повинна бути прохідною; повинна мати окремий вхід і з’єднуватися суміжно з буфетною.

Туалетні в приміщеннях дитячих груп потрібно проектувати як єдине приміщення з природним освітленням, яке складається із зон вбиральні та умивальної. Ванно-душову для дитячих будинків необхідно виділяти перегородкою не проникливою для води в окреме приміщення.

Для старшої та підготовчої груп потрібно передбачати відокремлені вбиральні для хлопчиків та дівчаток.

У зоні вбиральні повинні розміщуватись в кабінах розміром 0,75 х 0,80 м дитячі унітази і в окремій кабіні - унітаз для дорослих. Екрани-псрегородки між кабінами слід виконувати з негорючих матеріалів, їх висота повинна бути 1,2 м (від підлоги). Злив і дитячі унітази для старшої ясельної групи можуть встановлюватись без кабін.

У зоні умивальної слід передбачати умивальники для дітей і дорослих, сушильник для рушників, а в туалетних без ванни - душовий піддон, який повинен мати підходи з трьох боків. У ванно- душовій встановлюються душові піддони, ванна зі змішувачем, мийка для ніг (ванна для миття ніг).

Підлога в приміщеннях дитячих груп повинна слатися з матеріалів, дозволених для використання МОЗ України та бути вологостійкою. Підлога в роздягальнях, ігрових і спальнях повинна мати утеплену основу. Для підлоги в туалетних і ванно-душових слід використовувати керамічні плитки.

Стіни приміщень дитячих груп повинні бути гладенькими, вологостійкими та забезпечувати можливість прибирання вологим способом, коефіцієнт відбиття світла повинен бути 50-70%. Стіни в туалетній, ванно-душовій, буфетній слід облицьовувати глазурованою плиткою на висоту не менше 1,5 м.

Приміщення для музичних, фізкультурних, навчальних занять та ігор. Кількість залів для музичних і фізкультурних занять у дошкільних закладах повинна визначатися завданням на проектування, але бути не меншою одного універсального залу в закладі з двома дошкільними або старшими ясельними групами та не менше двох залів (музичного та фізкультурного), - при кількості старших ясельних і дошкільних груп 8 і більше. При кожному залі необхідно передбачати комори по 6 м².

Зали не повинні бути прохідними. При наявності у будинку окремих залів для музичних і фізкультурних занять допускається об’єднувати їх за допомогою розсувної перегородки, що забезпечує нормативну звукоізоляцію.

Площа залів розраховується на проведення навчальних занять із однією групою. Площа залу для музичних занять у дошкільних закладах загального типу приймається із розрахунку не менше ніж 3,7 м² на одне місце в дошкільній групі, залу для фізкультурних занять і універсального залу - не менше 5 м². У закладах на 2 ірупи, а також при реконструкції будинків площу універсального залу допускається приймати 4 м² на місце в дошкільній групі. У будинках дитини та дошкільних дитячих будинках площу залів слід приймати не меншою 5 м² на місце в ясельній або дошкільній групі.

Приміщення ігротеки у будинках місткістю 90 і більше місць, а також кімнату занять з технічними засобами навчання (ТЗН) або комп’ютерний клас у будинках понад 160 місць для дошкільних закладів загального типу та дошкільних дитячих будинків допускається передбачати площею не менше 50 м² кожне.

Кімнати для ручної прані (образотворчого мистецтва) площею не менше 42 м² і логопедичний кабінет площею не менше 12 м² допускається передбачати у дошкільних дитячих будинках місткістю 90 і більше місць, а також у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 200 місць.

Приміщення для індивідуальних музичних занять площею не менше 9 м² допускається передбачати у дошкільних дитячих будинках місткістю понад 90 місць.

Криті плавальні басейни для дошкільників слід проектувати з розрахунку одночасної пропускної спроможності:

- 2-4 дитини - для будинків дитини;

- 10 дітей (1 підгрупа) - у складі дошкільного закладу загального типу, дошкільного дитячого будинку;

- 20 дітей (2 підгрупи по 10 дітей) і більше - для групи дошкільних

закладів, у закладі комплексу дошкільних закладів або кооперованої будівлі “ясла-садок - початкова школа”.

До складу приміщень басейну повинні включатися: зал з ванною, дві роздягальні для хлопчиків і дівчаток з туалетами та душовими, кімната тренера, кімната медсестри, лабораторія аналізу води, технічні приміщення для обслуговування басейну, комора для інвентарю.

У басейнах, що розташовані окремо і мають одночасну пропускну спроможність 20 дітей і більше, крім приміщень, вказаних вище, необхідно додатково передбачити хол з гардеробом площею 36 м², кабінет завідуючого - 9 м², кімнату відпочинку - 50 м².

У залі басейну повинна бути передбачена зона розминки площею не менше 24 м². У басейнах з одночасною пропускною спроможністю 10 дітей допускається проектування окремого приміщення для розминки площею не менше 36 м², а у басейнах з одночасною пропускною спроможністю 20 дітей і більше - приміщення площею не менше 60 м ² з коморою інвентарю 6 м².

Басейн з одночасною пропускною спроможністю 20 дітей повинен обладнуватись ванною розміром 10-12,5 х 6 м, а пропускною спроможністю 10 дітей - ванною не менше 7 х 3 м. Ванна розміром 3x2 м розрахована на заняття з 2-4 дітьми ясельного віку і може використовуватись як додаткова для басейнів більшого розміру.

Глибина ванни басейну повинна забезпечувати нормальне проведення занять при зміні рівня води з 0,6 м до 0,8 м від дна. По периметру ванни слід передбачати обхідну доріжку шириною не менше 0,75 м і 1,5 м з боку виходу із душових, а також борт висотою 0,15 м над підлогою і шириною 0,3 м. Ухил дна ванни в бік випуску води має бути не менше 1%.

Площу роздягальні слід приймати із розрахунку не менше 1,2 м^? на місце при одночасній пропускній спроможності басейну 10 дітей і 1,0 м² - при 20. Біля кожної роздягальні слід передбачати душові із розрахунку 1 душова сітка на 3 місця та туалет на 1 унітаз і 1 умивальник.

У місцях виходу із душової на обхідну доріжку повинен бути передбачений прохідний душ для ніг з безперервною течією свіжої води. Розмір ванни душу повинен бути не менше 0,8 м у напрямку проходу, а його глибина - 0,1 м.

Кімнату медсестри слід проектувати з входом із коридору площею не менше 6 м² у басейнах з одночасною пропускною спроможністю 10 дітей і площею не менше 8 м² у басейнах більшого розміру.

Лабораторія аналізу води площею не менше 6 м² повинна розмішуватись суміжно з залом басейну.

Кімната тренера має проектуватися зі входом із коридору, кабіною для переодягання, туалетом і душем загальною площею не менше 10 м².

Технічні приміщення для обслуговування басейну повинні мати окремий вихід на господарську зону.

Підлога у фізкультурному та музичному залах дозволяється паркетна, у залі басейну, душових та туалетах - з керамічної плитки або мозаїчного бетону, в технічних приміщеннях - цементну, в решті - з лінолеуму.

Облицювання стін у фізкультурному та музичному залах повинно бути із негорючих і вологостійких матеріалів та забезпечувати можливість прибирання їх вологим способом. Стіни залу басейну, туалетів і душових басейну потрібно облицьовувати керамічною плиткою на висоту не менше ніж 1,8 м.

Медичні приміщення. В дошкільних закладах загального типу передбачаються такі медичні приміщення: медична кімната, процедурний і фізіотерапевтичний кабінети, ізолятор.

Медична кімната та процедурний кабінет у будинках без оздоровчих груп місткістю до 100 місць розміщуються в одному приміщенні площею не менше 14 м², у будинках понад 100 місць, а також у будинках з оздоровчими групами вони повинні розміщуватися в різних приміщеннях з відокремленими входами не менше 14 м² і 8 м² відповідно.

Медична кімната проектується суміжно з однією із палат ізолятора. Між ними ставиться скляна перегородка висотою 1,2 м.

Фізіотерапевтичний кабінет у дошкільних закладах загального типу місткістю від 70 до 100 місць проектується площею 9 м², місткістю від 100 до 200 місць - не менше 12 м², в закладах понад 200 місць, а також при наявності оздоровчих груп у дошкільних закладах будь-якої місткості - не менше 18 м².

Стоматологічний кабінет та фітокімнату площею не менше 8 м² кожні, кабінет лікаря-спеціаліста площею не менше 9 м², а також кабінет лікувальної фізкультури (ЛФК) площею не менше 50 м² допускається передбачати додатково в дошкільних закладах, у складі яких є оздоровчі та цілодобові групи, які охоплюють не менше 30% від загальної кількості дітей.

Кількість місць в ізоляторі дошкільного закладу загального типу не повинна перевищувати 1,5% проектної місткості будинку. До складу ізолятора включаються: приймальна, палати, туалетна та приміщення для дезінфікуючих засобів.

Приймальна, якщо в ізоляторі передбачена одна палата, проектується площею не менше 6 м², якщо передбачено дві палати - не менше 10 м². У приймальній розміщується мийка посуду, яким користується хворий.

Палати слід проектувати непрохідними, розрахованими на одне або два місця, площею не менше 6 м² і 9 м² відповідно.

Туалетна проектується площею не менше 4 м², для зберігання та приготування дезінфікуючих засобів виділяється окреме приміщення площею З м².

Медичні приміщення будинків дитини та дошкільних дитячих будинків повинні включати: ізолятор, кабінет лікаря площею 14 м², старшої медсестри - 9 м², фізіотерапевтичний та фітокабінет загальною площею не менше 36 м², процедурну-стерилізаційну - 12 м², приміщення для аптеки - 9 м². Крім того, в будинках дитини передбачається приміщення ЛФК площею 50 м² та приймально- карантинне відділення, а в дошкільних дитячих будинках - приймально-карантинне відділення та стоматологічний кабінет площею 9 м².

Кількість місць в ізоляторах будинків дитини, дитячих дошкільних будинків приймається із розрахунку не менше 5% від проектної місткості цих закладів. До складу ізолятора включаються приймальна не менше 12 м², палати на одне, два і три ліжка площею відповідно 6, 9 і 14 м², кімната чергової медсестри площею 9 м² із заскленим прорізом до однієї з палат, буфет-роздавальна - 5 м², ванна - 4 м², туалет з кімнатою для приготування дезінфікуючих засобів та зберігання інвентарю для прибирання площею відповідно 4 і 5 м².

При ізоляторі допускається передбачати неопалювану веранду площею 2 м² на 1 місце його загальної місткості.

Кількість місць у приймально-карантинному відділенні будинків дитини та дитячих будинків повинна становити 7-10% від проектної місткості закладу. До складу відділення будинків дитини включаються: хол-чскальня та приймальня-оглядова площею не менше 12 м² кожна, санпропускник (роздягальня з ванною) загальною площею 8 м², палати-бокси на 2 місця площею не менше 12 м² кожна, буфетна площею 5м².

Приймально-карантинне відділення дитячих будинків включає ізоляційні палати на 1 або 2 ліжка площею 12 та 18 м² відповідно із шлюзом та туалетом.

Приймально-карантинне відділення та ізолятор повинні бути розташовані на першому поверсі та мати окремі виходи назовні.

Підлога та облицювання стін у медичних приміщеннях повинні виконуватись із матеріалів, дозволених для використання МОЗ України та забезпечувати можливість прибирання вологим способом.

Для підлог у туалетах, душових, ванних слід використовувати керамічну плитку, для облицювання стін на висоту не менше 1,8 м - глазуровану.

Службово-побутові приміщення. В дошкільних закладах загального типу треба передбачати методичний кабінет, комору чистої білизни, господарську комору, туалети для персоналу, хол.

Склад службово-побутових приміщень дитячих будинків та будинків дитини повинен визначатися завданням на проектування в залежності від типу та місткості закладу.

Рекомендується передбачати такі групи приміщень: адміністративні, мстодико-виховні, для зустрічей з родичами, обслуговуючі майстерні (столярну, слюсарну, з ремонту одягу та взуття дітей), складські, побутові (кімната техперсоналу, кастелянші, перукарня, санвузли персоналу), хол з гардеробом.

Кабінет завідуючого в дошкільних закладах загального типу місткістю до 40 місць об’єднується з кімнатою завгоспа та методичним кабінетом в одному приміщенні площею не менше 12 м², у будинках понад 40 і до 200 місць проектується окремий кабінет завідуючого площею не менше 9 м², а в будинках більшої місткості - не менше 12 м².

Окрема кімната для завгоспа передбачається площею не менше 6 м² для будинків місткістю понад 60 місць.

Методичний кабінет у дошкільних закладах місткістю від 40 до 100 місць проектується площею не менше 12 м², від 100 до 200 місць - 18 м², понад 200 місць - 24 м². У методичному кабінеті слід передбачати місце для роботи дитячого психолога.

Господарська комора площею не менше 6 м² передбачається у будниках дошкільних закладів загального типу місткістю до 80 місць, у будинках на 90-200 місць слід влаштовувати 2 господарчі комори площею по 6 м² кожна, а у будинках понад 200 місць - З комори загальною площею 24 м².

Комори для зберігання взуття та особистих речей площею не менше 4 м² кожна потрібно передбачати додатково в будинках дитини та дошкільних дитячих будинках.

Комору чистої білизни в дошкільних закладах загального типу місткістю до 120 місць потрібно проектувати площею не менше 6 м², місткістю понад 120 місць - площею 10 м². У будинках дитини та в дошкільних дитячих будинках площа комори приймається не менше 10 м².

Комору брудної білизни площею до 6 м² допускається проектувати у дитячих закладах на 120 і більше місць. Двері комор повинні бути протипожежними.

Кімнату кастелянші площею не менше 6 м² слід передбачати в дошкільних закладах загального типу місткістю понад 200 місць.

Кімнату технічного персоналу площею не менше 8 м² та столярно-слюсарну майстерню площею не менше 18 м² допускається проектувати у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 120 місць. У будинках місткістю більше 200 місць - кімнату психологічного розвантаження площею не менше 12 м².

Хол-вестибюль у будинках місткістю від 90 до 200 місць проектується площею не менше 12 м², понад 200 місць - не менше 18 м².

Приміщення для ремонту взуття площею 8 м², перукарню не менше 7 м², а також комору при кімнаті техперсоналу площею 4 м² допускається передбачати додатково в будинках дитини та дитячих будинках місткістю 120 і більше місць.

Підлога та стіни в адміністративних, методико-виховних приміщеннях і майстернях повинні бути вологостійкими та забезпечувати можливість прибирання вологим способом, коефіцієнт підбиття світла в них повинен бути в межах 50-70%.

Харчоблок повинен розміщуватися на першому поверсі, бути ізольованим від групових приміщень і мати окремий вхід. Технологічне обладнання харчоблоків погрібно проектувати на електричному живленні. Для видачі їжі із харчоблоку повинно бути вікно.

Склад і площі приміщень харчоблоків слід приймати не менше вказаних у таблиці 18.

З харчоблоку потрібно передбачати окремий вихід назовні. Евакуаційний вихід через завантажувальну, а також прохідні комори або прохід через кухню не дозволяється.

Підлога в приміщеннях харчоблоку вистилається із керамічної плитки з гладенькою поверхнею, облицювання стін повинно бути вологостійким і забезпечувати можливість прибирання приміщень вологим способом; стіни кухні, мийної, заготівельного цеху, охолоджувальних камер, душової, туалету необхідно облицьовувати глазурованою плиткою на висоту не менше ніж 1,8 м.

Таблиця 18

Площа приміщень харчоблоку ( м²) в залежності від кількості місць у будинку дошкільного закладу

* розділяється на дві зони: обробки м яса-риби та овочів-фруктів; ** з місцем для зберігання та миття тари площею не менше 4 м².

Пральня. Площа пральні визначається в залежності від обладнання, що встановлюється та обсягу білизни, яка безпосередньо переться в дошкільному закладі, але не менше 14 м² при місткості будинку до 40 місць; не менше 18 м² для будинків від 40 до 60 місць; 24 м² - від 60 до 120 місць; 30м²- від 120 до 200 місць; не менше 40 м² - понад 200 місць.

Пральня для дошкільних закладів загального типу проектується з двох приміщень: приміщення для прання білизни та сушильно- прасувальної, а для будинків дитини та дитячих будинків з трьох: приміщення для прання, сушильної, прасувальної, які розміщуються суміжно. У будинках місткістю до 120 місць допускається проектувати спільний вхід до пральні, для будинків більшої місткості входи до приміщення для прання та сушильно-прасувальної - відокремленими.

Розміщувати входи до пралень навпроти входів до групових приміщень, харчоблоку та медичних приміщень не дозволяється. З пральні слід передбачати вихід на господарську зону ділянки, який може бути суміщеним із службовим ВХОДОМ для будинків місткістю до 120 місць.

Приміщення для сортування та здавання брудної білизни площею 4 м² потрібно передбачати у дошкільних закладах до 280 місць включно при їх обслуговуванні централізованою пральнею. Для закладів більшої місткості площа приміщення збільшується до 6 м².

Під лога та стіни в прасувальній, сушильній, приміщеннях сортування та здавання білизни повинні бути вологостійкими, підлога у приміщенні для прання вистилається з керамічної плитки, а стіни мають бути облицьовані глазурованою плиткою на висоту не менше 1,8 м.

1. Які гігієнічні вимоги висуваються до планування дошкільних закладів?

2. Яке призначення має земельна ділянка? Як потрібно планувати та обладнувати її?

3. Які функціональні зони передбачаються на земельній ділянці?

3. Яким вимогам повинен відповідати ігровий майданчик для дітей раннього та дошкільного віку?

4. Яких основних принципів потрібно дотримуватись при плануванні будівництва дошкільних закладів?

5. Які групи приміщень повинні бути в будинку дошкільного закладу? Як їх потрібно розміщати в будинку?

6. Який набір приміщень повинні мати ясельна та дошкільні групи?

7. Яким гігієнічним вимогам повинен відповідати критий басейн у дошкільному закладі?

Дати гігієнічну оцінку проектуванню й будівництву дошкільного закладу (його ділянки, будинку, приміщень) і обладнанню.

8.3.

<< | >>

↑

Источник: Коцур Н.І.. Основи педіатрії і гігієни дітей раннього та дошкільного віку: Навчальний посібник. - Чернівці: Книги - XXI,2004. - 576 с.. 2004

Еще по теме ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО БУДИНКУ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ:

- Основы педиатрии -

- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -