Акредитаційні вимоги до управління закладом охорони здоров’я

Кожний заклад охорони здоров’я, що має проходити акредитацію, повинен мати встановлену організаційно-правову основу закладу, при наявному документі щодо рішення про заснування та Статуті лікувально-профілактичного установи.

Статут закладу затверджується вищестоящим органом і реєструється місцевими органами влади. Статут ЛПЗ повинен містити наступні розділи: «Загальні дані», «Головна мета і основні завдання ЛПЗ», «Організаційна структура ЛПЗ», «Організація роботи ЛПЗ» тощо.

Статут повинен відображати особливості організації роботи ЛПЗ, зумовлені завданнями, що стоять перед ним, його типом, потужністю, структурою і місцевими умовами (географічним положенням, розмірами території і контингентом, що обслуговується, соціально-демографічною ситуацією).

Крім Статуту, лікувально-профілактичний заклад повинен мати свідоцтва про реєстрацію, про ідентифікаційні та інші (включаючи ЗКГНГ) коди.

Однією з форм контролю держави за управлінням лікувально-профілактичних закладів є акредитація. Тому критерії державної акредитації лікувально- профілактичних закладів чітко розподіляють функціональні обов’язки щодо управління закладом охорони здоров’я.

Управління закладом охорони здоров’я має здійснюватись адміністрацією в складі керівника (головного лікаря, директора тощо), його заступників при затвердженій структурі управління. За повсякденне управління закладом відповідає керівник закладу.

Обсяг обов’язків керівника лікувально-профілактичного закладу включає:

• затвердження і використання системи контролю якості лікувально-профілактичної допомоги;

• контроль за придбанням обладнання, ліків, розхідних матеріалів тощо відповідно до пріоритетів закладу;

• контроль за дотриманням порядку надання платних послуг;

• затвердження і впровадження правил внутрішнього трудового розпорядку;

• затвердження і впровадження короткотермінових і довготривалих планів по практичній діяльності і фінансуванню закладу;

• оцінювання відповідності розроблених планів перспективним вимогам контингенту населення, що обслуговується;

• проведення оперативних нарад зі своїми заступниками, завідувачами відділень і головними медичними сестрами. На нарадах мають заслуховатися звіти служб, аналізуватися їхня діяльність, вирішуватися поточні питання, розглядатись екстремальні ситуації, прийматись рішення для найбільш оптимального вирішення проблем;

♦ затвердження складу комісії з трудових спорів та визначений порядок її роботи;

♦ контроль за виконанням умов колективного договору;

♦ затвердження інструкції з діловодства.

Заступник головного лікаря (директора) з лікувальної роботи має здійснювати щоденний контроль за наданням медичних послуг. Заступник головного лікаря звітується головному лікарю. До кола його обов’язків входять такі види діяльності:

♦ оцінювання результатів лікувально-діагностичного процесу за відповідними моделями кінцевих результатів. Проводиться аналіз незадовільних результатів лікування, опрацьовуються заходи щодо запобігання таким випадкам у майбутньому;

♦ визначення за допомогою вибіркових опитувань задоволеності пацієнтів медичною допомогою;

♦ планування і проведення лікарняних конференцій, семінарів;

♦ планування і проведення патологоанатомічних конференцій.

Сестринським доглядом у лікувально-профілактичному закладі має керувати

медична сестра (головна сестра), яка має першу або вищу кваліфікаційну категорію. Головна медична сестра здійснює контроль за дотриманням правил сестринського догляду відповідно до кваліфікації і місця роботи сестер.

Адміністрація закладу встановлює умови сестринського догляду і систему оцінювання якості їх виконання.

Щоденний контроль за фінансовим балансом лікувально-профілактичного закладу здійснює заступник головного лікаря з фінансових питань.

Щоденний контроль за дотриманням адекватної роботи закладу здійснює заступник головного лікаря (директора) з адміністративно-господарської частини або головний інженер.

Щоденний контроль за дотриманням правил охорони праці в лікувально- профілактичному закладі має бути покладено на інженера з охорони праці, до функціональних обов’язків якого входить систематичне проведення навчання та перевірка знань.