ЛАБІРИНТИТ (labyrinthitis)

Одним з ускладнень гострого та хронічного гнійного середнього оти­ту є лабіринтит. Інфекція з порожнин середнього вуха проникає у внутрішнє вухо і викликає в ньому запальний процес.

Етіологія лабіринтиту. Безпосередньою причиною лабіринтиту є мікроби — збудники гострого і хронічного гнійного середнього отиту. Некротичний лабіринтит виникає звичайно при туберкульозному або скарлатинозному отиті.

Класифікація лабіринтиту. Розрізняють гострий та хронічний лабіринтит. Виділяють наступні форми гострого та хронічного лабірин­титу:

1)серозний;

2) гнійний;

3)некротичний.

В свою чергу хронічний лабіринтит підрозділяється на:

1) обмежений;

2) дифузний.

Під дифузним лабіринтитом потрібно розуміти процес, який охоп­лює всі структури внутрішнього вуха. Під обмеженим — процес, який охоплює тільки частину лабіринту. Така ситуація буває тільки при

74

Ю.ВМітін. Оториноларингологія

Ю.ВМітін. Оториноларингологія

75

хронічному лабіринтиті, за наявності фістули у бічному півколовому ка­налі. Фістула є наслідком каріозного процесу.

Залежно від шляху проникнення інфекції у внутрішнє вухо виділяють також слідуючі різновиди лабіринтитів:

1) тимпаногенний;

2) менінгогенний; 3)гематогенний.

Лабіринтит тимпаногенний. При ньому інфекція прони­кає в лабіринт із середнього вуха, частіше з барабанної порожнини. Це найчастіша форма лабіринтиту. Інфекція у внутрішнє вухо проникає внаслідок руйнування плотної лабіринтної кісткової капсули або через вікна завитки та присінка.

Лабіринтит менінгогенний виникає переважно при епідемічному цереброспинальному менінгококовому менінгіті і викли­кається інфекцією, яка розповсюджується у внутрішнє вухо з субарах-ноїдального простору. Інфекція проникає за преформованими шляха­ми: через внутрішній слуховий прохід та водопровід завитки. Цей лабіринтит іноді виникає при туберкульозному, рідко грипозному, скар­латинозному, кіревому та тифозному менінгітах. Менінгогенний лабіринтит частіше за все буває гнійним, зрідка серозним та зазвичай уражує обидва вуха. В більшості випадків виникають стійка повна глу­хота та втрата збудливості лабіринта. Цереброспинальний епідемічний менінгіт уражує частіше дітей раннього віку. Такі діти стають глухоніми­ми, оскільки відсутність слуху не дозволяє їм оволодіти мовою.

Лабіринтит гематогенний. При цій формі лабіринтиту інфекція заноситься у внутрішнє вухо з кров'ю. Це спостерігається при інфекційних захворюваннях (наприклад, епідемічному паротиті), при яких немає ознак ураження мозкових оболонок. Для ураження лабірин­ту при епідемічному паротиті характерний розвиток однобічної глухоти з боку запалення привушної слинної залози.