<<
>>

ЗОРОВИЙ АНАЛІЗАТОР

- СКЛАДНА СИСТЕМА,

ЯКА СКЛАДАЄТЬСЯ:

- з очного яблука;

- із придаткового апарату ока (повіки, кон'юнктива, слізні залози, сльо- зовідвідні шляхи, окоруховий апарат);

- із зорових шляхів (зорові нерви, хіазма, зорові тракти, зорові центри - зовнішні колінчаті тіла);

- із центрального нейрона (пучок Граціоле);

- із зорового центру (потиличні долі головного мозку).

Очне яблуко знаходиться в кістковому утворенні - орбіті. Воно має еліпсоподібну форму, діаметр близько 22-24 мм, вагу 7-8 г. Форму та розмір очного яблука визначає фіброзна оболонка (склера і рогівка). Вона забезпечує захист очного яблука від зовнішніх подразників. Очне яблуко складається з трьох оболонок: фіброзної, судинної, сітківки.

Фіброзна оболонка складається зі склери й рогівки.

Склеру утворюють щільні колагенові волокна. Ії товщина в різних ділянках очного яблука неоднакова (у межах 0,5-1,2 мм). Склера здорових очей після завершення росту очного яблука (у юнаків - 20-22 роки, у дівчат - 18 років) практично нерозтяжна.

Рогівка є передньою частиною фіброзної оболонки. Вона прозора і має сферичну форму, завдяки чому виконує роль оптичної лінзи. Товщина рогівки - 0,6-1,0 мм, розмір - 11-12 мм, оптична сила - в середньому 42,0 дптр. Рогівка - безсудинне утворення. Хвороби рогівки проявляються в її помутнінні (набряк, інфільтрат, рубець).

Судинна оболонка складається з райдужки, хоріоідеї і циліарно- го тіла.

Райдужна оболонка - передня частина судинного тракту. Круглий отвір у райдужній оболонці (зіниця) відіграє роль діафрагми ока. Основною функцією райдужної оболонки є регуляція кількості світла, яке потрапляє в око. Зміна форми зіниці вказує на запалення райдужки або порушення симпатичної і парасимпатичної іннервації.

Хоріоідея (власне судинна оболонка) складається із судин різного калібру й виконує трофічну функцію. Хвороби хоріоідеї як правило пов'язані з хворобами сітківки.

Вони проявляються в порушенні кровопостачання, дистрофії, запаленні.

Циліарне тіло. Волокна циліарного тіла утримують кришталик за райдужною оболонкою в межах зіниці. Завдяки натяжінню м'язів циліарного тіла та еластичності кришталика змінюється його форма і, як наслідок, його оптична сила. Це і є акомодація. Циліарне тіло виробляє водянисту рідину, яка заповнює передню камеру очного яблука (простір між задньою поверхнею рогівки та передньою поверхнею райдужної оболонки і кришталика). Внутрішньоочна рідина забезпечує трофіку кришталика, який не має судин. Зменшення продукції водянистої вологи або затримання її відтоку з кута передньої камери через Шлеммів канал призводить до підвищення внутрішньоочного тиску (основний прояв глаукоми). Кількість утвореної і відтікаючої рідини повинна бути збалансованою.

Сітківка сприймає світлове подразнення і перетворює його в нервовий імпульс, який через зорові шляхи досягає потиличної долі кори головного мозку, де формується зоровий образ. Сітківка складається із 10 гістологічних шарів, а нервові клітини представлені трьома нейронами:

- перший нейрон - палички та колбочки;

- другий нейрон - біполярні клітини, що з'єднують клітини першого і третього нейронів;

- третій нейрон - гангліозні клітини.

Осьові циліндри гангліозних клітин з усієї сітківки збираються в диск зорового нерва і формують зоровий нерв. Кровопостачання сітківки відбувається за рахунок центральної артерії, центральної вени сітківки і судинної оболонки. Гілки центральної артерії сітківки не мають анастомозів, і повна обтурація однієї з них викликає незмінні дегенеративні процеси відповідного сек- тора сітківки. Сітківка рихло прилягає до інших оболонок, придавлена склоподібним тілом, і кріпиться до каркаса очного яблука у двох місцях: навколо ДЗН і по зубчастій лінії (межа циліарного тіла і райдужної оболонки).

Кришталик відноситься до прозорих середовищ ока.

Кришталик - це двояковипукле прозоре еластичне утворення. Оптична сила складає 16-18 дптр.

Розташований позаду зіниці й райдужної оболонки. До задньої поверхні кришталика прилягає передня мембрана склоподібного тіла. З віком еластичність кришталика зменшується. Це стає помітним, починаючи з 40-45 років, і призводить до необхідності користуватися окулярами для роботи на близькій відстані. Патологія кришталика проявляється в його помутнінні (катаракта), у зміні положення (вивих, підвивих).

Зоровий нерв - це відрізок зорового шляху. Починається з диска зорового нерва і закінчується в хіазмі (після неповного перехрестя). Більша частина зорового нерва знаходиться в орбіті, менша - в середині черепа.

Орбіта - це кісткове утворення пірамідоподібної форми, в якому знаходяться очне яблуко, зоровий нерв, зовнішні м'язи, очна артерія і вена, всі рухові нерви ока, перша гілка трійчастого нерва. Орбіта розташована поруч із гайморовою, лобною, решітчастою пазухами і з порожниною черепа.

Повіки виконують захисну функцію, захищають очне яблуко від пошкоджень. Шкіра повік тонка, відсутній підшкірножировий шар, підшкірна клітковина рихла. Цим пояснюється легке виникнення набряків і крововиливів при безпосередньому ушкодженні повік чи патологічних процесах поблизу. У товщі хрящів повік велика кількість сальних залоз. Порушення їхньої функції може бути причиною ячменів, халязіонів, блефаритів.

Кон'юнктива - слизова оболонка, якою вкрита задня поверхня повік і передня поверхня склери очного яблука до рогової оболонки. У місці переходу кон'юнктиви з повік на очне яблуко утворюються склепіння (верхнє й нижнє).

М'язовий апарат забезпечує рух очних яблук. Він складається з 4-х прямих і 2-х косих окорухових м'язів, м'яза, який піднімає верхню повіку, й орбітального м'яза, що бере участь у закриванні очної щілини.

Іннервація м'язів очного яблука:

- прямі м'язи (верхній, нижній, внутрішній) і м'яз, який піднімає верхню повіку - окоруховим нервом;

- зовнішній прямий м'яз - відвідним нервом;

- верхній косий м'яз - блоковим нервом.

<< | >>
Источник: Безкоровайна І. М., и др.. Офтальмологія : Навчальний посібник для студентів вищих медичних закладів III-IV рівнів акредитації. - Полтава : Дивосвіт,2012. - 248 с.. 2012

Еще по теме ЗОРОВИЙ АНАЛІЗАТОР:

  1. ЛЕКЦІЯ З ВЕСТИБУЛЯРНИЙ АНАЛІЗАТОР
  2. Тема I АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ОРГАНА ЗОРУ. ЗОРОВІ ФУНКЦІЇ
  3. ЗОРОВИЙ АНАЛІЗАТОР
  4. Опанування методики пальпаторного дослідження ВОТ.
  5. ЗМІНИ ОРГАНА ЗОРУ ПРИ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ.
  6. TORCH-ШФЕКЦП У НОВОНАРОДЖЕНИХ
  7. ЗАХВОРЮВАННЯ ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНОІ СИСТЕМИ ТА НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ У ДІТЕЙ
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -