ВСТУП
На сучасному етапі розвитку суспільства все гостріше постає проблема збереження і зміцнення здоров’я людей, дотримання здорового способу життя.
Серцево-судинна система забезпечує кровообіг організму, а значить живлення і дихання всіх органів.
Ось чому захворювання серцево-судинної системи відображається на пониженні функціональної діяльності всього організму. Одночасно понижуються творчі здібності та працездатність людини.У більшості економічно розвинених країнах захворювання серцево- судинної системи займають перше місце серед причин захворюваності, інвалідизації та смертності, хоча їх поширеність в різних регіонах значно коливається.
За даними ВООЗ та МОЗ України, нині хвороби серцево-судинної системи посідають перше місце у світі за поширеністю, зумовлюють понад половину всіх випадків смерті, спричиняють третину випадків інвалідності, переважно працездатного населення. Зв’язані з ними економічні втрати дуже великі. Захворювання серцево-судинної системи є основною причиною передчасної інвалідності та смертності. Проблема серцево-судинної патології набула медико-соціального характеру. Більше семи мільйонів осіб щороку помирають від серцево-судинних захворювань, що складає 12,8% усіх смертей. Нині серцево-судинна патологія поширена серед ¾ населення України, в 62,5% випадків вона є причиною смерті. Це значно вищий показник, аніж у розвинених країнах. За останні роки кількість хворих в Україні на серцево- судинні захворювання у віці 25-29 років збільшилася в три рази, у тих, кому від 30 до 40, - удвічі.
Поширеність серцево-судинної патології змушують наполегливо шукати шляхи до підвищення ефективності лікування і зробити все можливе для якнайшвидшого повернення хворих до активного життя та праці. Це призвело до створення нового напрямку в кардіології - реабілітації, що виходить далеко за рамки медичних проблем і має велике соціально-економічне значення.
Без перебільшення можна сказати, що будь-яке консервативне або хірургічне лікування хворого із серцево-судинним захворюванням нині не можна вважати повноцінним без включення елементів реабілітації на ранніх і завершальних етапах. Лікування кожного хворого повинно завершуватися поверненням до праці в межах фізіологічних можливостей. Реабілітація покликана повернути хворого до нормального стану, який був ще до захворювання, виявити й активізувати його функціональні резерви і забезпечити їхнє використання на оптимальному рівні. Крім того, методи реабілітації сприяють активізації захисно-пристосувальних механізмів, необхідних організмові для боротьби з хворобою, що також відіграє важливу роль у найшвидшому відновленні працездатності.
Даний посібник покликаний допомогти освоїти програми фізичної терапії у разі наявності різних серцево-судинних захворювань. У ньому систематизовано викладання навчальної дисципліни, теоретичний матеріал та рекомендовану літературу.
Навчальний посібник може бути корисним здобувачам вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія» галузі знань 22 «Охорона здоров’я», для підготовки до лабораторних занять, самостійної роботи з літературними джерелами за тематикою лекційного курсу, іспиту на завершальному етапі вивчення навчальної дисципліни.
Еще по теме ВСТУП:
- Вступ
- ВСТУП
- ВСТУП
- ВСТУП
- ВСТУП
- ВСТУП
- Розділ 1. ВСТУП.
- РОЗДІЛ І. ВСТУП
- ВСТУП - ТБ ТА ПАЛІАТИВНА ДОПОМОГА
- 11.5.1. Тенденції фармацевтичної освіти в різних країнах світу
- З М І С Т
- ЗМІСТ
- ЗМІСТ
- ЗМІСТ
- ЗМІСТ
- ЗМІСТ
- ЗМІСТ
- ЗМІСТ
- Исходы беременностей после ЭКО (ICSI) у пациенток обследованных групп
- ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ ВАКЦИНОПРОФИЛАКТИКИ