<<
>>

ВСТУП - ТБ ТА ПАЛІАТИВНА ДОПОМОГА

Хоча туберкульоз (ТБ) - виліковна

хвороба, згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) він є головною причиною смерті осіб, інфікованих ВІЛ. Багато з них живуть в країнах, що розвиваються, бідні та погано харчуються.

Згідно Звіту про інфекційні хвороби Агентства США з міжнародного розвитку, Південно-Африканська Республіка посідає друге місце з захворюваності на ТБ: 948/100 0001. Захворюваність на ТБ в Сполучених Штатах складає 5/100 000. Визначення епідемії згідно ВООЗ: 130/100 000, тобто епідемія ТБ в Південно-Африканській Республіці досягла критичних масштабів. Проблема загострюється через постійне зростання випадків ТБ з лікарняною стійкістю.

За визначенням, мета паліативної допомоги полягає в покращенні якості життя людей з хворобами, небезпечними для життя, та членів їх родини. ВІЛ-інфіковані, хворі на ТБ, особливо на ТБ з лікарняною стійкістю, підпадають під цю категорію. Послуги паліативної допомоги допомагають в поліпшенні якості життя інфікованих на ТБ, як індивідуально, так і колективно, через проведення наступної діяльності:

• Підвищення самооцінки пацієнтів та зменшення стигми, асоційованої з ТБ через надання шанобливої, холістичної допомоги пацієнтута його родині взалежності відїхпотреб.

• Обмеження поширення ТБ шляхом застосування ефективного інфекційного контролю як в амбулаторних, так і в стаціонарних умовах.

• Інтенсифікація виявлення ТБ шляхом визначення осіб, потенційно інфікованих ТБ, за допомогою регулярного скрінінгу у відповідності з політикою держави в галузі охорони здоров'я та подальшого направлення цих осіб на додаткові обстеження, діагностику та лікування. Це стосується всіх нових пацієнтів, а також всіх пацієнтів, які вже проходять програму, їх друзів та членів родини, які мають симптоми, асоційовані з хворобою: кашель, нічна пітливість, підвищена температура та втрата ваги.

Політика на робочих місцях повинна включати скрінінг на ТБ для персоналу та волонтерів, оскільки працівники галузі охорони здоров'я знаходяться в групі підвищеного ризику.

• Надання ефективної підтримки лікуванню через освіту пацієнтів та їх родин про хворобу. До такої освіти повинна входити інформація про розповсюдження ТБ, інфекційний контроль, включаючи гігієну кашлю, методи безпечного збору зразків мокротиння та їх ліквідація, лікування ТБ та усунення побічних ефектів. В стаціонарних умовах медпрацівники забезпечують лікування під медичним наглядом. В амбулаторних умовах медпрацівники, за звичай, не можуть відвідувати пацієнтів щодня. В такому випадку вони заохочують пацієнта визначити члена родини або сусіда, який може надавати необхідну підтримку в лікуванні.

• Інтеграція допомоги з ВІЛ та ТБ шляхом рекомендування або призначення антиретровірусної терапії (АРТ) для ВІЛ- позитивних пацієнтів, яким було поставлено діагноз ТБ, та подальшого надання їм та їх родинам необхідної інформації та підтримки з метою забезпечення виконання рекомендацій лікування.

• Активного сприяння профілактичній терапії Ізоніазідом (ПТІ) для ВІЛ-інфікованих (пацієнтів та персоналу), які не мають ТБ.

• Співпраця з партнерами в формальному та неформальному секторах охорони здоров'я для забезпечення оптимального безперервного надання допомоги пацієнтам з ТБ з множинною лікарською стійкістю (МЛС-ТБ) та ТБ з широкою лікарською стійкістю (ШЛС-ТБ). Наприклад, в деяких регіонах Південно-Африканської Республіки працівників клінік паліативної допомоги запросили до участі в роботі органів місцевого самоврядування провінцій, які приймають рішення стосовно пацієнтів, хворих на ТБ з лікарською стійкістю. До таких рішень входять виписка пацієнтів до спільноти та припинення марного лікування.

• Оцінка ризику для членів родини, які мешкають разом, особливо для дітей, та можливість забезпечення ефективного інфекційного контролю вдома до виписки пацієнтів з ТБ з лікарською стійкістю.

• Надання співчутливоїдопомоги пацієнтам, помираючим від ТБ, та допомога родинам під час тяжкої втрати.

• Надання учбової підготовки з паліативної допомоги медпрацівникам галузі охорони здоров'я в лікарнях для хворих на ТБ з метою надання холістичної та шанобливої допомоги пацієнтам з ТБ з лікарської стійкістю, які не можуть бути виписані додому, в зв'язку з неможливістю забезпечити окреме спальне приміщення та адекватний інфекційний контроль.

• Організації паліативної допомоги повинні використовувати будь-яку можливість надання допомоги службам охорон здоров'я в поліпшенні лікування ТБ. До таких заходів можуть включатися підтримка виконання порад щодо лікування,

інфекційний контроль, освіта щодо хвороби, відслідковування контактів та їх скрінінг, доставка медикаментів, участь в роботі комітетів з питань МЛС-ТБ та ШЛС-ТБ на регіональному рівні з метою надання допомоги в прийнятті рішень стосовно необхідних медикаментів для смертельно хворих пацієнтів.

Служби паліативної допомоги можуть сприяти здоров'ю і професійному та особистому розвитку персоналу та

волонтерів наступним шляхом:

• Розробки розумної політики на робочому місці та створення сприятливого середовища для заохочення персоналу встановити та оприлюднити свій статус ВІЛ- або ТБ-Інфікованого.

• Включення аспектів ТБ до управління ризиками хоспісу та до програм «Допомога тим, хто надає допомогу».

• Надання персоналу та волонтерам необхідної учбової підготовки стосовно ТБ та подальшої практичної підготовки.

• Заохочення персоналу до проведення презентацій під час конференцій та до участі в дослідженнях в сфері ТБ.

<< | >>
Источник: Д. Камерон. Керівні принципи надання паліативної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз. 2011

Еще по теме ВСТУП - ТБ ТА ПАЛІАТИВНА ДОПОМОГА:

  1. Огляд: паліативна допомога і знеболення
  2. Розділ 10. Паліативна і хоспісна допомога хворим на ВІЛ-інфекція та СНІД.
  3. Розділ 7. Порівняльний аналіз національного законодавства у сфері забезпечення прав паліативних хворих та міжнародних стандартів і нормативно-правових актів, що гарантують базові права і свободи людини та регулюють надання паліативної і хоспісної допомоги.
  4. Основні права паліативного хворого.
  5. Аналіз ситуації щодо дотримання прав паліативних хворих в Україні.
  6. Більш широкий спектр паліативних послуг
  7. Розділ 4. Принципи та підходи до надання паліативної та хоспісної допомоги. Етичні принципи паліативної допомоги та духовна підтримка.
  8. ВСТУП
  9. ВСТУП
  10. Співпраця громадських організацій та держави щодо забезпечення прав паліативних хворих в Україні.
  11. Вступ
  12. ВСТУП
  13. ВСТУП
  14. ВСТУП
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -