5.5. Радіонуклідні дослідження

На початку 40-х років нашого століття Мар­шак та Марінеллі повідомили про успішне вико­ристання радіоактивного фосфору (³²Р) в діагнос­тиці меланом та раку шкіри. Згодом були одер­жані радіоактивні фармакологічні препарати та створено спеціальну радіодіагностичну апаратуру.

В основі методу радіонуклідної діагностики пухлин лежить принцип диференційованого роз­поділу радіоактивного індикатора в пухлині та нормальній клітині, що навколо неї. Посилення процесу росту тісно пов'язане з активацією обмін­них процесів і, зокрема обміну фосфорорганіч-

них сполук. Це зумовлює підвищене включення радіоактивного фосфору, введеного в організм, у ракову клітину. Згадана властивість є основою ді­агностики злоякісних процесів шкіри (фосфор-32), кісток (технецій-99^т).

Іншою характерною ознакою злоякісних пух­лин є стійка дедиференціація пухлинних клітин— анаплазія, тобто втрата характерної для зрілих клі­тин здатності утворювати специфічні тканинні струк­тури та продукувати специфічні речовини. Втрата паренхімою органа функціональних властивостей дає змогу виявити ураження його пухлиною.

Для діагностики використовуються радіоак­тивні сполуки, що беруть участь у функціональній діяльності клітин паренхіми (органотропні). До та­ких препаратів належать: натрій йодид ¹³¹J (для дослідження щитовидної залози), ¹³^-бенгал-роз та радіоактивне колоїдне золото ¹⁹⁸Au (для дослі­дження печінки), селенметионін ⁷⁵Se (для дослі­дження підшлункової залози), неогідрин ²⁰³Hg (для дослідження нирок) та ін.

Залежно від локалізації пухлини, виду вип­ромінювання радіонукліду, який застосовується в дослідженні, і характеру отримуваної інформації всі радіонуклідні діагностичні методи можна роз­ділити на дві основні групи.

Сканограма дає інформацію про топографічні особливості досліджуваного органа, його розміри, форму, функціональну активність, а також внут­рішню структуру. Пухлини на скенограмах або сцинтиграмах зображаються у вигляді ділянок зни­женого накопичення радіоактивного індикатора («дефект накопичення», «холодний вузол») або зон гіперконцентрації радіоактивного препарату («га­рячий вузол»).

Останніми роками активно розробляються та впроваджуються в практику так звані туморотропні препарати, які вибірково поглинаються пухлинами.

Окремим видом радіонуклідних досліджень є визначення в організмі різних сполук. Такі дослі­дження проводять іп vitro спеціальними препара­тами. Метод відзначається високою чутливістю і дає змогу визначити в біологічних рідинах речови­ни, які містяться в слідових концентраціях (гормо­ни, антитіла).