Критерії відбору та показання для направлення хворого на ВІЛ-інфекцію/СНІД до хоспісу.

В даний час на початковому етапі організації в нашій країні паліативної допомоги хворим на ВТЛ-інфекцію/СНТД доцільно слідувати більше вузькому трактуванню терміну «паліативна допомога» і мати на увазі під ним медичний, психологічний, соціальний і духовний супровід хворого на ВТЛ-інфекцію/СНТД із суттєво обмеженими фізичними та/або психічними можливостями, а також психоемоційну підтримку членів його родини.

Дане трактування дає більш чітке розуміння, хто з ЛЖВС потрапляє під визначення «хворий на ВТЛ-інфекцію/СЩД, який потребує ПХД». До групи хворих, які в першу чергу, потребують ПХД, слід відносити ВТЛ-інфікованих пацієнтів, які мають стійке зниження або втрату фізичних та/або психічних функцій незалежно від стадії ВТЛ- інфекції, потребують інтенсивної симптоматичної терапії, активної психосоціальної допомоги, тривалого стороннього догляду.

Критерії надання ПХД хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД:

- Важкі опортуністичні захворювання;

- Гостро прогресуючий туберкульоз;

- Декомпенсований цироз печінки;

- Сепсис;

- Онкологічні захворювання;

- Психічні розлади;

- Стійкий больовий синдром різної етіології;

- Важкі наслідки перенесених захворювань (втрату зору внаслідок ЦМВ - ретиніту, порушення рухових функцій внаслідок туберкульозу хребта, невралгію трійчастого нерва після оперізуючого лишаю, декомпенсовані пороки серця в результаті септичного ендокардиту, тощо);

- Глибокі трофічні розлади (трофічні виразки, пролежні);

- Стійкі ураження нервової системи внаслідок перенесених опортуністичних інфекцій, прийому наркотичних засобів, черепно-мозкової травми, інсульту;

- Загострення важких хронічних захворювань, не пов'язаних з ВІЛ-інфекцією (загострення бронхіальної астми, декомпенсований цукровий діабет і т.інш.);

- Серйозні побічні ефекти/ускладнення лікування антиретровірусними препаратами, терапія вторинних захворювань (наприклад, асептичний некроз голівки стегнової кістки на фоні прийому ВААРТ);

- Інші клінічні стани, що призвели до істотного зниження або втрати здатності до самообслуговування;

- Тяжкий соціальний статус (відсутність постійного місця проживання, відсутність документів, що засвідчують особу, наявність фінансових доходів нижче рівня прожиткового мінімуму, відсутність у мікросоціальному оточенні людей, які могли б брати участь у догляді).

10.3.