Актуальність проблеми паліативної та хоспісної допомоги.
В світі щороку сотні мільйонів людей страждають від важких і невиліковних хвороб. Усім їм потрібна кваліфікована медична та психологічна допомога, а часом і просто людська участь, підтримка та співчуття.
Родичі, якщо вони є і готові взяти на себе піклування про хворого, не завжди можуть надати таку допомогу через те, що вони самі часто знаходяться у важкому психоемоційному та матеріальному стані, іноді вони просто не можуть залишити роботу і повністю присвятити себе хворому, іноді не вистачає досвіду і сил.У суспільстві другої половини ХХ століття склалося тверде переконання, що смерть - це поразка медицини, яку потрібно замовчувати. Хворому не слід було говорити, що він помре. Медицина прагнула усунути причину хвороби, орієнтуючись на перемогу над нею. Симптоматичне лікування сприймалося як поразка науки перед хворобою. Безнадійних хворих, як правило, виписували з лікарень, і далі їм та їхнім родичам доводилося покладатися на власні сили.
Таким чином, традиційна медицина орієнтувалася на одужання пацієнта. Якщо ж воно було свідомо неможливо, інтерес до пацієнта знижувався. Людина як би "помирала" для медицини з моменту занесення її хвороби до розряду невиліковних. Таке ставлення до безнадійних пацієнтів не могло не викликати реакцію суспільства. Піонерами хоспісного руху були люди часто далекі від медицини. Зазвичай це були родичі та друзі пацієнтів, яким на власному досвіді довелося зіткнутися з ситуацією, коли вони опинялися сам на сам з невиліковною хворобою. Бажання цих людей змінити ситуацію, що склалася поклало початок хоспісної руху.
Людина в період вмирання, як і протягом усього життя, залишається особистістю. Одним з головних досягнень хоспісу є твердження її цінності та забезпечення їй гідного життєвого кінця. Безнадійно хвора людина опиняється в стані хронічного стресу, який викликаний не лише хворобою, але і соціальними наслідками: втратою роботи, звичного соціального статусу, дорожнечею медикаментів, інвалідністю і т.
п.Світовий досвід свідчить, що саме паліативна та хоспісна допомога, застосовуючи комплексний мультидисциплінарний підхід, адекватно реагує на потреби паліативних хворих та їхніх рідних, сприяє покращанню якості життя, що зумовлює велике соціально- економічне та гуманітарне значення цього інноваційного напрямку охорони здоров’я та соціального захисту населення.
Паліативна та хоспісна допомога (ПХД) - це система медичних, соціальних, психологічних заходів, метою яких є забезпечення максимально досяжної якості життя пацієнтів з невиліковними хворобами та обмеженим прогнозом життя та членів їхніх родин шляхом усунення або зменшення розладів життєдіяльності та інших важких проявів захворювань, болю, фізичних та психічних страждань.
Одним з основних завдань паліативної допомоги є «створення нової форми медико- соціального забезпечення державно-благодійної медицини». Принципова новизна тут полягає в сприйнятті хворого не як виключно фізичного організму, в якому відбуваються ті чи інші біохімічні та фізіологічні процеси, а як холістичної (цілостної) особистості. Цим сприйняттям визначається весь стиль і метод роботи хоспісу, підбір контингенту його співробітників, форми його діяльності. Паліативна медицина, що дозволяє оптимізувати якість життя невиліковних пацієнтів та їхніх родичів, має отримати свій подальший розвиток в структурі вітчизняної охорони здоров'я та соціального захисту населення.
1.2.
Еще по теме Актуальність проблеми паліативної та хоспісної допомоги.:
- Розділ 4. Принципи та підходи до надання паліативної та хоспісної допомоги. Етичні принципи паліативної допомоги та духовна підтримка.
- Служби надання паліативної та хоспісної допомоги.
- Принципи паліативної та хоспісної допомоги.
- Розділ 3. Сучасний розвиток паліативної та хоспісної допомоги у світі.
- Актуальність надання паліативної допомоги в Україні.
- Розділ 6. Стандарти якості надання паліативної та хоспісної допомоги.
- Розділ 13. Стан паліативної і хоспісної допомоги хворим на ВШ-інфекцію/СНІД в Україні за даними оціночних місій в регіони та консультацій з фахівцями з ВІЛ/СНІДу.
- Розділ 5. Сучасний розвиток паліативної та хоспісної допомоги в Україні.
- Розділ 11. Особливості паліативної та хоспісної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям.
- Основні проблеми надання паліативної допомоги в Україні.
- Розділ 7. Порівняльний аналіз національного законодавства у сфері забезпечення прав паліативних хворих та міжнародних стандартів і нормативно-правових актів, що гарантують базові права і свободи людини та регулюють надання паліативної і хоспісної допомоги.
- Підходи до надання паліативної допомоги.
- Етичні принципи паліативної допомоги та духовна підтримка.
- Основні принципи педіатричної паліативної допомоги (за визначенням ВООЗ).
- Амбулаторні програми паліативної допомоги