<<
>>

ОСОБЛИВОСТІ 1 ГІГІЄНА СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ

До сечових органів належать нирки, сечоводи, сечовий міхур і сечівник. У нирках утворюється сеча. Сечоводи, сечовий міхур і сечівник призначені для її виведення. Нирки виконують ряд незамінних і життєво-важливих функцій.

Вони регулюють водно- сольову рівновагу, активну реакцію внутрішнього середовища (pH), усувають з організму продукти білкового обміну, чужорідні речовини, а також надлишок речовин і елементів, необхідних для організму. Вони стимулюють кровотворення, підтримують на належному рівні артеріальний тиск крові тощо.

Сечовивідні шляхи у дітей ширші, ніж у дорослих, їх стінки мають низький тонус внаслідок недостатнього розвитку м’язових і еластичних волокон. Це створює певну схильність до застою сечі. Недостатнє дотримання особистої гігієни може легко спричинити інфікування сечовивідних шляхів з розвитком в них запального процесу. Сприяти захворюванню можуть гострики, які паразитують у кишках, і можуть в окремих випадках заповзати в сечівник. Певну роль у виникненні інфекційно-запального процесу може відігравати рідке і нерегулярне сечовипускання у дітей дошкільного віку, які звикають довго “стримуватися”. Часто запальному процесу в сечовивідних шляхах сприяє переохолодження дитини, зниження її опірності до різних інфекцій.

У немовлят акт сечовипускання мимовільний, і тільки з віком він починає регулюватися свідомістю і вольовими зусиллями. Дитина починає відчувати наповнення сечового міхура з 6-12 місяців, з цього віку можливе прищеплення гігієнічних навиків. Як правило, переважна більшість дітей уже на другому році життя повідомляють про своє бажання помочитися, але у деяких дітей формування цих навиків може затримуватися до 2-2,5 років. Велике значення має відношення дорослих до приучування дитини до охайності: при байдужому відношенні, а часто і навпаки — при дуже активній зацікавленості і тиску на дитину становлення цих навиків може затримуватися.

Дуже важливо, щоб “привчання до горщика” не було пов’язано у дитини з негативними переживаннями - в протилежному випадку часто розвиваються тривожні і протестні реакції, звичка надовго затримувати сечовипускання.

Добова кількість сечі залежить від віку. В перші дні після народження добова кількість сечі коливається від кількох мілілітрів до 100-200 мл, в 1 міс. - 300 мл., в 1 рік - 750 мл, у 5 років - 1 л, у 7- 10 років - до 1,5 л.

Протягом доби у перші дні після народження буває 4-5 сечовипускань. З 3-го дня вони частішають і на 10-й день зростають іо 25 разів. У дітей другого півріччя ця цифра поступово і.меншується і до 2-3 років досягає 10 разів на добу, а в дошкільному і шкільному віці встановлюється 6-7 сечовипускань. Умовний рефлекс на виділення сечі утворюється уже з 3-4-місячного віку.

У перші дні життя сеча має темне забарвлення, в ній може бути невелика кількість білка. Потім сеча стає солом’яно-жовтою і прозорою.

В останні роки доказано, що використання одноразових пі її узнпків не затримує формування навиків охайності у дитини і не провокує запальних процесів сечовивідних шляхів при умові прави льного їх використання. Одноразові підгузники повинні бути високої якості, регулярно мінятися, їх використання повинно поєднуватися з гігієнічним доглядом за шкірою: своєчасним підмиванням, використанням дитячого крему, масла тощо.

Гігієна статевих органів у дошкільному віці необхідна для попередження їх інфікування і розвитку запального процесу. 1 хлопчики, і дівчатка, незалежно від віку потребують дотримання чистоти статевих органів, підмивання кожен день. У дівчаток усі гігієнічні процедури повинні здійснюватися в напрямку спереду назад з метою попередження занесення мікроорганізмів із прямої кишки в статеві органи.

Дослідження своїх статевих органів дітьми до трьох років - нормальне явище і не повинно викликати неспокою. Але надмірне захоплення своїми статевими органами може бути ознакою сильної тривоги або емоційного розладу, особливо в тих випадках, коли дитина значний час поглинута подібними діями. Її потрібно відволікти, а не залякувати і не наказувати. Бажано також, щоб така дитина була проконсультована лікарсм-психоневрологом.

Захворювання статевих органів можуть бути пов’язані з порушенням їх будови або запальними процесами.

<< | >>
Источник: Коцур Н.І.. Основи педіатрії і гігієни дітей раннього та дошкільного віку: Навчальний посібник. - Чернівці: Книги - XXI,2004. - 576 с.. 2004

Еще по теме ОСОБЛИВОСТІ 1 ГІГІЄНА СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ:

  1. 5.8. ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ГІГІЄНА ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА
  2. ОСОБЛИВОСТІ Й ГІГІЄНА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ В ДИТЯЧОМУВІЦІ
  3. ОСОБЛИВОСТІ ТА ГІГІЄНА ШКІРИ ДИТИНИ
  4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ГІГІЄНА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ В ДИТЯЧОМУ ВІЦІ
  5. ОСОБЛИВОСТІ ТА ГІГІЄНА СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ДИТИНИ
  6. ОСОБЛИВОСТІ ТА ГІГІЄНА ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ
  7. ОСОБЛИВОСТІ ТА ГІГІЄНА ОРГАНІВ ДИХАННЯ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ТА ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
  8. Розділ 20. Пухлини сечостатевої системи
  9. Помилки в діагностиці і лікуванні пухлин сечостатевої системи[‡‡‡‡]
  10. ОСОБЛИВОСТІ Й ГІГІЄНА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ В ДИТЯЧОМУ ВІЦІ. ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ФУКЦІОНАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА
  11. Освіта як система, її характерні особливості. Управління системою освіти, його види.
  12. ОСОБЛИВОСТІ ТА ГІГІЄНА ОРГАНІВ ДИХАННЯ. ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА
  13. РОЗДІЛ V. ГІГІЄНА ОКРЕМИХ ОРГАНІВ І СИСТЕМ. ДИТЯЧІ ХВОРОБИ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА В ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
  14. 3АХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -