ОСОБЛИВОСТІ 1 ГІГІЄНА СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ
До сечових органів належать нирки, сечоводи, сечовий міхур і сечівник. У нирках утворюється сеча. Сечоводи, сечовий міхур і сечівник призначені для її виведення. Нирки виконують ряд незамінних і життєво-важливих функцій.
Вони регулюють водно- сольову рівновагу, активну реакцію внутрішнього середовища (pH), усувають з організму продукти білкового обміну, чужорідні речовини, а також надлишок речовин і елементів, необхідних для організму. Вони стимулюють кровотворення, підтримують на належному рівні артеріальний тиск крові тощо.Сечовивідні шляхи у дітей ширші, ніж у дорослих, їх стінки мають низький тонус внаслідок недостатнього розвитку м’язових і еластичних волокон. Це створює певну схильність до застою сечі. Недостатнє дотримання особистої гігієни може легко спричинити інфікування сечовивідних шляхів з розвитком в них запального процесу. Сприяти захворюванню можуть гострики, які паразитують у кишках, і можуть в окремих випадках заповзати в сечівник. Певну роль у виникненні інфекційно-запального процесу може відігравати рідке і нерегулярне сечовипускання у дітей дошкільного віку, які звикають довго “стримуватися”. Часто запальному процесу в сечовивідних шляхах сприяє переохолодження дитини, зниження її опірності до різних інфекцій.
У немовлят акт сечовипускання мимовільний, і тільки з віком він починає регулюватися свідомістю і вольовими зусиллями. Дитина починає відчувати наповнення сечового міхура з 6-12 місяців, з цього віку можливе прищеплення гігієнічних навиків. Як правило, переважна більшість дітей уже на другому році життя повідомляють про своє бажання помочитися, але у деяких дітей формування цих навиків може затримуватися до 2-2,5 років. Велике значення має відношення дорослих до приучування дитини до охайності: при байдужому відношенні, а часто і навпаки — при дуже активній зацікавленості і тиску на дитину становлення цих навиків може затримуватися.
Дуже важливо, щоб “привчання до горщика” не було пов’язано у дитини з негативними переживаннями - в протилежному випадку часто розвиваються тривожні і протестні реакції, звичка надовго затримувати сечовипускання.Добова кількість сечі залежить від віку. В перші дні після народження добова кількість сечі коливається від кількох мілілітрів до 100-200 мл, в 1 міс. - 300 мл., в 1 рік - 750 мл, у 5 років - 1 л, у 7- 10 років - до 1,5 л.
Протягом доби у перші дні після народження буває 4-5 сечовипускань. З 3-го дня вони частішають і на 10-й день зростають іо 25 разів. У дітей другого півріччя ця цифра поступово і.меншується і до 2-3 років досягає 10 разів на добу, а в дошкільному і шкільному віці встановлюється 6-7 сечовипускань. Умовний рефлекс на виділення сечі утворюється уже з 3-4-місячного віку.
У перші дні життя сеча має темне забарвлення, в ній може бути невелика кількість білка. Потім сеча стає солом’яно-жовтою і прозорою.
В останні роки доказано, що використання одноразових пі її узнпків не затримує формування навиків охайності у дитини і не провокує запальних процесів сечовивідних шляхів при умові прави льного їх використання. Одноразові підгузники повинні бути високої якості, регулярно мінятися, їх використання повинно поєднуватися з гігієнічним доглядом за шкірою: своєчасним підмиванням, використанням дитячого крему, масла тощо.
Гігієна статевих органів у дошкільному віці необхідна для попередження їх інфікування і розвитку запального процесу. 1 хлопчики, і дівчатка, незалежно від віку потребують дотримання чистоти статевих органів, підмивання кожен день. У дівчаток усі гігієнічні процедури повинні здійснюватися в напрямку спереду назад з метою попередження занесення мікроорганізмів із прямої кишки в статеві органи.
Дослідження своїх статевих органів дітьми до трьох років - нормальне явище і не повинно викликати неспокою. Але надмірне захоплення своїми статевими органами може бути ознакою сильної тривоги або емоційного розладу, особливо в тих випадках, коли дитина значний час поглинута подібними діями. Її потрібно відволікти, а не залякувати і не наказувати. Бажано також, щоб така дитина була проконсультована лікарсм-психоневрологом.
Захворювання статевих органів можуть бути пов’язані з порушенням їх будови або запальними процесами.
Еще по теме ОСОБЛИВОСТІ 1 ГІГІЄНА СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ:
- 5.8. ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ГІГІЄНА ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА
- ОСОБЛИВОСТІ Й ГІГІЄНА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ В ДИТЯЧОМУВІЦІ
- ОСОБЛИВОСТІ ТА ГІГІЄНА ШКІРИ ДИТИНИ
- ОСОБЛИВОСТІ ТА ГІГІЄНА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ В ДИТЯЧОМУ ВІЦІ
- ОСОБЛИВОСТІ ТА ГІГІЄНА СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ДИТИНИ
- ОСОБЛИВОСТІ ТА ГІГІЄНА ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ
- ОСОБЛИВОСТІ ТА ГІГІЄНА ОРГАНІВ ДИХАННЯ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ТА ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
- Розділ 20. Пухлини сечостатевої системи
- Помилки в діагностиці і лікуванні пухлин сечостатевої системи[‡‡‡‡]
- ОСОБЛИВОСТІ Й ГІГІЄНА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ В ДИТЯЧОМУ ВІЦІ. ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ФУКЦІОНАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА
- Освіта як система, її характерні особливості. Управління системою освіти, його види.
- ОСОБЛИВОСТІ ТА ГІГІЄНА ОРГАНІВ ДИХАННЯ. ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА
- РОЗДІЛ V. ГІГІЄНА ОКРЕМИХ ОРГАНІВ І СИСТЕМ. ДИТЯЧІ ХВОРОБИ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА В ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
- 3АХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА