ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ РЕЖИМУ ДЛЯ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

Для зміцнення здоров’я і нормального розвитку дитини важливо, щоб режим дня виконувався протягом всього періоду виховання дітей в дошкільному закладі, починаючи з раннього віку, зберігаючи постійність, послідовність в проведенні режимних процесів.

Основним принципом правильної побудови режиму дня є його відповідність віковим психофізіологічним особливостям дошкіль­ника. Ця відповідність зумовлюється задоволенням потреби організму у сні, відпочинку, їжі, діяльності, руховій активності тощо. Для кожної вікової групи “Програмою виховання і навчання в дитячому садку” передбачений свій режим дня, який містить різні види діяльності, посильні для дітей розумові і фізичні навантаження, відпочинок.

Для організації правильного режиму необхідно будувати його в залежності від ритмічних фізіологічних процесів. Відомо, що всі живі механізми мають “внутрішній годинник”, здатний вимірювати час. На його основі виробляються добові (“циркадні”) і місячні ритми, зумовлені коливаннями обмінних процесів, пов’язаних із циклічністю впливів навколишнього середовища і регулюючим впливом нервової системи.

Протягом доби з певною закономірністю змінюється температура тіла, діяльність органів травлення, дихання, серцево-судинної та інших систем. Особливо чутлива до змін внутрішнього і зовнішнього середовища нервова система. Однією з основних причин добового ритму є виснаження клітин мозку і необхідність попередження їх від руйнування шляхом періодичного сну. У дорослих і більш старших дітей основний час сну збігається з темними годинами доби, коли різко зменшується кількість збуджуючих мозок сигналів. У дітей раннього віку нервові процеси виснажуються дуже швидко, і для них природні більш тривалий сон і чергування його з неспанням у денний час. У процесі життєдіяльності дитини на основі ритмічності фізіологічних процесів виробляються і умовні рефлекси на час.

Поряд з рефлексами на час регулярність окремих режимних моментів і чергування їх веде до вироблення ланцюгових умовних рефлексів, коли попередня діяльність стає умовним подразником для наступної.

Отже, правильно організований режим сприяє не тільки раціональному функціонуванню органів і систем, але і вихованню дитини. На його основі формується організована поведінка, виробляються позитивні реакції на режимні моменти, виключаються причини виникнення багатьох негативних звичок.

Правильно побудований режим враховує: 1) оптимальне співвідношення періодів неспання і сну протягом доби; 2) чергу­вання різних видів діяльності і відпочинку в процесі неспання; 3) певну тривалість занять, праці та раціональне співвідно­шення їх з відпочинком; 4) регулярне харчування; 5) повноцінний сон; 6) достатнє перебування на повітрі.

Режим дня дітей різного віку містить приблизно одні й ті ж для всіх дошкільних груп види діяльності і відпочинку. З року в рік змінюється лише зміст і обсяг деяких навантажень, тривалість сну і неспання.

Основні режимні процеси - приймання їжі, перебування на свіжому повітрі, сон, ігри, трудова діяльність, навчальні заняття, розваги в усіх групах - чітко визначені вимогами програми виховання і навчання. Прийнятий такий віковий поділ на групи: ясельні - перша і друга групи раннього віку ( відповідно від 2 міс. до 1 року і від 1 року до 2 років); дошкільні групи: перша молодша - від 2 до 3 років; друга молодша - від 3 до 4 років; середня - від 4 до 5 років; старша — від 5 до 6 років.

Основні принципи побудови режиму спільні для різних вікових груп, але в кожній з них своя специфіка. Правильна організація режиму дня дітей дошкільного віку передбачає як урахування мс Дюфункціональних і психофізіологічних особливостей дітей, так і використання на кожному віковому етапі відповідних педагогічних прийомів і методів.

У молодшому дошкільному віці вміння і навички в різних видах самообслуговування сформовані у дітей ще недостатньо міцно, тому вихователь постійно допомагає дитині і контролює виконання багатьох дій. Поступово дітей прилучають до нових видів діяльності, змінюється характер організації режимних процесів, а відповідно і підхід до дитини з боку дорослих - вихованцю висувають нові, більш високі вимоги, які активізують самостійність.

До старшого дошкільного віку навички у дітей стають міцнішими, що дозволяє виділити більше часу для гри, розвитку рухів, творчої діяльності. Виховання старших дошкільників спирається на більш свідоме відношення дитини до виконуваних дій, уміння в певній мірі контролювати свою поведінку, оцінювати свої вчинки і вчинки однолітків. Уся ця вікова динаміка розвитку дитини покладена в основу приблизних режимів дня для різних вікових груп (додаток 14).

4.3.