<<
>>

Основні принципи гештальттерапії. Особливості розвитку особистості в гештальттерапії.

Гештальт– сучасний напрям в екзистенціальний психотерапії. Сьогодні гештальт виявляє свій потенціал і можливості бути ефективно використаним не тільки в психотерапії, а також в педагогіці, освіті, бізнесі, мистецтві.

Гештальт терапія — напрям психотерапії, основні ідеї та методи якого розробив Ф.Перлз. Творець гештальт підходу вважав гештальт терапію одним з трьох сучасних напрямів, разом з екзистенціальним аналізом Л. Бінсвангера і логотерапією В. Франкла. Її базова ідея заснована на здатності психіки до саморегуляції, на творчому пристосуванні організму до навколишнього середовища та на принципі відповідальності людини за всі свої дії, наміри, очікування. Основна роль терапевта полягає в тому, щоб фокусувати увагу клієнта на усвідомленні того, що відбувається, обмеженні спроб інтерпретувати події, увазі до відчуттів-індикаторів потреб, власній відповідальності клієнта як за реалізацію, так і за заборони на реалізацію потреб. Окремі гештальт терапевти вважають, що при правильній постановці гештальт терапія на відміну від психоаналізу не викликає опору клієнта.

Гештальт терапія виникла в кінці 1920-х років в Німеччині. Її творець – Фріц Перлз – починав свою практику як психоаналітик, поява гештальт терапії була пов'язана з його незадоволеністю жорсткими психоаналітичними рамками, що обмежують творчість терапевта.

Гештальт терапія фокусує увагу людини на усвідомленні процесів що протікають в «тут і тепер», в кожен момент сьогодення; гештальт терапія розвиває усвідомленість, відповідальності та відновлює здібність до переживання своїх емоцій і відчуттів, поки дуже часто цензурованих західною культурою. Вона розвиває цілісний образ людини в п'яти сферах її життя: фізичній, емоційній, інтелектуальній, соціальній та духовній.

1-фізична. Включає всі аспекти матеріального та фізичного життя людини (матеріальне благополуччя, фізичне здоров'я, сексуальна зрілість).

2-емоційна. Сфера емоційних переживань, відчуття (любов, радість, смуток, захоплення.) здатність до їх виразу та розуміння.

3-раціональна. Здібності до раціонального мислення, планування, аналізу, здібності до творчості, уміння передбачати та створювати себе, навколишній світ.

4-соціальна. Відносини з іншими людьми, (друзями, колегами, близькими) культурне оточення, весь комплекс соціальних відносин людини.

5-духовна. Місце та знання людини про саму себе, навколишній космос. Знання законів життя, духовні цінності та сенси, на які опирається людина.

Гештальт підхід прагне не просто до пояснення причин наших труднощів, а до дослідження нових шляхів їх вирішення. Не просто відповідає на питання «Чому це у мене так відбувається?», а вважає за краще мобілізуючу зміну питання: «Як я можу це змінити?»

Відомий гештальт терапевт Серж Ґінґер в своїй книзі «Гештальт – терапія контакту» описує гештальт підхід таким чином: «Важливе не те, що з мене зробили, а те, що я сам роблю з тим, що з мене зробили».

1.

<< | >>
Источник: Ответы по педагогической психологии. 2016

Еще по теме Основні принципи гештальттерапії. Особливості розвитку особистості в гештальттерапії.:

  1. Роль ціннісних орієнтацій та особливості їх вивчення для розвитку особистості.
  2. 26. Міжособистісна теорія особистості Саллівана: структура особистості; динамізми; Я-система; персоніфікація; динаміка особистості; детермінанти розвитку.
  3. 44.Аналіз підходів до проблеми розвитку і формування особистості у зарубіжних психологічних напрямках.
  4. Інноваційні психотехнології розвитку особистості.
  5. Анатомічні особливості розвитку глаукоми.
  6. 7. Основні напрямки дослідження особистості у вітчизняній психологічній науці.
  7. Гуманістично спрямовані напрями у психології розвитку особистості.
  8. Клієнт-центровані напрямки у психології розвитку особистості.
  9. 33. Основні положення теорії особистості О.М.Леонтьєва.
  10. 14. Стадії психосексуального розвитку особистості за теорією З.Фрейда.
  11. 72. Охарактеризувати становлення самосвідомості особистості на різних етапах її розвитку.
  12. 66. Особливості врахування індивідуально-типологічних відмінностей особистості в практичній діяльності психолога.
  13. Основні принципи антимікобактеріальної терапії
  14. Принцип розвитку психіки в діяльності і його забезпечення при поясненні психологічного матеріалу.
  15. 1.6. Основні принципи комплексного лікування інфекційних хворих
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -