ЗВ’ЯЗОК ПЕДІАТРІЇ ТА ДИТЯЧОЇ ГІГІЄНИ З ІНШИМИ НАУКАМИ

Педіатрія та дитяча гігієна тісно пов’язані й у своїх дослідженнях спираються на досвід і досягнення біології, медицини, педагогіки, психології та інших наук. Вікова фізіологія й анатомія служать природничо-науковою основою педіатрії і дошкільної гігієни.

Гігієна вивчає вплив різних факторів зовнішнього середовища на характер реакцій організму, що можна зробити, тільки застосовуючи фізіологічні методи дослідження.

Знання особливостей розвитку дитячого організму необхідне вихователеві при розробці та проведенні заходів з дошкільної гігієни, оскільки вихователь є основним носієм санітарно-гігієнічних навичок у своїх вихованців.

Ще Н.К.Крупська відзначала “Перше, що повинен знати педагог, - це будову і життєдіяльність людського тіла та його розвиток. Без цього не можна бути хорошим педагогом, правильно вирощувати дитину”.

Виховання - де активний цілеспрямований і систематичний вплив дорослих на психічний та фізичний розвиток дітей. Мстою виховання є формування світогляду, розвиток характеру і волі, навичок і смаків, усебічний фізичний розвиток, зміцнення здоров’я і підготовка до праці. Тільки в тому випадку, коли педагоги, вихователі знайомі з основами педіатрії та дитячої гігієни як предмета виховання, вони можуть вести виховання цілеспрямовано, при цьому враховувати, розвивати і вдосконалювати фізичні та розумові здібності дітей.

Діяльність є основним фактором розвитку організму, що росте. Його здоров’я визначається перш за все створенням сприятливих умов для різних видів діяльності в навчально-виховних закладах і вдома, раціональним харчуванням, правильним чергуванням праці й відпочинку, виконанням правил особистої гігієни, попередженням шкідливих звичок.

Перед дошкільним закладом стоїть надзвичайно важливе завдання — виховання всебічно розвиненої особистості. Щоб правильно й успішно виховувати і навчати, необхідно знати вікові особливості і можливості дітей, враховувати їх психічний і фізичний розвиток у різні вікові періоди життя.

Звичайно, кожен вихователь мусить чітко уявляти собі мсту і ківдання своєї педагогічної роботи, володіти достатніми знаннями і вміннями зі своєї спеціальності та добре володіти методами навчання і виховання дітей. Але, крім того, він повинен знати кожну дитину, яку вій виховує, враховувати її сили і можливості, нахили й інтереси в процесі її розвитку.

Багато уваги приділяли побудові навчально-виховного процесу п і mo з віковими особливостями дітей видатні російські та р.і іяпсі.кі пс іаіоги К.Д.Ушинський, В О.Сухомлинський, П.ФЛесгафт,

H. К. Крупська, А. С. Макаренко, великий фізіолог І. П. Павлов та інші, а також іноземні класики педагогіки, наприклад, Ян Амос Коменський, Жан-Жак Руссо, Йоганн Генріх Песталоцці та ін.

К. Д. Ушинський у класичній праці “Людина як предмет виховання” підкреслював: “Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна попереду пізнати її також у всіх відношеннях”. П. Ф. Лесгафт наполягав на глибокому вивченні анатомо-фізіологічних особливостей дітей при їх оздоровленні й фізичному вихованні.

Розробляючи гігієнічні заходи, спрямовані на попередження захворювань у дітей, педіатрія та дитяча гігієна спираються на дані інших наук: епідеміології, офтальмології, отоларингології та ін. Використовуючи ці дані, педіатрія та дитяча гігієна створюють сприятливі умови для розвитку дітей, які перенесли гострі інфекції та страждають функціональними відхиленнями і хронічними захворюваннями.

У розв’язанні ряду гігієнічних проблем планування, будівництва та благоустрою дошкільних закладів, зовнішнього і внутрішнього їх оформлення, дошкільна гігієна керується основними положеннями архітектури і будівництва.

I.