ПАПІЛОМА ГОРТАНІ

Папілома — є пухлиною, що серед доброякісних новоутворень гор­тані зустрічається найбільш часто. Це найбільш часта пухлина ЛОР-ор-ганів у дитячому віці. Папіломи гортані у більшості випадків виникають у хлопчиків.

Папіломи в гортані переважно множинні. Такий процес має назву папіломатозу гортані. Протягом останніх років фахівцями запропоно­ваний термін — респіраторний папіломатоз, оскільки папіломи, окрім гортані, врахують також слизову оболонку трахеї, бронхів, порожнини носа та глотки.

Папіломи гортані після їх видалення часто рецидивують. Після пу­бертатного періоду схильність до розростання та виникнення реци­дивів зникає. Папіломи у дорослих можуть зазнавати малігнізації, у зв"язку з чим виникнення їх після періоду статевого созрівання вважа­ють передраковим станом. Для дорослих більш характерними є пооди­нокі папіломи, малігнізація яких відбувається у 15-20% хворих. Такий високий відсоток малігнізації дозволяє віднести папілому до облігатно-го передраку.

В наш час загально визнаним є твердження, що причиною виник­нення цієї пухлини є вірус папіломи. Однак це доведено лише іму-ногістохімічними дослідженнями. Вірус з тканини пухлини не виділе­ний, і тому його фізико-хімічні особливості та генетика не вивчені.

Пухлина має таку будову: її строма складається зі сполучної тканини,

I

230

Ю.ВМітін. Оториноларингологія

Ю. В.Мітін. Оториноларингологія

231

що має судини та є продовженням підепітеліального шару. Паренхіма складається з розрощень епітеліального покриву зі збільшеною, порівняно з нормою, кількістю шарів клітин та їх відносно більшими розмірами.

Наймолодшим пацієнтом, якому я встановив діагноз папіломатоз гортані, була дівчинка 6 місяців.

Клініка папіломатозу гортані. Початок захворювання характери­зується прогресуючою захриплістю, на фоні якої розвивається стеноз гортані.

Діагноз встановлюють на підставі даних ларингоскопії. За зовнішнім виглядом папіломи нагадують цвітну капусту, колір їх- блідо-рожевий або сірий, рецидивні папіломи нерідко набувають рожевого кольору. Папіломи можуть локалізуватися на слизовій оболонці голосових, вес­тибулярних та черпаконадгортанних складок, ділянках черпакуватих хрящів, гортанних шлуночків, міжчерпакуватого простору, гортанній та язиковій поверхні надгортаника. Рухомість гортані не порушується, оскільки папіломи не проростають у м'язи та нервові утворення гор­тані. Клінічний діагноз підтверджується даними гістологічного дослідження,

Лікування папіломатозу гортані складається з двох етапів: хірургічного та протирецидивної терапії. Хірургічне втручання передба­чає видалення папілом за допомогою гортаної кюретки або гортаних щипців. У дітей це втручання виконують при прямій ларингоскопії під внутрішньовенним наркозом, при цьому бажаною є інжекція кисню в гортань. Операція проводиться з використаням операційного мікро­скопа, що дозволяє більш щадливо (попередження обсеменіння папіломатозними клітинами здорових ділянок слизової оболонки) та більш ретельно видалити папіломи (важливо для попередження по­дальшого рецидивування пухлини).

Для попередження виникнення рецидивів папілом були запропоно­вані кріовплив та деструкція ультразвуком основи папілом після їх ви­далення.

руктивного лазера (зокрема, СОг-ЛАЗЕР). Промінь високоенергетич­ного ЛАЗЕРу коагулює ділянку слизової оболонки, з якої видалені папіломи.

Для проведення протирецидивного лікування широко використову­ються лікові препарати: 30% спиртовий розчин подофіліну, 0,5% мазь колхаміну. Цими препаратами обробляють ділянки слизової оболонки, з яких видалені папіломи.

В останні роки широко використовується цитостатік проспедін. Він застосовується у слідуючих формах: 30-50% мазь, інгаляції, внутрішньом'язеві та внутрішньовенні ін'єкції. Лікування проводять під контролем аналіза крові, оскільки можливий розвиток лейкопенії.

Новою главою в лікуванні респіраторного папіломатоза є викорис­тання інтерферонів. Інтерферони належать до родини поліпептидів, що мають противірусну, антипроліферативну, імуномодулюючу власти­вості. Інтерферони не завдають прямого впливу на віруси. Вони підви­щують противірусну резистентність клітин, які є чутливими до вірусів, індукують синтез інгібіторів та ферментів, що перешкоджають репро­дукції вірусів та контролюють проліферацію клітин. Однак висококон-центрований людський інтерферон дуже дорогий. В зв'язку з цим вико­ристовують реаферон — рекомбінантну форму інтерферона. При ліку­ванні інтерфероном необхідним є індивідуальний підбір його дози. Лікування є тривалим і закінчується після зникнення вірусів папіломи з епітелію макроскопічно не зміненої слизової оболонки гортані.