Нейровегетативна форма

Причиною розвитку нейровегетативної форми вазомоторного риніту є дисфункція вегетативної нервової системи, яка призводить до пору­шення судинної та секреторної інервації (інервація судин та залоз) сли­зової оболонки порожнини носа.

Нейровегетативна форма вазомоторного риніту нерідко виникає після перенесення гострої респираторної вірусної інфекції, яку супро­воджував гострий риніт. Тому логічно виділити гострий вазомоторний риніт: затяжну гостру нежить із усіма ознаками вазомоторного риніту. Розвитку захворювання сприяє тривале безладне місцеве використан­ня судинозвужуючих засобів.

Клініка. Хворий скаржиться на утруднення носового дихання, голо­вний біль, втомлюваність, зниження працездатності. Хворий вказує на погіршення носового дихання у задушливому приміщенні, у горизон­тальному положенні. Лежачи на боці, хворий гірше дихає через полови­ну носа, що розташована нижче. При хвилюванні хворі відчувають по­кращення носового дихання. Це нерідко відбувається під час лікарсь­кого огляду. Спричинене це вивільненням під час хвилювання катехо-ламінів, які викликають вазоконстрикцію печеристої тканини.

Частіш за все при нейровегетативній формі вазомоторного риніту утруднення носового дихання супроводжується сухістю в носі. У свій час це було основою для виникнення теорії, що причиною вазомотор­ного риніту є сухість сучасних жилих приміщень, яка обумовлена кало­риферним опаленням.

При риноскопії визначають збільшення об'єму носових раковин, но-

сові ходи звуженні, проте вільні. Слизова оболонка має синюшний (ціанотичний) колір, подекуди визначаються ділянки ішемії. У зв'язку з цим слизова оболонка має мармуровий вигляд. На синюшнім фоні виз­начаються сизі та білі плями, які мають назву плями В.Г.Воячека. Ви­никнення цих плям пов'язане з тим, що частина капілярів слизової обо­лонки знаходиться у фазі дилятації, що спричинює синюшне забарв­лення, а решта — в фазі констрикції, що призводить до утворення білих або сизих плям.

Судинозвужуючі засоби при нейровегетативній формі мають вира­жену дію. У зв'язку з цим хворі з цією формою захворювання протягом років і навіть десятиріч постійно користуються судинозвужуючими краплями.

Гострий риніт у таких хворих звичайно має більш тривалий та тяжкий перебіг. Якщо перед тим у хворого був досягнутий позитивний тера­певтичний ефект, після перенесення гострого риніту явища вазомотор-, ного риніту поновлюються.

Важливим є проведення диференційної діагностики між алергічною та нейровегетативною формами вазомоторного риніту, оскільки від цього залежитиме тактика лікування. У зв'язку з цим нижче я приведу дифе-ренційно-діагностичну таблицю (табл. 1) цих форм вазомоторного риніту.

Лікування нейровегетативної форми вазомоторного риніту.

1. Необхідно усунути хірургічним шляхом анатомічні вади порожнини носа: викривлення носової переділки, шип або гребінь переділки носа.

2. Лікування має бути спрямоване на зниження підвищеної реактив­ ності нервової системи. Необхідно забезпечити міцний сон. Признача­ ють седативні засоби (наприклад, рудотель — денний транквілізатор), препарати брома, валеріани, пустирніку

3. Поступове та обережне загартовування (водні процедури, трива­ ле перебування на свіжому повітрі, спорт, кліматотерапія).

4.

1) вітамінотерапія (вітаміни групи В; полівітаміни,що містять вітаміни А, В, С; нікотинова кислота; рутін з аскорбіновою кислотою);

2) біостимулятори.

5. Вегетотропні (антихолінергічні ) засоби — беллоїд, белласпон, беллатамінал.

6. Застосування імуномодуляторів: фонофорез 0,1% водного розчи­ ну левамізола ендоназально щоденно N 10, ІРС-19, тонзилгон, сину- прет.

7. Методи рефлекторної терапії:

1) новокаїнові блокади: ін'єкції 0,5-1% розчину новокаіну у ділянку agger nasi (спереду від переднього кінця середньої носовї ракови­ни), в передній або задній кінець нижньої носової раковини;

132

Ю.В.Мітін. Оториноларингологія

Ю.В.Мітін. Оториноларингологія

133

Таблиця 1.

Диференційно-діагностична таблиця алергічної та нейровегєтативноїформ вазомоторного риніту

2) голкорефлексотерапія (акупунктура), електроакупунктура;

3) рефлекторно-сегментарна фізіотерапія: суберітемні дози квар- ца на підошви ступнів, гальваничний комір за Щербаком.

8. Опромінення слизової оболонки носа терапевтичним гелій-неоно-

вим лазером. Абревіатура ЛАЗЕР утворюється від англійського виразу "light amplification stimulated emission of radiation" — посилення світла за допомогою стимульованого опромінення. В основі дії терапевтично­го лазера лежать унікальні фізичні властивості оптичних квантових ге­нераторів. Найбільш прийнятною може бути гіпотеза, що припускає на­явність фоторегуляторних систем в біологічних об'єктах. Вплив на ці системи гелій-неонового лазера стимулює синтез колагену, РНК, ряду ферментів.

На нашій кафедрі (Ю.В.Мітін, О.М.Науменко, 1998) розроблений ме­тод внутрішньораковинної лазеротерапії. Після поверхневого знебо­лювання слизової оболонки в носову раковину на глибину до 1 см вво­дять кінцевик у вигляді голки, у якому розташований гнучкий волокон­ний світловод, крізь нього і проводиться лазерне опромінення внутрішньораковинних структур.

За умови неефективності консервативного лікування доцільним є використання методів деструкції слизової оболонки нижніх та середніх носових раковин.

9. СОг-лазерна деструкція з можливим послідуючим опроміненням терапевтичним лазером.

10. Ультразвукова деструкція нижніх носових раковин — підслизове руйнування тканини носових раковин низькочастотним ультразвуком. Цей метод також може поєднуватись з наступним лазерним оп­ роміненням слизової оболонки носа.

11. Гальванокаустика нижніх носових раковин.

12. Кріодеструкція нижніх носових раковин або поєднання кріодест- рукціїз впливом ультразвуку.

В нашій клініці сконструйований апарат "Криоигла" та розроблена методика підслизової кріоконхотомії. У приладі для охолодження кріозонда(кріоголки) використовується закис азоту, що дає охолод­ження до температури -30°, -40° С. Ми використовуємо не кріодест-рукцію, а кріоадгезію. Під час хірургічного втручання після попередньої анестезії у товщу носової раковини ми вводимо кріозонд на всьому протязі та охолоджуємо. Це призводить до намерзання круг зонда бло­ку тканин, розмір якого залежитиме від тривалості заморожування. Після поширення зони замерзання до межі слизової оболонки порож­нини носа видаляємо зонд з раковини, а разом з ним видаляється й блок тканин,що намерзли на голку. Слизова оболонка при цьому зберігається. Після цього носова раковина зменшується в об'ємі,але зберігає свою функціонально активну поверхню.

13. Нейректомія відієвого нерва. Операція перетинання відієвого нерва запропонована у 1961 році Goldin Wood для вегетативної денер- вації носа при резистентних до лікування форм вазомоторного риніту.

134

Ю.В Мітін. Оторинол арингологія

Ю.В.Мітін. Оторино ларингологія

135

Вазомоторний риніт (його нейровегетативну форму) пов'язують із по­рушенням функції крилопіднебінного вузла та нерва криловидного ка­налу (відієва нерва). N.canalis pterigoidei утворюється таким чином: від ganglion geniculi (лицевий нерв) відголужується гілочка — n.petrosus major, який складається з волокон n. intermedius, тобто є повністю пара­симпатичним. Та частина, що проходить крізь криловидний канал ос­новної кістки, має назву n.canalis pterigoidei або відієв нерв. В каналі до нього приєднується n.petrosus profundus від plexus caroticus internus (симпатичний корішок). Далі n.canalis pterigoidei входить у кри-лопіднебінну ямку та переривається у крилопіднебінному вузлі (g.ptengopalatinum). До цього вузла підходять гілочки від n.maxillaris (від n.trigeminus). Від крилопіднебінного вузла відходять численні нервові гілочки, які інервують слизову оболонку порожнини носа.

Такі операції впроваджують хворим, що багато разів та без ефекту лікувались за допомогою звичайних методів. Ефективність лікування при вазомоторному риніті та риносинусопатіях складає від 79,3 до 95% за даними різних авторів. У деяких випадках можливий розвиток важких ускладнень — сліпоти, у зв"язку з чим ця операція не має широкого вжитку.