Лікування паратонзиліту

полягає в призначенні антибіотиків та дез­инфікуючих полоскань.

Паратонзилярний абсцес (флегмонозна ангіна)

є наступним етапом розвитку запального процесу в навколомигдаликовій клітко­вині.

Хворого турбує різка болючість в горлі, що підсилюється під час ков­тання, віддає у вухо. В зв'язку з цим хворий відмовляється від їжі. Біль підсилюється при відкриванні рота. Розвивається запальний тризм жу­вальної мускулатури, котрий і призводить до обмеженого відкривання рота. Хворий не може ковтнути навіть слину, що веде до її скупчення в ротовій порожнині та слинотечі. Погане відкривання рота і слиностаз роблять незручним туалет ротової порожнини, це веде до появи не­приємного запаху з рота. Запальний процес розповсюджується на м'яке піднебіння, рухомість його порушується і виникає гугнявість.

Стан хворого середньої важкості або важкий в зв'язку з інтокси­кацією. Голова пацієнта нахилена в хворий бік, це зменшує натяг тка­нин на хворій стороні і біль. Відмічається висока температура тіла. Ви­являється регіонарний лімфаденіт, збільшення защелепних лімфатич­них вузлів на боці паратонзилярного абсцесу, що різко болючі при пальпації.

Діагноз встановлюється при фарингоскопії. Процес частіше од­нобічний, тому при фарингоскопії виявляється асиметрія зіва. Спос­терігається різке випинання мигдалика та тканин, що його оточують, на боці абсцесу. В залежності від локалізації абсцесу в паратонзилярній клітковині розрізняють передній, боковий, верхній та задній паратонзи-лярні абсцеси. Якщо є сумнів відносно того, абсцес це чи паратонзиліт, то проводиться пункція паратонзилярної клітковини.