3.4. Синдром ендогенної інтоксикації онкологічних хворих
Говорячи про системний вплив пухлини на організм, важко поминути ряд клінічних явищ, що об'єднуються під поняттям «раковий токсикоз». Це комплексне поняття, яке сприймається далеко не усіма онкологами.
В зарубіжній літературі воно описується як неспецифічна «поліорганність уражень», акцентуючи увагу, що в онкологічних хворих можна спостерігати дисфункцію ряду органів, не пов'язаних з метастичним процесом, що призводить до ендогенної інтоксикації організму. Звичайно цей синдром розвивається в заавансованих стадіях процесу і включає такі прояви, як слабість, втомлюваність, роздратованість, порушення сну, зниження працездатності, схуднення аж до кахексії. У виникненні синдрому ендогенної інтоксикації має значення локалізація процесу, порушення функції того органа, де міститься пухлина, викликане компресією чи обтурацією порожнистих органів з подальшим порушенням прохідності травного каналу, дихальних, сечовидільних шляхів, венозних і лімфатичних судин. Деструкція та розпад пухлини в процесі її росту, порушення функції органа або системи, де розвивається пухлина, продукція пухлиною гормонів та зміна біохімічних властивостей пухлинних клітин призводять до метаболічних порушень в організмі. Ряд показників крові свідчать про наростання токсичності циркулюючих імунних комплексів, збільшення концентрації середньомолекулярних пептидів, порушення балансу про- і антиоксидних систем, на що вказує визначення малонового діальдегіду, супе- роксиддисмутази, гаптоглобіну.Часто синдром ендогенної інтоксикації вимагає спеціальної детоксикуючої терапії (ентеро- сорбція, лімфосорбція, гемосорбція, гемодіаліз), що сприятливо позначається на загальному перебігу захворювання.
Таким чином, сучасна онкологія має обгрунтовану поліетіологічну концепцію причини виникнення злоякісних пухлин, яка включає хімічні, фізичні і біологічні фактори, що діють на тлі генетичної предиспозиції. Достатньо детально вивчено механізми перетворення нормальної клітини в пухлинну і утворення раку. Цей процес є довготривалим, багатоступеневим і розглядається на різних рівнях— молекулярному (генному), клітинному, тканинному (органному), системному (ор- ганізмовому) і популяційному (епідеміологія).
Рак є стадійним довготривалим поступовим процесом, що розпочинається в молекулярних структурах окремої клітини і закінчується, при відсутності адекватного лікування, смертю організму. Між цими подіями пролягає час, що вимірюється роками і десятиліттями (рис. 3.6).
Еще по теме 3.4. Синдром ендогенної інтоксикації онкологічних хворих:
- 6.5. Відновне лікування онкологічних хворих
- Помилки в лікуванні онкологічних хворих променевими методами[††]
- Організаційні проблеми в боротьбі з онкологічними захворюваннями[†]
- 5.10. Групи підвищеного онкологічного ризику
- Синдром диссеминированного внутрисосудистого свертывания крови (ДВС-синдром)
- Синдром «кошачьего крика» (синдром 5р–, 46XX(XY)del(5р–))
- Синдром сочетанного поражения языко-глоточного, блуждающего и подъязычного нервов (бульварный синдром)
- Синдром Вольфа – Паркинсона – Уайта (синдром WPW)
- Адренокортикальный синдром (синдром Кушинга):
- Лікування хворих на туберкульоз: