8.4.1. Доброякісні пухлини порожнини носа та додаткових пазух

Доброякісні пухлини цієї локалізації мають різноманітну гістологічну структуру: епітеліальну, сполучнотканинну, рідше неврогенну. Серед епі­теліальних пухлин трапляється перехідно-клітинна папілома та аденома.

Перехідно-клітинна папілома. Найчастіше ця пухлина локалізується у верхньощелепній та ре­шітчастій пазухах. Розвитку цієї пухлини передують хронічний гайморит та етмоїдит. Звичайно пухли­на має фрагментарну будову, м'яку консистенцію, сіруватий колір.

При невеликих її розмірах перебіг захворю­вання безсимптомний. З ростом пухлини поступо­во утруднюється носове дихання, з'являється від­чуття стороннього тіла в носі. Пухлини великих розмірів породжують асиметрію обличчя, спричи­нюють біль.

Аденома. Переважне розміщення пухлини на боковій стінці носа та перетинці. Пухлина харак­теризується повільним ростом, тривалий час зали­шається безсимптомною. Форма її округла, по­верхня гладка, колір рожевий. Досягнувши певних розмірів, вона утруднює дихання. У цілому клініка нагадує перебіг перехідно-клітинної пухлини.

Групу сполучнотканинних пухлин утворюють ангіома, фіброма, остеома, хондрома, кровоточи­вий поліп.

Фіброма. Локалізується переважно в носі. Во­на характеризується повільним ростом, гладкою поверхнею, сірим кольором. У клінічних проявах не відрізняється від аденоми.

Кровоточивий поліп. На відміну від аденоми інша фіброзна пухлина, так званий кровоточивий поліп, має багато клінічних проявів. За своєю гістологічною структурою кровоточивий поліп на­гадує капілярну гемангіому. Це пухлина округлої форми, м'якої консистенції, колір її синюшний, поверхня гладка. Кровоточивий поліп досягає ве­ликих розмірів, часто кровоточить.

Ангіома за своєю структурою нагадує кавер­нозну гемангіому. Клінічний перебіг нагадує кро­воточивий поліп. Незважаючи на доброякісний характер, росте доволі агресивно. Для обох згада­них пухлин характерна активація росту в період вагітності та лактації.

Остеома. Пухлина росте у верхньощелепній та решітчастій пазухах. Їй притаманні риси добро­якісних кісткових пухлин— широка основа, глад­ка поверхня, повільний ріст, щільнокісткова кон­систенція.

Хондрома. Локалізація переважно у верхньо­щелепній пазусі. Незважаючи на повільний ріст, досить експансивна. Хворіють підлітки.

Рис. 8.4

Схема росту пухлини гайморової порожнини та шляхи лімфогенного метастазування.

Для діагностики доброякісних пухлин носа та додаткових пазух застосовують огляд, передню та задню риноскопію. Провідне місце в діагностиці пухлин додаткових пазух займають рентгеноло­гічні методи обстеження, серед яких особливо інформативним є комп'ютерна томографія. Ліку­вання доброякісних пухлин хірургічне. Папіломи та аденоми видаляються за допомогою електро- коагуляційної петлі. Інші пухлини висікаються скальпелем або електроножем. Розроблено ме­тоди кріодеструкції. Видаленню пухлин із верх­ньощелепних пазух передують гайморотомія та етмоїдотомія. Прогноз сприятливий.