<<
>>

Організація праці працівників закладів охорони здоров’я

Норми робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я встановлюються відповідно до Наказу МОЗ України «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» № 319 від 25.05.2006.

Норми робочого часу, установлені в цьому наказі, застосовуються для медичних працівників незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності.

Тривалість робочого часу для лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу), медичних реєстраторів, дезінфекторів закладів охорони здоров’я та їх структурних підрозділів становить 38,5 годин на тиждень. До цієї категорії відносяться такі заклади:

• лікарні, санаторно-курортні заклади, профілакторії;

• амбулаторно-поліклінічні заклади (за винятком лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих);

• заклади переливання крові, швидкої та екстреної і консультативної медичної допомоги, медицини катастроф;

• санітарно-профілактичні заклади;

• молочні кухні,

• інформаційно-аналітичні центри медичної статистики;

• бюро судово-медичної експертизи;

• клініки, лабораторії та інші структурні підрозділи закладів охорони здоров’я, науково-дослідних інститутів, вищих медичних навчальних закладів III—IV рівнів акредитації.

До 33-х годин на тиждень зменшується тривалість робочого тижня для лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих в:

• амбулаторно-поліклінічних закладах;

• амбулаторно-поліклінічних підрозділах лікувально-профілактичних закладів,

• пунктах охорони здоров’я (здоровпунктів),

• фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пунктах (у тому числі сільських та селищних рад);

• центрах (бюро) медико-соціальної експертизи, лікарсько-консультаційних комісій.

Така сама тривалість робочого тижня встановлюється для лікарів та середнього медичного персоналу, які працюють протягом усього робочого часу на медичних генераторах ультракороткохвильової частоти потужністю більше ніж 200 ват.

У ті дні, коли згідно з графіком роботи або правилами внутрішнього трудового розпорядку ці лікарі працюють у стаціонарі (чергування), на дільниці, проводять санітарно-просвітню та профілактичну роботу, диспансеризацію, тривалість їхня робочого дня збільшується до 38,5 годин на тиждень.

Тривалість робочого тижня до 40 годин встановлено для:

• для керівників закладів та установ охорони здоров’я, їх заступників, головних бухгалтерів та їх заступників, керівників відділів, служб та інших підрозділів (за винятком лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою — керівників структурних підрозділів та закладів охорони здоров’я, у тому числі амбулаторно-поліклінічних), головних фахівців (головних медичних сестер, головних фельдшерів, головних інженерів, головних енергетиків, головних технологів тощо), фахівців, технічних службовців та робітників (за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці);

• для провізорів, фармацевтів аптек, зайнятих тільки відпусканням ліків та інших товарів аптечного асортименту;

• для молодших медичних сестер, молодших медичних сестер з догляду за хворими, сестер-господарок (за винятком тих, хто працює із шкідливими умовами праці).

Перелік професій і посад, для яких застосовується ненормований робочий день, установлюється колективним договором. Напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні тривалість роботи не може перевищувати 5 годин (стаття 53 Кодексу законів про працю України).

Для працівників, які працюють у закладах (структурних підрозділах) і на посадах у шкідливих умовах праці, установлюється скорочена тривалість робочого тижня відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163 «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня», на підставі результатів атестації робочих місць порядок проведення якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці».

Працівникам закладів охорони здоров’я за їх згодою може вводитися робочий день з розподілом зміни на частини (з перервою у роботі понад 2 години) за умови, щоб загальна тривалість роботи не перевищувала встановленої норми тривалості робочого дня (ст. 60 КЗпП). Доплата в ці дні проводиться за відпрацьований час до посадового окладу, в розмірі до 30 відсотків, конкретний розмір якої визначає керівник закладу за погодженням з профспілковим комітетом у межах затвердженого фонду оплати праці

11.4.2.

<< | >>
Источник: Баєва О.В.. Б 15 Менеджмент у галузі охорони здоров’я: Навч. посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2008— 640 с.. 2008

Еще по теме Організація праці працівників закладів охорони здоров’я:

  1. Організація та оплата праці працівників закладів охорони здоров’я
  2. Оплата праці працівників закладів охорони здоров’я
  3. ПОРЯДОК установлення груп з оплати праці керівних працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення
  4. Визначення посадових окладів (тарифних ставок) працівників закладів охорони здоров’я
  5. Оплата праці керівників закладів охорони здоров’я, їхніх заступників та керівників структурних підрозділів
  6. Оплата праці за тарифними ставками та окладами працівників аптечних закладів
  7. Оплата праці працівників закладів (відділів, відділень, лабораторій, кабінетів) зубопротезування
  8. Умови оплати праці працівників закладів, відділень, відділів, кабінетів лікувальноїкосметики
  9. Організація охорони здоров’я в країнах з розвинутою системою охорони здоров’я
  10. Умови оплати праці працівників закладів, відділень профілактичної дезінфекції
  11. Організація охорони здоров’я в країнах із системою охорони здоров’я, що розвивається
  12. 6.8 Класифікація закладів охорони здоров’я за сферою діяльності
  13. Організація та порядок надання послуг у закладах охорони здоров’я
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -