4.1. Трихомоноз (Trichomonosis)

У свиней є декілька збудників трихомонозу, які локалізуються в різних органах: Trichomonas suis - у травному каналі, легенях і носовій порожнині; Tr. rotunda - у товстих кишках; Tr.

Характеристика збудників.

Рис. 9. Trichomonas rotunda

Трихомонади мають веретено-,

грушоподібну, овальну або кулясту форму (рис. 9-10). На передньому кінці є 3 джгутики, спрямованих уперед.

Четвертий - крайовий, довший джгутик спрямований назад. За несприятливих умов середовища паразити набувають кулястої форми, зменшуються в розмірах, втрачають джгутики.

В Україні трихомоноз свиней досить поширений. Хворіють поросята до 4-місячного віку в разі утримання їх в антисанітарних умовах, несвоєчасного підгодовування, а також різкого відлучення від свиноматок. Дорослі тварини клінічно не хворіють і є паразитоносіями. Трихомонади стійкі у зовнішньому середовищі, однак під дією прямих сонячних променів і при висушуванні швидко гинуть. Сезонна динаміка хвороби не виражена.

Клінічні ознаки. У свиней перебіг хвороби може бути гострим чи

хронічним. Гострий перебіг спостерігається у поросят до 2-місячного віку.

Інкубаційний період триває 8-10 діб. У тварин знижується апетит,

підвищується температура

тіла на 1-1,5 °С, з’являється діарея, фекалії зі слизом та домішками крові. Хвороба триває 2-3 тижні і, якщо вчасно не лікувати, більшість тварин гине.

Хронічний перебіг

спостерігається у поросят 3- 4-місячного віку. У них знижений апетит, періодично бувають проноси, вони відстають у рості та розвитку, худнуть. Якщо хвороба ускладнюється іншими

протозоозами чи

бактеріальними інфекціями, прогноз може бути

несприятливий.

Рис. 10. Будова трихомонади: АК - аксостиль;

КО - коста; ЗД - зворотній джгутик; Д - джгутик;

ПЕЛ - пелта; Б - базальне тільце; ПФ - парабазальний філамент; М - мітохондрія; Я - ядро.

При ураженні статевих органів, особливо у самок, відмічають їх запалення.

Патологоанатомічні зміни. При розтині трупів свиней виявляють їхнє виснаження. Основні зміни відмічають у тонких і товстих кишках. Їх слизова оболонка набрякла, гіперемійована, вкрита густим слизом сірого кольору, зі смугастими крововиливами. У товстих кишках значна кількість виразок діаметром 1-2 мм. Брижові лімфовузли збільшені, гіперемійовані. Спостерігають також осередкову бронхопневмонію і запалення слизової оболонки носової порожнини.