Підгострий тиреоїдит

Підгострий тиреоїдит (тиреоїдит де Кервена) —- запальне захворювання щитоподібної залози.

Етіологія та патогенез. Захворювання розвивається найчастіше після ГРВІ, епідемічного паротиту, кору.

Клініка. Основними скаргами хворих на підгострий ти­реоїдит є слабість, утруднене ковтання, біль у ділянці шиї, яка іррадіює в голову та вуха. Біль посилюється, якщо голо­ву повернути вбік. Щитоподібна залоза збільшена, болюча під час пальпації, рухлива. У крові виявляють збільшення ШОЕ, лімфоцитоз.

Діагностика підгострого тиреоїдиту ґрунтується на за­гальних і місцевих симптомах, результатах лабораторних досліджень.

Диференціальну діагностику проводять з гострим тиреоїдитом, раком щитоподібної залози, дифузним токсич­ним зобом, автоімунним тиреоїдитом.

Лікування. За наявності виражених симптомів призна­чають протизапальні препарати (ацетилсаліцилову кислоту, індометацин). У більш важких випадках застосовують глюко- кортикоїди, здебільшого преднізолон (спочатку по 20—30 мг на добу, у подальшому дозу знижують). Лікування проводять до ліквідації запального процесу. З антигістамінних препа­ратів рекомендують діазолін, тавегіл та ін.

Прогноз сприятливий, працездатність відновлюється.