КМФ ГПХ тяжкого ступеня.

Період ЗПР на опромінення різко виражений, бурхливий. Відразу після опромінення, через 30-40 хв. настає нудота, багаторазова блювота. Темпера­тура підвищується до 37,5-38°С. Шкіра і слизові оболонки гіперемовані.

Прихований період частіш всього складає 7-10 діб. Загальний стан пос- траждалого дещо поліпшується. Турбують підвищена стомлюваність, загаль­на слабкість, розлади сну, зниження апетиту, головний біль. Спостерігається лабільність пульсу, зниження АТ. З кінця 1 -го тижня починає випадати во­лосся. Значна увага в цей період повинна приділятися динаміці гематологіч­них показників - терміну і виразності цитопенії. Первинний лейкоцитоз змі­нюється періодом першого зниження (кількість лейкоцитів на 7-9 добу зни­жується до 1,9-0,5х10⁹/л). Число лімфоцитів крові з 3-ї доби знижується до

0,4-0,1х10⁹/л. Агранулоцитоз розвивається на 8 добу, а критична тромбоци­топенія (число тромбоцитів менше 30х10⁹/л) - на 8-17 добу.

Перехід захворювання в період розпалу характеризується різким погі­ршенням загального стану, зростанням загальної слабкості, виникненням стійкої лихоманки (до 39-40°С). Тривале підвищення температури вказує на важке променеве ураження і появу інфекційних ускладнень. Розвиваються геморагічні прояви: множинні крововиливи під шкіру і слизові оболонки, можливі зовнішні і внутрішні кровотечі (носові, ясеневі, шлунково-кишкові, маткові), крововиливи в мозок, в тканини ока. Різко виражене випадіння во­лосся.

При об'єктивному дослідженні, чітко визначаються симптоми уражен­няЦНС (порушення свідомості, патологічні рефлекси, менінгеальні симпто­ми), серцево-судинної системи (тахікардія, зниження АТ, глухість тонів сер­ця). Можливий ентероколіт і виразково-некротичний ентерит, що може приз­вести до перфорації кишки, перитоніту, непрохідності кишечнику. Але навіть при сприятливому перебігові ГПХ, в результаті ураження слизової оболонки кишечнику, прогноз захворювання погіршується в зв'язку з підвищеною про­никливістю клітинних мембран і всмоктування мікроорганізмів і токсинів.

Інфекційно-токсичні ускладнення проявляються ураженням слизової оболонки не тільки шлунку і кишечнику, але і дихальних шляхів, порожнини рота. Виразність інфекційно-токсичних ускладнень дозволяє виділити відпо- 29

відні синдроми: кишковий, орофарингеальний. При вираженому агранулоци­тозі можливі важкі пневмонії і розвиток сепсису. Період розпалу продовжу­ється 1,5-2 тижні. Частота виникнення цитопенічних ускладнень дуже висока - до 100% випадків. Значна частина (40-70%) хворих гине починаючи з 3 ти­жня захворювання.

Сприятливий перебіг характеризується поступовим покращанням пока­зників серцево-судинної, травної, дихальної систем. Нормалізується невроло­гічна симптоматика. Спостерігається відновлення показників периферичної крові, при дослідженні пунктату кісткового мозку виявляються ознаки акти­вної регенерації. В цілому одужання продовжується 3-5 міс. і звичайно буває не повним. Матимуть місце виражені функціональні розлади, які знижують боєздатність.