<<
>>

Психологічний аналіз комунікативної педагогічної взаємодії.

За допомогою педагогічного спілкування створюється надзвичайно важлива система виховних стосунків між викладачами та студентами, яка забезпечує ефективність виховання й навчання.

Для багатьох педагогів очевидна істина: ставлення до викладача студенти часто переносять на предмет, що він викладає. Процес спілкування педагога зі студентами є важливою професійною категорією педагогічної діяльності.

Професійно-педагогічне спілкування - це система (прийоми й навички) органічної соціально-психологічної взаємодії педагога й вихованців, змістом якої є обмін інформацією, створення виховного впливу, організація взаємовідносин за допомогою комунікативних засобів. Педагог виступає як активна сторона цього процесу, організуючи його й керуючи ним.

Ломов запропонував таку класифікацію функцій спілкування: інформаційно-комунікативна, регуляційно-комунікативна, афективно-комунікативна. Діяльність викладача дозволяє реалізувати усі функції спілкування. Він виступає і як джерело інформації, і як людина, шо вивчає іншу людину або групу людей, і як організатор колективної діяльності і взаємовідносин. Для розв'язання розвиваючих задач за допомогою спілкування створюються психологічні ситуації, що стимулюють самоосвіту й самовиховання особистості: - долаються соціально-психологічні фактори, які стримують розвиток особистості у процесі спілкування (замкнутість, невпевненість тощо); - створюються можливості для виявлення й обліку ікдивідуально-типологічних особливостей студентів; - здійснюється соціально-психологічна корекція розвитку й становлення найважливіших якостей особистості (мовлення, розумова діяльність тощо). Спілкування, як частина педагогічної творчості, проникнення творчості у спілкування викладача зі студентами — ось безпосередні умови плідної педагогічної праці. Процес професійно-педагогічного спілкування вимагає від педагога розв'язання незчисленної множини комунікативних задач, які змінюються й розвиваються. Комунікативні здібності кожного студента потребують цілеспрямованого розвитку. Необхідно підкреслити, що за будь-якого тлумачення її значення система спілкування педагога з вихованцями — категорія активно-виховна. А це у свою чергу потребує підвищення моральної ефективності усієї системи педагогічного спілкування. Адже у процесі спілкування педагога і студентами завжди створюється певна система моральних стосунків. Психологічні «бар'єри» спілкування виникають непомітно і спочатку можуть не усвідомлюватись викладачами. Зате студенти сприймають їх одразу. Цей стан стає стійким, заважає плідному контактові з і студентами й, нарешті, впливає на характер педагога — формує так званий неправильний «педагогічний характер». Отже, основа педагогічного спілкування — систематичне керівництво спілкуванням. Педагог розв'язує цілий ряд комунікативних задач, регулює процес спілкування, стимулює участь у ньому студентів, відшукує відповідні методики впливу системи спілкування.

2.

<< | >>
Источник: Ответы по педагогической психологии. 2016

Еще по теме Психологічний аналіз комунікативної педагогічної взаємодії.:

  1. Діалогічне спілкування як умова ефективної педагогічної взаємодії.
  2. Психологічний аналіз професіоналізму особистості викладача ВШ.
  3. Психологічний аналіз функцій управління системою освіти.
  4. Психологічний аналіз педагогічного професіоналізму діяльності викладача ВНЗ.
  5. 44.Аналіз підходів до проблеми розвитку і формування особистості у зарубіжних психологічних напрямках.
  6. Предмет, мета та завдання методики викладання педагогічної психології. Змістові пріоритети у викладанні педагогічної психології.
  7. Методологічні аспекти викладання педагогічної психології.
  8. Особливості педагогічної діяльності викладача психології.
  9. 6. Трансакційний аналіз
  10. 10.Класифікація методів психологічних досліджень.
  11. Поняття психологічного експерименту, його особливості.
  12. 69.Трансактний аналіз Е.Берна.
  13. 6. Класифікація сучасних психологічних теорій особистості.
  14. Місце експериментальної психології в системі психологічних знань.
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -