Глава 2. Етіологія

Найрізноманітніші етіологічні фактори можуть викликати пневмонію. Залежно від причини, яка призвела до розвитку пневмонії, розрізняють такі види (Нейко Е.М., Шпак Б.Ю., 1990):

1) Бактеріальні пневмонії (пневмококи, паличка Фрідлендера, стрептококи, стафілококи);

2) Вірусні пневмонії (віруси грипу А, Б, аденовіруси, вірус парагрипу, рино вірус);

3) Грибкові пневмонії (грибки);

4) Алергічні пневмонії (лікарські засоби, алергічні реакції) - вилучені з рубрики „Пневмонія”;

5) Травматичні пневмонії(травма черепа, живота, грудей) - вилучені з рубрики „Пневмонія”;

6) Інфекційні пневмонії (орнітоз, кашлюк, лептоспіроз);

7) Токсичні пневмонії (опік парами бензину, хлору, бойовими отруйними речовинами) - вилучені з рубрики „Пневмонія”;

8) Аспіраційні пневмонії (анаеробні і аеробні збудники);

9) Змішані пневмонії (вірус, пневмокок);

10) Невстановленої етіології.

Європейське респіраторне товариство у 1993 р. запропонувало робочу групу пневмоній, яка базується на клініко-патогенетичних та епідеміологічних принципах:

I. Позалікарняна ( позагоспітальна) пневмонія;

II. Внутрішньолікарняна (госпітальна або нозокоміальна) пневмонія;

III. Пневмонія при імунодефіцитних станах;

IV. Атипово перебігаюча пневмонія.

Для кожної з названих форм пневмоній існує повний спектр інфекційних збудників.

Етіологія позалікарняних пневмоній (табл.1)

Позалікарняною називається пневмонія, яка виникає в позалікарняних, побутових умовах. Її викликають такі збудники (Окороков А.Н., 2001; Казанцев В.А., Удальцов Б.Б., 2002; Дзюблик О.Я., 2010):

- Streptococcus pneumonie - грампозитивні диплококи, які найчастіше є збудниками пневмоній у всіх вікових групах. Пневмокок є збудником позалікарняної часткової та вогнищевої пневмоній у 70-90% хворих;

- Haemophilus influenzae - грамнегативна паличка, яка займає друге місце за значенням серед збудників пневмонії;

- Mycoplasma pneumoniae - викликає позалікарняну пневмонію у 20­30% осіб, віком менше ніж 35 років, а у більш старших вікових групах у 1-9%.

переважає у дітей віком 5-15 років і дорослих у віці до 30 років.

- Chlamydia pneumoniae - грамнегативний мікроорганізм є виключно внутрішньо-клітинним патогеном, викликає біля 10% усіх пневмоній.

- Legionella pneumophila - грамнегативна бактерія, внутрішньоклітинний патоген, викликає розвиток пневмонії у 8-11% випадків;

- Moraxella (Branhamella) catarralis - грамнегативна коккобацила, збудник пневмонії (у 1 -2 % хворих), зумовлює розвиток захворювання, як правило, у хворих з супутнім хронічним обструктивним бронхітом;

- Klebsiella pneumonie (паличка Фрідлендера) - грамнегативна бацила, яка викликає розвиток пневмоній у 1 -8 % хворих, найчастіше в осіб, що страждають будь-яким супутнім, нерідко тяжким захворюванням;

- Escherichia coli - грам негативна бактерія, є відносно рідкою причиною позагоспітальної пневмонії у пацієнтів, які страждають, як правило, супутніми захворюваннями (цукровий діабет, ниркова недостатність, застійна серцева недостатність);

- Staphylococcus aureus - грампозитивний кок, викликає розвиток пневмонії менше ніж у 5% випадків, переважно в осіб похилого віку, наркоманів, пацієнтів, які знаходяться на перманентному гемодіалізі;

- Streptococcus haemoliticus - грампозитивний кок, який обумовлює розвиток пневмонії у 1 -4% хворих.

Етіологія госпітальних пневмоній (табл.1)

До госпітальних відносять пневмонії, які розвиваються через 48-72 години після госпіталізації за виключенням інфекцій, що знаходяться в інкубаційному періоді на момент потрапляння хворого в стаціонар. Етіологія госпітальних пневмоній є досить різноманітною. Найбільш частими збудниками госпітальних пневмоній є:

- грампозитивна флора: Staphylococcus aureus;

- грамнегативна флора: Pseudomonas aeruginos (синьогнійна паличка), Klebsiella pneumoniae, Escherichia coli (кишкова паличка), Proteus mirabilis, Haemophilus influenzae, Enterobacter, Serratia;

- анаеробна флора: грампозитивна (Peptostreptococcus та інші), грам негативна (Казанцев В.А., Удальцов Б.Б., 2002).

Етіологія пневмонії у хворих на тяжкі імунодефіцитні стани

У хворих, які страждають тяжкими імунодефіцитними станами (вроджений імунодефіцит, ВІЧ - інфекція, ятрогенна імуносупресія), здебільшого збудниками пневмоній є пневмоцисти, патогенні грибки, цитомегаловіруси.

Етіологія пневмонії, яка виникла на ґрунті нейтропенії

Найбільш частими збудниками пневмоній у пацієнтів з нейтропеніями

єStaphylococcus aureus, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosae.

Роль вірусів в етіології пневмоній

Загальновизнаним є факт, що віруси зумовлюють формування пневмонії (віруси грипу, парагрипу, аденовіруси, респіраторно - синцитіальні та риновіруси, ентеровіруси. У міжнародній класифікації хвороб Х перегляду (1992) виділені такі види вірусних пневмоній:

- j 10.0 - грип з пневмонією, вірус грипу ідентифікований;

- j 12 - вірусна пневмонія, не класифікований в інших рубриках; включена бронхопневмонія, викликана іншими вірусами, які відрізняються від віруса грипу;

- j 12.0 - аденовірусна пневмонія;

- j 12.1 - пневмонія, викликана респіраторним синцитиальним вірусом;

- j 12.2 - пневмонія, зумовлена вірусом парагрипу;

- j 12.8 - інша вірусна пневмонія;

- j 12.9 - неуточнена вірусна пневмонія.

Вірусні пневмонії становлять 3,2-8,8% і частіше зустрічаються у молодих людей. В період епідемії грипу зростає роль вірусно- бактеріальних асоціацій (Путов Н.В., Федосеев Г.Б., 1984; Регеда М.С., 2000; Новиков Ю.К., 1999).

Фактори ризику, щодо виникнення пневмоній

Розрізняють сім основних факторів ризику, що сприяють розвитку пневмонії (Регеда М.С., Гайдучок І.Г., 2000):

1) Соціальні - несприятливі умови праці, незадовільні житлово- побутові умови, гіподинамія, шкідливі звички (паління, зловживання алкоголем);

2) Професійні - робота з отрутохімікатами, в цехах з високою запиленістю повітря, бактеріологічних лабораторіях, пульмонологічних лікувальних закладах;

3) Генетичні - наявність у батьків хронічних бронхолегеневих захворювань;

4) Інфекційні - часті гострі респіраторні інфекції, наявність вогнищ хронічної інфекції в носоглотці;

5) Алергічні - схильність до медикаментозної та побутової алергії;

6) Імунологічні - зміни реактивності організму, зумовлені захворюваннями внутрішніх органів;

7) Травматичні - деформація грудної клітки, перенесені операції, опіки дихальних шляхів.

До факторів ризику відносяться також хронічні захворювання серця (вади серця, дифузний або постінфарктний кардіосклероз, які ускладнюються застійною серцевою недостатністю), легень (бронхіти бронхіальна астма, професійні захворювання легень), хвороби стравоходу, шлунка, печінки, нирок (особливо при формуванні ниркової

недостатності).

Таблиця 1

Імунодефіцити не тільки є фактором ризику пневмоній, але й настільки змінюють їх перебіг, що дозволило виділити пневмонії при імунодефіцитних станах в окрему особливу групу.

Отже, як видно з викладеного матеріалу, що пневмонія є поліетіологічним захворюванням.