Об'єктивні методи вимірювання клінічної рефракції.

Скіаскопія, або ретиноскопія (термін, що вживається в англомовних країнах) (мал. 2.2, 2.3). У найпростішому варіанті для проведення екіаско- пії необхідні:

1) дзеркальний офтальмоскоп, або скіаскоп (плоске дзеркало з отвором посередині);

2) скіаскопічні лінійки;

3) джерело світла - настільна лампа.

Скіаскопічні лінійки - це набір лінз від 0,5 або 1 дптр у порядку зростання, вбудованих у лінійку. Одна лінійка містить збиральні лінзи, інша - розсіюючі. Дослідження проводять у темній кімнаті, джерело світла розташовують ліворуч і дещо позаду від пацієнта. Лікар сідає за 1 м від нього і спрямовує світло, відбите від скіаскопа, у досліджуване око. У зіниці при цьому

Мал. 2.2. Об'єктивний метод визначення клінічної рефракції

з'являється яскравий рожевий рефлекс. Трохи обертаючи ручку офтальмоскопа, відбитий промінь переміщують угору-вниз або ліворуч-праворуч і крізь отвір скіаскопа спостерігають за рухом рожевого рефлексу в зіниці.

Можливі 3 варіанти цього руху:

1) скіаскопічний рефлекс переміщується відповідно до руху дзеркала;

2) скіаскопічний рефлекс переміщується протилежно до руху дзеркала;

3) за найменшого руху дзеркала зіниця стає темною.

Тільки при третьому варіанті руху рефлексу роблять висновок про міопію 1,0 дптр і вимірювання на цьому припиняють.

Коли око відреагувало за першим варіантом, перед ним ставлять най- слабшу збиральну лінзу скіаскопічної лінійки і продовжують рухати дзеркало, спостерігаючи за рефлексом у зіниці. Якщо рефлекс і далі рухається відповідно до руху дзеркала, перед оком ставлять дедалі сильніші лінзи, до появи невизначеного переміщення скіаскопічного рефлексу.

Застосовують оптичну силу цього скла, наприклад, вона дорівнює +4 дптр. Із більш сильними лінзами рефлекс буде рухатися вже в протилежному напрямку.

У нашому випадку це +4 дптр-1 дптр=3 дптр.

Отже, у пацієнта гіперметропія із силою в 3 дптр.

Коли б невизначений рух рефлексу виявився зі склом +1 дптр, у до- сліджуванному оці була б еметропія, тому що рефракція дорівнювала б: + 1 дптр-1 дптр=0 (Em).

Аналогічно діють і при другму варіанті зі зворотним рухом скіаскопічного рефлексу. До ока, яке досліджують, прикладають дедалі сильніші розсіюючі лінзи, починаючи з оптично найслабшої. Знаходять ту лінзу, з якою рух рефлексу невизначений. Наприклад, вона має силу -6 дптр. Рефракцію визначають вказаним вище способом: -6 дптр-1 дптр = - 7 дптр. Отже, міопія в досліджуванному оці становить 7 дптр.

При дослідженні астигматичного ока скіаскопію проводять у двох головних меридіанах. Клінічну рефракцію визначають для кожного меридіана окремо.

При використанні скіаскопів, що мають власне джерело світла, настільна лампа не потрібна.

Під час скіаскопії слід дотримуватися таких правил:

1) пацієнт повинен дивитися на скіаскоп;

2) скло скіаскопічної лінійки, треба розташовувати у фронтальній площині на відстані 12 - 15 мм від ока;

3) рух скіаскопічного рефлексу слід оцінювати не в усій ділянці зіниці (особливо після закапування мідріатичних засобів), а тільки в зоні 3-4 мм.

Рефрактометри. Оптичні рефрактометри є комп'ютеризованими, вимірюють вид і ступінь аномалії рефракції, ступінь астигматизму і положення його головних осей.