Анізометропія.

Оптично праве й ліве око завжди дещо відрізняються, що, втім, не заважає кожному з них мати нормальну або субнормальну функцію, а під час спільної роботи створювати умови для нормального бінокулярного зору.

Основний наслідок анізометропії, що чинить перешкоди спільній роботі правого й лівого ока - анізейконія (нерівність розмірів ретинального зображення в правому й лівому оці). Яскравий приклад анізометропії та анізейконії - монокулярна афакія (стан рефракції після видалення кришталика). Ретинальне зображення легко побудувати, провівши прямі лінії від країв об'єкта, що розглядається, до сітківки через вузлову точку ока. В афакічному оці, коригованому збиральною лінзою, ця точка розташована перед оком, тому ретинальне зображення стає набагато більшим.

Анізейконія вимірюється у відсотках, тобто під час вимірювання визначають, на скільки відсотків ретинальне зображення в правому оці більше або менше від аналогічного в лівому. Анізейконія до 2% не заважає злиттю зображень. Якщо вона в межах від 2 до 6% (легкий ступінь), виникають перешкоди бінокулярному зору, але він ще можливий. У разі анізейконії до 12% корекція окулярами здебільшого неможлива. Монокулярну афакію з анізейконією 30-35% коригувати окулярами неможливо.

Основні ускладнення анізометропії - це порушення бінокулярного та глибинного зору.