Неврит.

Офтальмоскопічно картина невриту характеризується гіперемією диска зорового нерва, нечіткістю його меж, помірним розширенням артерій і звитістю вен (мал. 8.7).

При вираженому запальному процесі диск просочується ексудатом, тканина його стає набряклою і дещо промінує, судинна воронка заповнена ексудатом.

Перебіг невритів характеризується різним ступенем тяжкості. Легкі форми під впливом лікування швидко лікуються: диск набуває нормального вигляду, зорові функції відновлюються. При важкому перебігу процес закінчується вторинною (частковою або повною) атрофією зорового нерва, що супроводжується стійким зниженням гостроти зору і звуженням поля зору.

Для уточнення етіології невриту необхідне ретельне й різноманітне обстеження хворих. Прийнято виділяти п'ять основних груп захворювань, які можуть викликати запалення зорового нерва:

1) запальні захворювання головного мозку і його оболонок;

2) запальні захворювання очного яблука і очної ямки;

3) захворювання вуха, горла, носа і зубів;

4) гострі й хронічні інфекції;

5) загальні захворювання токсикоз-алергічного генезу.

При запальних захворюваннях мозку і його оболонок неврит має низхідний, а при захворюваннях очного яблука - висхідний характер.

Діагностика невриту викликає певні труднощі. Його доводиться диференціювати з псевдоневритом, ішемічними станами диска зорового нерва, застійним диском.

Хворі невритом зорового нерва потребують екстренної допомоги в умовах стаціонару. Розрізняють два етапи лікування - негайний (до з'ясування етіології) й етіологічний. На першому етапі проводять загальну протизапальну й десенсибілізуючу терапію (кортикостероїди ретробульбарно і всередину, 40% розчин уротропіну внутрішньовенно, реопірін, піпольфен, димедрол), дезінтоксикаційну (40% розчин глюкози внутрішньовенно, спинномозкові пункції, гемотрансфузія), дегідратаційну (магнію сульфат внутрішньом'язо- во, лазикс, кальцію хлорид внутрішньовенно, фонуріт, діакарб, гліцерин усередину) і рефлекторну (адреналін-кокаїнова тампонада середнього носового ходу, електрофорез адреналіну, п'явки, гірчичники на тім'яну ділянку).

Після з'ясування причини захворювання спрямованість лікування набуває етіотропного характеру (антибіотики, противірусні засоби, вітаміни С, Ві, Вб, Ві2 та окювайт лютеїн компліт).