Передпухлинні (передракові) зміни в тканинах та органах

Як вже було відзначено, «прихований період» охоплює проміжок часу між ініціюванням канцерогенного процесу і клінічним виявленням пухлини. Послідовні «багаторазові поштовхи», які є необхідною складовою канцерогенезу, відбуваються протягом першої частини цього періоду, котрий триває від декількох років до 3 або більше десятиріч, в результаті чого утворюється перша неопластична клітина.

Дуже важливо розпізнати передпухлинні пошкодження, так як при видаленні зміненої тканини попереджається розвиток пухлин. Незважаючи на те, що гіперплазія і метаплазія не є небезпечні в плані розвитку пухлини, постійний вплив патогенного чинника може призвести до трансформації їх в дисплазію, яка має високий ризик перетворення в пухлину.

Ознаки дисплазії. Термін «дисплазія» повинен використовуватися обмежено при наявності порушень росту клітин, що проявляється у вигляді:

A. Зміни ядер: 1) дисплазія характеризується збільшенням і абсолютних розмірів ядра, і відносних (відносно цитоплазми) — збільшення ядерно-цитоплазматичного спів­від­но­шення; 2) збільшення вмісту хроматину (гіперхромія); 3) порушення структури і розташування хроматину (утворення великих грудочок); 4) порушення структури ядер­ної мембрани (потовщення і зморщування).

Б. Зміни цитоплазми: цитоплазматичні порушення при дисплазії виникають внаслідок порушення нормального диференціювання, наприклад, недостатня кератинізація у зроговілих клітинах і недолік слизоутворення в залозистому епітелії.

В. Збільшення швидкості ділення клітин: у зроговілому епітелії збільшення швидкості ділення клітин характеризується присутністю мітотичних фігур у великій кількості ша­рів епітелію (у нормальному стані мітози ви­яв­ляються тільки в базальному шарі). Морфологічно при дисплазії мітози нормальні.

Г. Порушене дозрівання: диспластичні епітеліальні клітини зберігають подібність з базальними стовбуровими клітинами, незважаючи на їх просування вгору в епітелії; тобто, нормальне диференціювання (утворення кератину) буде порушене.

Дисплазія поділяється на легку, помірну та виражену.

Значення дисплазії. Епітеліальна дисплазія є передпухлинним станом, пов’язаним з підвищеним ризиком виникнення раку. Простіше кажучи, від дисплазії до раку — один короткий крок. У шийці матки синонімом вираженої дисплазії є термін «цервікальне внутрішньоепітеліальне новоутворення». Необхідно пам’ятати, що carcinoma in situ — це істинна пухлина зі всіма особливостями злоякісних новоутворень, окрім інвазивності. Важка дисплазія шийки матки і carcinoma in situ мають однакове клінічне значення і лікуються однаково.

Ризик виникнення інвазивного раку залежить від: 1) вираженості дисплазії — якщо вона важка, то більший ризик; 2) тривалості дисплазії — якщо великий термін існування дисплазії, то більший ризик; і 3) локалізації дисплазії. Дисплазія в сечовому міхурі має більш виражений ризик перерости в рак, ніж цервікальна дисплазія, при якій може пройти декілька років, перш ніж виникне інвазивна карцинома.

Відмінності між дисплазією і раком. Дисплазія і carcinoma in situ відрізняються від істинного раку двома важливими властивостями: інвазивністю і реверсивністю.

A. Відсутність інвазивності: аномальна тканина при дисплазії і carcinoma in situ не проникає через базальну мембрану. Так як епітелій не містить ані лімфатичних, ані кровоносних судин, проліферуючі клітини не поширюються за межі епітелію. Тому повне видалення диспластичної ділянки призводить до повного одужання. Рак, навпроти, руйнує базальну мембрану і поширюється з первинного осередку по лімфатичних і кровоносних судинах, тому видалення первинного осередку не призводить до вилікування.

Б. Реверсивність: диспластична тканина, особливо при незначно вираженому ступені, може інколи спонтанно повертатися до нормального стану, а рак є необоротним процесом. Однак, важка дисплазія може бути необоротною.