Правові засади медичного втручання

Основні принципи медичного втручання задекларовано в Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», згідно з яким:

• лікарі зобов’язані застосовувати методи профілактики, діагностики і лікування, а також мають право використовувати лікарські засоби, дозволені Міністерством охорони здоров’я України;

• медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов’язаних із впливом на організм людини) допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров’ю пацієнта;

• медичне втручання, пов’язане з ризиком для здоров’я пацієнта, допускається як виняток в умовах гострої потреби, коли можлива шкода від застосування методів діагностики, профілактики або лікування є меншою, ніж та, що очікується в разі відмови від втручання, а усунення небезпеки для здоров’я пацієнта іншими методами неможливе.

При проведенні медичного втручання України необхідно додержуватись основних положень міжнародних правових актів:

• Загальної декларації прав людини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН (від 10.10.1948);

• Конвенції про захист прав і основних свобод (від 4.11.1950);

♦ Європейської соціальної хартії (від 18.10.1961);

♦ Міжнародного пакту про громадські та політичні права та Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права (від 16.12.1966);

♦ Конвенції про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру;

♦ Конвенції про права дитини (від 2.11.1989);

♦ Конвенції про захист прав та гідності людини у зв’язку з використанням досягнень біології та медицини (від 4.04.1997).

Загальні професійні стандарти будь-якого медичного втручання проголошено в статті 4 «Конвенції про захист прав та гідності людини у зв’язку з використанням досягнень біології та медицини» (від 4.4.1997 р.).

Загальні міжнародні принципи надання медичної допомоги населенню зазначають, що будь-яке застосування методів профілактики, діагностики і лікування не повинно шкодити здоров’ю. Проте слід зазначити, що в ряді випадків медичне втручання пов’язане з ризиком для здоров’я. В такому випадку виникають ятрогенні захворювання. З метою правового регулювання дії лікаря та медичного закладу у випадках необхідності проведення ризикованих методів діагностики, лікування або профілактики у статтях 42 та 44 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» зазначаються основні принципи інформації пацієнта про можливі шкідливі наслідки медичного втручання.