<<
>>

Основні засади менеджменту

Менеджмент, як наука про управління, у фтизіатрії - це сукупність принципів, методів, коштів і форм управління з метою підвищення ефективності протитуберкульозних заходів і функціонування протитуберкульозних закладів.

Менеджмент - це мистецтво отримувати позитині результати за допомогою управління людьми.

Започаткуванням менеджменту стала теорія тейлоризму, яка навчала управляти науково і про те, що не кожний може управляти. Батьком менеджменту і творцем науки адміністрування був американець Фойоль, який передбачав також, що для раціонального управління необхідно створювати організаційні структури. Продовжуючи вчення Тейлора і Фойоля, у менеджменті почали широко використовуватися теорії соціології та психології, вироблялася мотивації управлінського рішення.

Із започаткуванням комп’ютеризації в 50-60-х роках ХХ століття і впровадженням кібернетики почали створювати математичні моделі управління, вивчати причини організаційних недоліків. 80-і роки ХХ століття характеризувалися створенням організаційної культури управління, 90-і роки - великим проривом комп'ютерної технології та науковими розробками щодо перемоги над конкурентом, а кінець 90-х років - міжнародним характером управління, яке містить у собі організаційну культуру, демократизацію, різні форми вивчення мотивації й поведінки. Так, у 1993 р. ВООЗ запропонувала ДОТС-стратегію для менеджменту протитуберкульозними заходами.

Функції менеджменту. Кожний медпрацівник чи інша людина, виконує як мінімум, одну з функцій управління. Наприклад, процедурна медична сестра займається збором харкотиння, патронажна медична сестра - контрольованим лікуванням хворих. Чим більше функцій виконує людина, тим вона займає більш високий рівень керівних ступеньок. Наприклад, лікуючий фтизіатр виконує більше функцій порівняно з медичною сестрою, завідуючий фтизіатричним відділенням має більше поноважень порівняно із лікуючими фтизіатрами, а головний лікар має ще більше повноважень, начальник управління охорони здоров’я - ще більше і так далі.

Однією із функцій менеджменту є технічні операції (безпосереднє виробництво для різних галузей народного господарства), для медичної установи чи протитуберкульозного закладу - це діагностика, лікування, профілактика, експертиза, догляд за хворими тощо, для управління охорони здоров’я адміністративної території - це організація всіх протитуберкульозних заходів на території.

Комерційна функція менеджменту полягає у закупівлі антимікобактеріальних та інших препаратів, апаратури і обладнання, виробів медичного призначення тощо, продаж і обмін деякими послугами і, можливо, товарами, якщо це стосується приватних лікувально-профілактичних закладів.

Фінансові операції - це залучення коштів і розпорядження ними для здійснення діяльності протитуберкульозного лікувально-профілактичного закладу, проведення протитуберкульозних заходів у адміністративній території.

Страхові функції - це страхування й охорона майна й осіб, що звертаються, обстежуються або лікуються у протитуберкульозних закладах чи отримують в них профілактичні заходи, наприклад, щеплення БЦЖ чи хіміопрофілактику.

Облікові функції менеджменту - це бухгалтерія, облік, статистика, моніторинг і оцінка тощо.

Адміністративні функції - це перспективне програмно-цільове планування, організація, координація, розпорядницькі функції й контроль за виконанням.

Цілями управління можуть бути новаторські рішення проблем, реалізація конкретних обов'язків, самовдосконалення.

Процес управління включає: планування, організацію, розпорядливість, координацію, контроль, аналіз, оцінку ефективності, ухвалення рішення, підбір персоналу, мотивацію й оптимізацію індивідуальної діяльності, представництво й ведення переговорів та угод. Алгоритм (послідовність) управлінських рішень включає такі елементи:

• Постановка мети й завдання (програмно-цільове планування).

• Збір необхідної інформації.

• Моделювання й попередня експертиза можливих рішень.

• Ухвалення управлінського рішення.

• Організація виконання.

• Контроль виконання.

• Оцінка ефективності й коректування результатів.

На ефективність управлінських рішень впливає компетентність, інформаційне забезпечення, виваженість рішення, своєчасність акту управління та ін.

Менеджмент у фтизіатрії розглядається у вигляді оптимізації протитуберкульозних заходів та управління диспансером, національною чи регіональною програмою контролю за туберкульозом і психологічних установок. Серед факторів, що заважають розвитку індивідуальних якостей у фтизіатрів - менеджерів, можна виділити:

• відсутність особистісних ціннісних орієнтацій;

• відсутність особистої зацікавленості;

• недостатня професійна кваліфікація;

• невміння впливати на людей;

• невміння володіти собою;

• рвацтво;

• відсутність почуття боргу;

• необов'язковість;

• неорганізованість;

• нечесність;

• невміння підкоряти особисті інтереси завданням й установкам груповим, колективним й ін.

Для ефективного управління важлива мотивація (зацікавлена діяльність і прихильність персоналу) до реалізації протитуберкульозних заходів, поєднання організаційних, клініко-діагностичних, фізіологічних і психологічних орієнтирів. Серед якісних способів впливу на колектив у менеджменті важливу роль грає стиль лідерства (сукупність методів управління й психологія управління) менеджера протитуберкульозної служби в адміністративній території. Існує 6 основних стилів лідерства:

1. Директорський стиль, коли лідер керується принципом "роби так, як я сказав" і тримає співробітників під своїм контролем й як рушійну силу для виконання задачі використовує заохочення, покарання, ініціативу.

2. Лідерський стиль. Лідер - це організатор - це строгий, але справедливий керівник. Він дає підлеглим ясні вказівки, впливає переконанням, повідомляє кожному свою оцінку його якостей і досягнень.

3. Особистісний стиль, коли керівник дотримується девізу "насамперед люди, а справа - потім". Довіряє людям, цінує добрі відносини в колективі.

Як стимул забезпечує співробітникам додаткові пільги, почуття комфортності, безпеки, спокою.

4. Демократичний стиль, коли лідер дотримується принципу "одна людина - один голос". Такий лідер спонукає співробітників брати активну участь у прийнятті рішень, кожного особисто контролюється й спонукає до активних дій.

5. Ініціативний стиль. Прагнення задати темп роботи. Лідер, що прагне більше виконувати сам, береться за багато завдань, багато працює, припускаючи, що інші співробітники підуть за його прикладом, надає багатьом можливість самостійно планувати й працювати.

6. Наставницький стиль, коли лідер керується принципом "ти можеш це зробити". Лідер такого типу допомагає членам "команди" і заохочує їх працювати краще, даючи їм можливість особистого розвитку.

У системі практичної охорони здоров'я найчастіше використовується демократичний стиль. Процес управління будь-якою установою перебігає в певній політичній, соціальній, економічній обстановці й зміни цих умовах спричиняє змін стилю управління.

Менеджмент у фтизіатрії. Втілення в систему охорони здоров’я нових методів господарювання з використанням ринкових відносин створює передумови для поступового формування власного медичного менеджменту. Останнє потребує наявності якісно нового спеціаліста управління - менеджера охорони здоров’я (медицини), менеджера з контролю за туберкульозом.

Адже ринок з властивими йому ризиками і непевністю ситуації сприяє розвитку для сучасних керівників охорони здоров’я таких якостей, як самостійність і відповідальність за свою діяльність, постійний пошук організаційно-управлінських і науково-технічних новацій. Ринок вимагає наявності спеціально підготовленого управлінського персоналу, який би володів основами менеджменту, як соціальною функцією.

У фтизіатричній службі менеджерами слід вважати перших керівників протитуберкульозних закладів і їх заступників. Вони, розробляючи і приймаючи відповідні управлінські рішення, повинні реалізовувати головну мету - взяття під контроль епідемічної ситуації з туберкульозу.

Їм допомагають лідери вищестоящих організації фтизіатричної служби. Лідери у своїх діях теж повинні спиратись на універсальні закони менеджменту. Менеджмент необхідний і керівникам, які очолюють служби охорони здоров’я, структурні підрозділи (відділення), головним спеціалістам та ін.

Менеджер з контролю за туберкульозом - це професіонал в галузі управління. До його характеристики слід віднести:

• володіння системною методологією, її практичне застосування при організації керуючих і керованих систем;

• вміння приймати різні види управлінських рішень і володіння технологією процесу управління;

• здатність забезпечити діяльність системи в умовах оперативного, ситуаційного і стратегічного управління;

• володіння технологією роботи з інформацією і принципами медичного маркетингу;

• володіння основами комплексного управління персоналом і психологічними методами управління в створенні мотиваційного механізму

поведінки колективу;

• здатність вирішувати проблеми в умовах зміни принципів господарювання і ринкових відносин з використанням економічних методів управління;

• знайомство з різними формами ринкових відносин в системі охорони здоров’я;

• комп’ютерну грамотність;

• правильно оцінювати ситуацію, тобто визначати найбільш важливі фактори впливу і найбільш чутливі елементи системи, вплив на які дасть найбільший бажаний ефект;

• пов’язувати конкретні прийоми управління з конкретними ситуаціями, забезпечуючи при цьому найбільш ефективне досягнення поставленої мети.

Отже, менеджер охорони здоров’я (менеджер медицини, менеджер з контролю за туберкульозом) - це керівник ринкової орієнтації, що відповідає вимогам реформи галузі в напрямку формування складної і малоефективної протитуберкульозної служби і реорганізації протитуберкульозних заходів.

9.2.

<< | >>
Источник: Ю.І. Фещенко, та ін.. Менеджмент у фтизіатрії. - К.: Здоров’я,2007. - 640 с.. 2007

Еще по теме Основні засади менеджменту:

  1. Освіта як система, її характерні особливості. Управління системою освіти, його види.
  2. ЗМІСТ
  3. ПЕРЕДМОВА
  4. Сутність категорій «управління»,«менеджмент», «підприємництво»
  5. Менеджери та управлінці в галузі охорони здоров’я
  6. Розвиток науки поведінки Д. Мак-Грегор, А. Маслоу)
  7. Історія організації охорони здоров’я в Україні
  8. Історія розвитку аптекарської справи
  9. Список використаної та рекомендованої літератури
  10. Сутність і основні риси формальної організації
- Pediatrics - Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -