ВОГНИЩЕВИЙ НЕФРИТ

Вогнищевий нефрит відрізняється від дифузного такими оз­наками: виникає не після інфекції, а під час інфекції, уражує не всі ниркові клубочки, а частину їх, а в клубочках не всі петлі; є тільки ізольований сечовий синдром; має сприятли­вий прогноз.

Морфологія. При вогнищевому нефриті зовні нирки майже не змінені, можуть бути трохи збільшеними з одинич­ними крововиливами. Для гістологічної картини характерна велика кількість незмінених клубочків, а в уражених клубоч­ках не всі петлі змінені.

Клініка. Найхарактернішим проявом є зміни в сечі під час інфекційного захворювання. Інших проявів, які характери­зують нефрит, таких як підвищення AT, набряки, порушення функції нирок, немає (клубочкова фільтрація та канальцева ре­абсорбція не змінені). У сечі спостерігається еритроцитурія і незначна протеїнурія. Процес може перебігати гостро (коли зміни спостерігаються лише під час інфекційного захворюван­ня), а також хронічно (тривалі зміни в сечі, при загостренні хвороби вони можуть посилюватися).

Найскладнішою є диференціальна діагностика з латентною формою хронічного гломерулонефриту. Навіть ви­вчення гістологічних змін не дозволяє в деяких випадках про­вести диференціальну діагностику, оскільки можливий перехід вогнищевого нефриту в латентну форму дифузного гломеруло­нефриту. У лікуванні чільне місце займає лікування основного захворювання або санація вогнищ інфекції. У разі гострого пе­ребігу рекомендуються постільний режим та дієта з певним об­меженням кількості солі та білка.