ІНТЕРСТИЦІАЛЬНИЙ НЕФРИТ

Інтерстиціальний нефрит належить до запальних захворю­вань сечовивідних органів і характеризується переважним ураженням інтерстицію та канальців, а також відсутністю первинного ураження гломерулярного апарату, але надалі в процес може залучатись увесь нефрон.

Етіологія. Причини, які сприяють виникненню інтер- стиціального нефриту, можуть бути різними. Захворювання може бути пов'язане зі вживанням ліків (антибіотиків, барбіту­ратів, імуносупресантів, антикоагулянтів та ін.), вакцинацією, уведенням сироваток, інфекціями, інтоксикаціями.

Патогенез. Бактеріальні токсини або токсичні речовини уражують стінку клубочків. Реабсорбція цих речовин у про­ксимальному відділі звивистих канальців зумовлює ураження канальців. Речовини, які мають антигенні властивості, в інтер- стиціальній тканині фагоцитуються і спричинюють імунне за­палення. У хворих на інтерстиціальний нефрит підвищується рівень IgE в крові. IgE виявляють і в інтерстиції нирок, що підтверджує роль алергічного компонента в патогенезі цього захворювання.

Клініка. Інтерстиціальний нефрит може бути первинним та вторинним. Первинний частіше має хронічний перебіг і може закінчитися нирковою недостатністю. На початку хво­роби хворі скаржаться на слабість, головний біль, нудоту, у частини хворих з'являються гарячка, біль у попереку. Харак­терна відсутність набряків і значної артеріальної гіпертензії. Виникають зміни в сечі — мікрогематурія, помірна протеїн- урія, лейкоцитурія та циліндрурія, але вони не дуже значні. Патогномонічною ознакою є значне зниження відносної щіль­ності сечі за наявності поліурії. Гіпостенурія та поліурія можуть зберігатися тривалий час. Спостерігаються явища ниркової не­достатності, які тривають 2—3 тиж. Зміни в крові незначні: помірний лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво, еозинофілія, збільшення ШОЕ, підвищення рівня OC₂" ^та у-ГЛО- булінів.

Диференціальну діагностику треба проводити з дифузним гломерулонефритом та пієлонефритом.

Лікування. Крім режиму та відповідного харчування, як і при інших видах нефриту, застосовують кортикостероїди. Необхідно нормалізувати електролітний склад крові. У разі розвитку ниркової недостатності показаний гемодіаліз.