жіночий ТАЗ

Будова жіночого таза має велике значення для перебігу пологів. Значний внесок у вивчення жіночого таза іробили Везалій (XVI ст.). Девентер (XVIІ І ст.), Калганова (XX ст.).

Жіночий таз складається з двох кульшових кісток (os coxae), крижової кіст­ки (os sacrum) та куприка (os coccygis). Кульшові кістки сформовані клубовими (os ιlιaca), сідничими (os ischii) та лобковими (os pubis) кістками. Клубова кіс­тка має крило та тіло з межею у вигляді дугоподібної лінії (linea arcua(a s. terminalis s. innom∣nata). Клубовий гребінь (cπsta іііаса) утворений потовщен­ням верхнього краю крила клубової кістки. Передня і задня частини гребеня мають виступи — верхню передню клубову ость (spina iliaca anterior superior), нижню передню клубову ость (spina iliaca anterior inferior), верхню задню клу­бову ость (spina iliaca posterior superior), нижню задню клубову ость (spina iliaca posterior inferior). Сіднича кістка має тіло (corpus ossis ischii), верхню та нижню гілки (ramus ascendens et descendens ossis), велику і малу сідничі вирізки (incisura ischιadica major eι minor), сідничу ость (spina ischιadica) та сідничий горб (tuber ischiadicum). У лобковій кістці виділяють тіло (corpus ossis pubis), верхню та нижню гілки (ramus superior et inferior), які утворюють лобковий симфіз, що по суті є надівсуглобом. Нижні гілки лобкового симфізу утворюють підлобковий кут (angulus Subpubicus), який становить 90—100°. Під час вагітності тканини симфізу набрякають, унаслідок чого можливі незначні рухи, розриви, розход­ження лобкових кісток при патологічних пологах. Крижова кістка складається З Г| яти зрослих між собою хребців з увігнутою передньою поверхнею.

нання першого крижового хребця з ос­таннім поперековим формує виступ — мис (promontorium). Дистальна по­верхня останнього крижового хребпя з’єднана з куприком у крижово-куп­риковому суглобі (articulatio Sacrococ- cygea), який утримується крижово - куприковими зв’язками. Значна рухо­мість нього утворення дає змогу куприку під час пологів відхилятися на 1,5 смдозаду. Крижова кістка з'єд­нується з клубовими кістками за до­помогою крижово-клубових суглобів

Мол. 11. Жіночий таз

(articulatio Sacroiliaca). Крижова кістка пов’язана з тазовою за допомогою двох зв’язок: крижово-остьова зв’язка пролягає від задньої поверхні крижів до сід- ничої ості, крижово-горбова — від задньої поверхні крижів до сідничого горба. За рахунок цих зв’язок утворені великий сідничий отвір (foramen Ischiadicum major) і малий сідничий отвір (foramen ischiadicum minor). Куприк складається зі зрослих 4—5 хребців.

Жіночий таз прийнято поділяти на великий і малий. Великий таз обмеже­ний ззаду поперековим відділом хребта, з боків — крилами клубових кісток, спереду стінка відсутня. Малий таз обмежений спереду симфізом і гілками лобкових кісток, з боків — клубовими та сідничими кістками, ззаду — крижо­вою кісткою та куприком. Межею між великим і малим тазом є. верхній край симфізу, межова лінія, мис. Над входом у малий таз розташований великий поперековий м’яз (m. psoas major), який має велике значення в біомеханізмі пологів (повертання голівки плода потилицею допереду). У бічних відділах малого таза розташовані затульний (ш. Obturatorius) і грушоподібний (m. piri­formis) м'язи. Вихід малого таза закритий м’язами тазового дна.