До міжнародної спільноти

До Міжнародного Комітету з контролю за наркотиками

• Постійно повідомляти інформацію у власному річному звіті про наявність контрольованих речовин для медичних та наукових цілей у країнах, у тому числі про конкретні перешкоди, які заважають належній наявності.

• Висловити стурбованість щодо проблем з наявністю опіоїдних знеболювальних, про які йдеться у даному звіті, у якості наступних кроків після візиту МККН до України у 2008 році. Зокрема, МККН слід зробити інформаційний запит до Уряду, які кроки він здійснив для забезпечення належної наявності контрольованих речовин для медичних та наукових цілей та про перешкоди, які ще залишаються. Інформацію з цієї переписки слід включити до наступних річних звітів.

• Встановити постійний контакт з провідними діячами у сфері паліативної допомоги аби забезпечити отримання МККН інформації про перешкоди на шляху до доступності опіоїдів безпосередньо від медичних установ та працівників.

• Запропонувати технічну підтримку Україні щодо перегляду та внесення доповнень та змін до сучасного порядку обігу наркотичних речовин.

До Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я та Управління ООН з наркотиків та злочинності

• Поставити перед Україною питання стосовно проблем з наявністю та доступністю контрольованих медичних засобів, про які йдеться у даному звіті.

• Заохочувати Уряд використовувати методику ВООЗ для оцінювання законів та нормативно-правових актів , які регулюють обіг наркотичних засобів для подальшого перегляду процедур та запропонувати для цього технічну підтримку.

• Програмі ВООЗ «Доступ до контрольованих медичних засобів» слід запропонувати технічну допомогу уряду України стосовно реформування регуляторної системи по відношенню до наркотичних засобів та освітніх перешкод.

• Заохочувати Уряд виконати резолюцію 53/4 Комісії з наркотичних засобів.

До Європейського Союзу

• Підняти питання стосовно обмеженої наявності паліативної допомоги та знеболення в Україні у якості частини структурованого правозахисного діалогу та інших відповідних двосторонніх та багатосторонніх діалогів з урядом України, у тому числі у контексті процесу підготовки Угоди про Асоціацію, який триває наразі.

• Запропонувати фінансову та технічну підтримку Уряду України, спрямовану на перегляд та внесення змін і доповнень до порядку обігу наркотичних лікарських засобів, розробку законів та нормативно-правових документів у галузі паліативної допомоги, а також запровадження викладання паліативної допомоги для медичних працівників. Розглянути можливість залучення партнерів програми ATOME (Доступ до опіоїдних медичних засобів у Європі), яку фінансує ЄС до цієї допомоги.^[216]

• Запропонувати фінансову та технічну допомогу для розробки українських клінічних протоколів з паліативної допомоги та знеболення.

До Ради Європи

Рада Європи рекомендує власним країнам-членам забезпечити наявність паліативної допомоги.^[217] Проте, її рекомендації дотепер достатнім чином не стосувалися тих значних проблем, які існують у країнах-членах Ради Європи стосовно наявності опіоїдних медичних засобів. Для виправлення цього недоліку:

• Комісару з прав людини слід включити до обсягу власної роботи питання доступу до препаратів для знеболення та паліативної допомоги загалом, у тому числі саме в Україні.

• Парламентській Асамблеї Ради Європи слід призначити доповідача, який би розглянув ситуацію з наявністю препаратів для знеболення та відповідних законів у регіоні країн Ради Європи, у тому числі в Україні.

• Комітету Міністрів слід заохочувати усі країни-члени Ради Європи до перегляду процедур обігу медичних наркотичних засобів, використовуючи механізм, розроблений ВООЗ для цієї мети.^[218]

До міжнародних донорів, зокрема Глобального Фонду Боротьби з ВІЛ/СНІД, туберкульозом та малярією, урядів США та ЄС

• Забезпечити включення паліативної допомоги та знеболення у якості невід’ємної частини будь-яких програм, які фінансуються для надання послуг допомоги та лікування людям, які живуть з ВІЛ/СНІД.

• Вимагати щоб заклади охорони здоров’я, які отримують підтримку, мали ліцензію на роботу з наркотичними засобами , а також підтримували належний запас таких препаратів.

• Надавати фінансову підтримку навчанню медичних працівників у СНІД центрах та громадських центрах здоров’я з основ паліативної допомоги та знеболення.