<<
>>

Аптеки та опіоїдні знеболювальні

Аптеки відіграють невелику роль у розповсюдженні сильнодіючих опіоїдних знеболювальних засобів для пацієнтів в Україні, тому що більшість лікарів призначають ці препарати із запасу, який зберігається у лікарнях.

Але вони таки відіграють значну роль у розповсюдженні трамадолу, слабкого опіоїдного знеболювального засобу, який широко застосовується в Україні. Аптеки повинні мати ліцензію на роботу з наркотичними засобами, перед тим як вони зможуть створювати запаси та відпускати такі препарати, як морфін та трамадол. Проте, небагато аптек у сільській місцевості мають такі ліцензії.

Голова Державного комітету України по контролю за наркотиками, державної структури, відповідальної за видачу ліцензій, повідомив Х’юман Райтс Вотч у жовтні 2010 року, що у Кіровоградській області є лише чотири аптеки, які мають таку ліцензію для кількості населення i,i млн. осіб.[71] Він заявив, що ситуація в інших областях є дещо менш критичною, але все ще вкрай важкою.[72]

Це означає, що пацієнти або члени їхніх родин змушені часто їздити до районних центрів аби отримати препарати за рецептами, стикаючись із тими самими проблемами, про які йшлось вище. Наприклад, головний лікар центральної районної лікарні у районі 3 сказав, що у його районі немає жодної аптеки з ліцензією на наркотичні засоби, й відповідно пацієнти змушені їздити до сусіднього району для отримання трамадолу за рецептом.

Лікар відзначив, що маршрутка їздить до міста лише два рази на день, роблячи цю подорож надзвичайно обтяжливою для людей без власного транспорту.

Українські процедури обігу наркотичних засобів накладають суворі обмеження на обсяг препарату, який можна призначити за одним рецептом. Таблиця 3 демонструє максимальні обсяги декількох препаратів, які зазвичай використовуються для знеболення.

Це означає, що пацієнт або його члени родини повинні отримати новий рецепт кожні декілька діб та потім їздити до аптеки, яка має ліцензію, для отримання препаратів.

Таблиця з

[1] Наказ Міністерства Охорони Здоров’я №11 від 21 січня 2010 року, п. 3.8; та Наказ Міністерства Охорони Здоров’я №360 від 19 липня 2005 року.

[1] Типовою добовою дозою є 60-75 мг перорального морфіну. Див.: Kathleen M. Foley, et al., "Pain Control for People with Cancer and AIDS," in Disease Control Priorities in Developing Countries, 2nd ed., (New York: Oxford University Press, 2003), pp. 981-994. Еквівалент ін’єкційного морфіну вказано тут.

III.

<< | >>
Источник: Неконтрольований Біль. Зобов’язання України забезпечити надання паліативної допомоги згідно з принципами доказової медицини. 2011

Еще по теме Аптеки та опіоїдні знеболювальні:

  1. Сільська місцевість: відсутні або важкодоступні сильнодіючі знеболювальні
  2. 1. 3. Классификация аптек:
  3. Розміщення аптек
  4. 8.1. Организационная структура гражданской обороны аптеки
  5. 1.4. Хозрасчетная аптека, ее задачи, функции, организационная структура.
  6. Санітарно-гігієнічні умови роботи аптек
  7. 5.2. Учет лекарственных средств в учреждениях, не имеющих аптек.
  8. 8.3.2. План гражданской обороны аптеки на военное время
  9. 2.1. Организация работы аптек по лекарственному обеспечению амбулаторно-поликлинических больных.
  10. Основные отделы хозрасчетной аптеки.
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -