ІІІ. КІР

Кір - гостра високозаразлива інфекційна хвороба (індекс контагіозності - до 100%), що викликається специфічним вірусом і поширюється повітряно-краплинним шляхом, уражає, як правило, дітей, характеризується циклічним протіканням, вираженою лихоманкою, інтоксикацією, катаром верхніх дихальних шляхів та очей, специфічною енантемою на слизовій оболонці м'якого піднебіння, плямисто - папульозними висипаннями, які проявляються на 3-4 день хвороби і плямами Бельського – Філатова - Копліка на слизовій щік, ясен.

Етіологія (причина). Збудник - вірус, що містить РНК; нестійкий у зовнішньому середовищі; поза людським організмом швидко гине.

Епідеміологія. Кір - був однією із самих поширених інфекцій на земній кулі. Закономірності поширення і рівень захворюваності були такі ж, як і при вітряній віспі. Все це було до застосування живої вакцини проти кору. По місту Чернігову за останні 10 років на кір хворіло від 8(1999 р.) до 251 (1992 р.) дітей. В 2000 р. - 10 випадків. Найчастіше кір спостерігається у дітей від 1 до 4-5 років; у віці до 6 місяців хворіють рідко. Діти у віці до З місяців, як правило, кором не хворіють, що пов'язано з наявністю пасивного імунітету у них, отриманого від матері. Якщо мати не хворіла кором, то дитина може захворіти з перших днів життя.

Джерело інфекції - хвора дитина. Найбільша заразливість спостерігається в катаральний період і в перший день появи висипань. З 3-го дня висипань можливість заразитися різко знижується, а після 4-го дня висипань хворий - незаразний. Слід відзначити, що заразливою дитина є вже в останні дні інкубаційного періоду.

Передача інфекції - проходить повітряно-краплинним шляхом. При кашлі, чханні вірус кору з краплинами слизу з верхніх дихальних шляхів виділяється в навколишнє середовище і з потоком повітря може поширюватись на значні відстані - сусідні кімнати та через коридори в інші квартири.

Після перенесеного захворювання в організмі виробляється стійкий пожиттєвий імунітет.

Вхідні ворота - слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і, можливо, кон'юнктиви очей.

Вірус має особливий тропізм (найбільш вражає) до центральної нервової системи, дихального і травного шляхів.

Особливістю корового процесу є здатність вірусу викликати пригнічення захисних сил організму (імунітету). При цьому створюються сприятливі умови для розвитку і приєднання іншої мікрофлори (стафілокок, грибки, стрептокок). Саме завдяки приєднанню іншої інфекції (вторинної) у хворих виникає велика кількість інфекційних ускладнень.

Клінічні прояви. Інкубаційний період в середньому коливається від 9 до 17 діб.

В клінічній картині розрізняються три періоди: катаральний (з грец. "очищення") чи початковий; висипання або гарячковий, пігментації.

Початковий період - підвищення температури тіла до 38,5 - 39,0 °С з ураженням верхніх дихальних шляхів і кон'юнктиви (з'являються виражені на початку прозорі (серозні), а потім серозно-гнійні (мутні) виділення з носа, очей, сиплий голос, сухий кашель). Спостерігається світлобоязнь, набряк повік, почервоніння слизової очей, в'ялість, плаксивість, порушення сну і апетиту. У важких випадках потьмарення свідомості, судоми, блювота.

Катаральний період продовжується 3-4 дні. Характерним для цього п^)йоду є своєрідні зміни на слизовій оболонці рота. Вони характеризуються появою на слизовій оболонці щік (в ділянці перехідної складки) навпроти корінних зубів сірувато-білих папул величиною з макове зернятко, оточених червоним вінчиком (цей симптом відомий як плями Бельського – Філатова - Копліка). Вони виявляються за 1-3 дні До висипання на шкірі і допомагають відрізнити кір від інших захворювань. Для катарального періоду характерна поява енантеми у вигляді рожево-червоних незначних плям на м'якому і твердому піднебінні. З появою висипань на шкірі плями Бельського – Філатова - Копліка та енантеми зникають.

Період висипань розпочинається на 4-5 день хвороби і характеризується появою плямисто - папульозних висипань на фоні нового підвищення температури. Етапність висипань - характерна ознака кору. Перші елементи висипань спостерігаються за вухами, на спинці носа у вигляді маленьких рожевих плям, які швидко збільшуються в розмірі, інколи зливаються, мають неправильну форму. Протягом доби висип швидко поширюється на обличчя, шию, верхню частину спини, грудей. На другу добу висипання покривають повністю весь тулуб. На третій день – плямисто - папульозний висип поширюється на ноги і руки.

Типовий вигляд хворого в період висипання: обличчя одутловате, повіки потовщені, ніс і верхня губа набряклі, очі червоні, із носа та очей значні гнійні виділення. Загальний стан хворого в цей період важкий: збудливість, потьмарення свідомості, сонливість, висока температура.

Висипання дуже швидко темніють - розпочинається період пігментації: температура нормалізується, стан хворого покращується, катаральні явища зникають, після зникнення висипань може бути незначне злущення шкіри. В період видужування досить тривало зберігається виражена слабкість і зниження захисних сил в організмі.

Ускладнення - пов'язане з приєднанням вторинної (іншої, некоровоі) інфекції.

Досить часто спостерігаються: запалення вух (отити), запалення слизової порожнини роту (стоматит), запалення головного та спинного мозку: оболонок головного мозку (енцефаліт, мієліт, менінгіт). Ентерит, коліт - запалення слизової оболонки тонкого та товстого кишечнику, що супроводжується проносом.

Найбільш часті ускладнення з боку органів дихання (бронхіти - запалення бронхів, пневмонії - запалення легень). Досить часто кір ускладнюється запаленням верхніх дихальних шляхів, при якому розвивається рефлекторний спазм гортанної мускулатури, що призводить до стенозу (звуження) просвіту гортані і виникнення несправжнього крупу (круп -дослівно, "каркати").

Клінічно круп проявляється охриплістю голосу; грубим ''гавкаючим" кашлем та затрудненням вдиху.

Лікування, Зазвичай лікування проводиться в домашніх умовах. Головна увага в комплексі лікувальних заходів повинна бути направлена на створення хороших санітарно-гігієнічних умов, організацію догляду за хворою дитиною і раціонального харчування.

Необхідно стежити, щоб кімната, де знаходиться хворий, утримувалась в чистоті, систематично провітрювалась. Ліжкового режиму необхідно дотримуватись протягом всього періоду підвищеної температури і в перші 2-3 дні після зниження температури. В подальшому, якщо немає ускладнень, дитина поступово може переходити на нормальний для його віку режим.

Догляд за шкірою і слизовими оболонками: декілька разів на день необхідно промивати очі теплою кип'яченою водою або 2% розчином питної соди, після виділення гною та гнійних кірочок закапують в очі 30% розчин сульфацилу натрію по 1-2 краплі 3-4 рази в день і розчин вітаміну А; сухі губи змазують борним вазеліном чи жиром; ніс прочищають ватним тампоном, змоченим теплим вазеліновим маслом; при утворенні кірочок закапують в ніс по 1-2 краплі персикового масла 3-4 рази на день; необхідне полоскання рота кип'яченою водою (для дітей більш старшого віку) чи просто пиття води.

Харчування у відповідності до віку. Під час підвищення температури дітям старшого віку показана молочно-рослинна дієта. При відсутності апетиту (особливо під час підвищення температури) не слід проводити насильне годування дитини, а необхідно стежити за тим, щоб хворий отримував достатню кількість рідини (чай, фруктові соки, рідкі киселі, компоти). Обов'язкове вживання аскорбінової кислоти по 300-500 мг на добу, вітаміну А по 10 мг на добу.

Антибіотики при неускладненому перебігу кору застосовувати не рекомендується. Дітям раннього віку (до 2-х років) при важкому протіканні хвороби слід призначати антибіотики з метою попередження розвитку запалення легень чи інших ускладнень.

У зв'язку з алергічним характером хвороби показані антигістамінні препарати (димедрол, піпольфен, супрастин, діазолін).

У дітей, що перенесли кір, протягом тривалого часу спостерігається виражена слабкість: їх слід оберігати від значного шкільного навантаження, а дітям раннього віку необхідно на деякий час забезпечити оберігаючий режим, що включає подовжений сон, більш тривале перебування на повітрі, раціональне вітамінізоване харчування.

Профілактика - складається із комплексу заходів.

1. Раннє виявлення хворого.

2. Рання і своєчасна ізоляція хворого.

2.1. Хвора дитина ізолюється на період не менше 4-х днів від початку висипань, при ускладненні пневмонією - не менше, ніж на 10 днів.

2.2. Діти (не вакциновані), які спілкувалися з хворим на кір, не допускаються в дитячі заклади протягом 17 днів з моменту спілкування. Для дітей, що отримали гамма-глобулін з профілактичною метою, термін ізоляції продовжується до 21 дня. Перші 7 днів від початку спілкування дитина може відвідувати дитячі заклади, оскільки інкубаційний період при кору не буває коротшим 7 днів.

3. Специфічна профілактика кору.

3.1. Активна імунізація. Найбільш перспективним є метод активної профілактики кору живою вакциною Л-16. Щеплення проти мору живою вакциною поводиться у віці 12 місяців. Вакцину вводять одноразово під шкіру в дозі 0,5 мл з ревакцинацією в 6 років дітям, які не мають специфічних антитіл (серонегативним).

3.2. Для пасивної профілактики використовують гамма - глобулін, виготовлений із людської кров». Профілактиці гамма-глобуліном підлягають діти, які спілкувалися з хворим на кір, у віці від 3-х місяців до 4-х років, які не хворіли цією хворобою і раніше не були прищеплені у зв'язку з протипоказаннями. Дітям у віці більше 4-х років, які не хворіли кором, гамма-глобулін вводять тільки за медичними показаннями. Імунітет після введення гамма-глобуліну - до 30 днів.

4. Дезинфекція - поточна.

Повсюдне проведення активної імунізації сприяло різкому зниженню захворюваності цією інфекцією, особливо серед дітей дошкільного і шкільного віку.