КОНТРОЛЬ ЗА ОРГАНІЗАЦІЄЮ ХАРЧУВАННЯ В ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Контроль за правильною організацією харчування дітей, які виховуються у дошкільних закладах, здійснюється керівником закладу, представниками народного контролю. Періодичний контроль за організацією харчування в дошкільних колективах здійснюються органами народної освіти, санітарно-епідемічними службами, а також керівниками підприємств, у віданні яких знаходяться дошкільні заклади.

Завідуючий дитячим дошкільним закладом, відповідальний за всю роботу у закладі, несе відповідальність і за правильну організацію харчування дітей. Він контролює роботу господарчих працівників із забезпечення своєчасно складених заяв в торгівельні організації на необхідну кількість продуктів на рік, квартал, місяць, стежить за правильним використанням асигнувань на харчування.

Постійний контроль за правильною організацією харчування дітей є однією з основних обов’язків медичного персоналу дошкільних закладів, який здійснює лікувально-профілактичну допомогу дітям.

Лікар педіатр призначає індивідуальне харчування дітям першого року життя з проведенням розрахунків хімічного складу їжі, отриманої дитиною, вносить необхідні зміни, рекомендує організувати харчування дітям більш старшого віку з урахуванням особливостей їх розвитку, виховання, стану здоров’я, при необхідності бере участь у складанні меню.

Лікар дошкільного закладу періодично відвідує дитячі групи, спостерігаючи за прийомом їжі, звертає особливо увагу на організацію харчування дітей, особливо дітей раннього віку, а також дітей з різними відхиленнями у стані здоров’я.

Лікар періодично із завідуючим дошкільним закладом контролює роботу харчоблоку, перевіряючи його санітарний стан, якість приготування їжі, вихід страв та ін.

Однією з основних обов’язків лікаря під час контролю за організацією дитячого харчування в дошкільних закладах є оцінка його ефективності, основними показниками якої є правильний фізичний розвиток і нормальний стан здоров’я дітей.

Основні методи контролю. Контроль за дотриманням норм харчування проводиться вибірково шляхом аналізу меню-розкладки за кілька днів чи за даними бухгалтерських відомостей про фактичні затрати продуктів на місяць, квартал, рік.

Отримані дані про вміст в раціонах дітей білків, жирів, вуглеводів, як і загальна калорійність раціонів, порівнюються з даними про хімічний склад раціонів харчування дітей у дошкільних закладах різного типу і фізичних потреб дітей даного віку в основних харчових речовинах та енергії.

Поряд з періодичними розрахунками хімічного складу харчування, медична сестра щоденно оцінює раціони денного харчування дітей, асортимент використання в меню продуктів та використовує ці дані для конкретних рекомендацій батькам для проведення домашнього харчування дітей у вечірній час.

Медичні працівники присутні під час закладання основних продуктів, перевіряють вихід страв, а також проводять оцінку готової їжі.

Контроль за якістю їжі полягає в органолептичній її оцінці.

Видача готової їжі в групи виконується лише після зняття проби та запису медичного працівника, який дозволяє видавати страви.

На харчоблоці щоденно повинна залишатись добова проба готових страв, відбір і зберігання яких контролюється медичними працівниками.

Органолептична оцінка харчування. Оргаї олептнчна оцінка Ькі - це визначення її кольору, смаку, запаху, жорсткос соковитості та ін.

Для органолептичної оцінки першої страви - їжу беруть у невеликій кількості на тарілку. За зовнішнім виглядом визначають очищення овочів, наявність непотрібних домішок, перевіряють форму нарізання овочів. Звертають увагу на прозорість супу, особливо з м’яса та риби.

При визначенні смаку та запаху страви відзначають наявність запаху, гіркоти, пересолу.

Органолептична оцінка других страв проводиться за їх складовими частинами.

Під час зовнішнього огляду страви звертають увагу на характер нарізання м’яса, колір його поверхні. М’ясо повинно бути м’яким.

При проведенні органолептичної оцінки страв необхідно виконати певні правила: з сирих продуктів смакуються лише ті, які використовуються у сирому вигляді; смакова проба не проводиться при наявності неякісного кольору чи запаху, а також у випадку підозри, що цей продукт був причиною харчового отруєння.

Лабораторний контроль за якістю готової їжі. Лабораторні дослідження харчування проводяться періодично санітарно- епідеміологічною станцією.

Для лабораторного дослідження, як правило, відбирається одна з частин добового раціону. Відбір проб повинен проводитися в присутності особи, відповідальної за організацію харчування дітей.

Під час відбирання страви для аналізу виписують мсню- розкладку ( на кожну страву окремо) для порівняння цих даних з результатами лабораторного дослідження.

Результати аналізу при правильно організованому харчуванні в дошкільних закладах повинні співпадати з результатами розрахунків хімічного складу раціону за кількістю використаних продуктів.

Допускається відхилення в межах в межах ± 10%.

1. Як проводиться організація харчування дітей після року ?

2. Які вимоги висуваються до складання меню в дошкільних закладах?

3. Які гігієнічні навики потрібно прищеплювати дітям при прийомі їжі?

4. Які особливості харчування дітей в період адаптації до дошкільного закладу?

5. Які особливості кулінарної обробки їжі в дошкільних закладах?

6. З якою метою і як проводиться С-вітамінізація їжі?

7. З якою метою і як проводиться дієтичне харчування в дошкіль­ному закладі?

8. Які санітарно-гігієнічні вимоги висувають до харчоблоку і його обладнанню?

9. Які вимоги висувають до продуктів харчування і їх збереження? Які продукти і страви не дозволяється використовувати в дошкільному закладі для дитячого харчування?

10. Як і з якою метою проводиться контроль за організацією харчування в дошкільних закладах? Хто за це відповідальний?

1. Провести підрахунок добової калорійності харчування, вмісту в раціоні харчування білків, жирів і вуглеводів, встановити їх відповідність фізіологічним нормам харчування дітей в дошкільному закладі.

2. З’ясувати як організовано і проводиться дієтичне харчування дітей у прикріпленій групі.

3. Провести спостереження за дітьми різних вікових груп на наявність культурно-гігієнічних навиків прийому їжі.