<<
>>

Ятрогенії

Кожне медичне втручання пов’язане з певним ризиком небажаного результату. Причини негативних наслідків медичної допомоги різні:

• природній ризик медичного втручання;

• дефекти надання медичної допомоги;

• лікарські помилки;

• виникнення ятрогенного захворювання.

Під несприятливим наслідком медичної допомоги розуміють негативний розвиток захворювання внаслідок лікування, профілактичних або діагностичних заходів, що стало причиною:

• смерті пацієнта;

• загрози смерті;

• значної стійкої втрати працездатності;

• повної втрати професійної працездатності;

• переривання вагітності;

• психічного розладу;

• захворювання на наркоманію;

• зараження на СНІД або іншим тяжким інфекційним захворюванням;

• тривалого розладу здоров’я.

До основних причин несприятливих наслідків медичної допомоги відносять (рис. 12.1):

• реалізований ризик захворювання;

• ятрогенії;

• дефекти надання медичної допомоги.

Рис. 12.1. Причини несприятливих наслідків медичної допомоги

Реалізований ризик захворювання — випадок у медичній практиці в результаті дії ймовірних факторів, відвернути який медичні працівники були неспроможні.

До реалізованих ризиків можна віднести більшість ускладнень первинного (основного) захворювання, які виникають внаслідок особливостей організму пацієнта, патогенезу основного або супутнього захворювання, непередбаченого наслідку діагностичних та лікувальних заходів. Часто в реалізації ризику протікання та лікування хвороби повинен не лікар, а сам пацієнт внаслідок запізнілого звертання до лікувально-профілактичного закладу або невиконання медичних приписів лікаря.

Ятрогенія — захворювання та патологічні процеси, що виникають під впливом медичних втручань, які були проведені з профілактичною, діагностичною або лікувальною метою і класифікуються як нещасний випадок з юридичної точки зору.

Дефекти надання медичної допомоги — неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов’язків, яке обумовило помилкову профілактику, діагностику, лікування пацієнта або спричинило несприятливий наслідок.

Однією з причин розвитку ятрогеній і дефектів надання медичної допомоги є лікарська помилка.

Лікарська помилка — комплексне поняття, яке включає неадекватне даному медичному випадку професійне мислення або дію.

Лікарська помилка може бути зумовлена кількома факторами:

—недосконалістю сучасної медичної науки;

—недостатністю кваліфікації лікаря;

—неможливістю використання знань, які має лікар;

—об’єктивними умовами роботи лікаря;

—недостатньою активністю медичного персоналу.

Причиною лікарської помилки може стати:

• хибне судження про протікання патологічного процесу в даного пацієнта;

• неправильний діагноз основного захворювання;

• недооцінка супутніх захворювань та ускладнень;

• відсутність наступності у веденні пацієнта;

• неадекватне лікування.

Коли йдеться про несприятливі наслідки медичної допомоги, слід розрізняти поняття помилкову дію і протиправність. Коли медичне втручання призвело до погіршення стану здоров’я, можна думати про помилки медичного персоналу при профілактиці, діагностиці або лікуванні пацієнта. Тобто помилкова дія — поняття медичне. І тільки після проведення судово-медичної експертизи та кваліфікації дій медичного персоналу як дефекту надання медичної допомоги, що спричинив шкоду здоров’ю, можна казати про протиправність. Тобто протиправність дій медичного персоналу — поняття юридичне, яке формується з урахуванням поняття «шкода здоров’ю».

Лікарська помилка може бути причиною як виникнення ятрогенного захворювання, так і причиною дефекту надання медичної допомоги. У зв’язку з цим лікарські помилки поділяють на дві категорії.

До першої категорії відносяться лікарські помилки, які призводять до розвитку ятрогенного захворювання. їх кваліфікуються як хибний погляд.

Хибний погляд — помилкова думка (помилковий діагноз), яка зумовила неадекватні дії медичного персоналу.

Причиною хибного погляду є невідповідність знання сутності захворювання об’єктивній дійсності. Така невідповідність може бути зумовлена обмеженим рівнем розвитку медичної науки і практики або абсолютизацією результатів лабораторної та функціональної діагностики.

Вірогідність формування хибного погляду значно зростає в екстремальних ситуаціях, коли обмаль часу для обстеження, консультацій, прийняття рішень щодо діагнозу та методів лікування, відсутній час для підготовки пацієнта до операції. Хибна інтерпретація результатів лабораторної та функціональної діагностики може бути наслідком атипового протікання хвороби.

До другої категорії відносяться лікарські помилки, які є причиною дефекту надання медичної допомоги. їх кваліфікують як упущення або недбалість.

Упущення — не проведений професійний захід, що визначив ймовірність розвитку патологічного процесу або постановку помилкового діагнозу.

До упущень відносять такі причини несприятливих наслідків медичної допомоги:

♦ несвоєчасна диспансеризація хворого (вагітної жінки);

♦ поверхневе вивчення анамнезу пацієнта;

♦ недооцінка важкості стану хворого;

♦ несвоєчасне використання консультативної допомоги;

♦ невиконання медичним персоналом призначеного лікування;

♦ неякісний догляд за важкохворим.

Упущення найчастіше допускають медичні працівники, які не мають достатнього професійного досвіду та кваліфікації.

Недбалість — неякісно виконана робота медичного персоналу. Робота може бути виконана неякісно, недбайливо, з недбайливим, неуважним ставленням до пацієнта. Неохайні дії медичного персоналу, які привели до порушення стерильності, також можуть кваліфікуватись як недбалість. До недбалості можна віднести такі причини несприятливих наслідків медичної допомоги:

♦ неякісний патронаж і догляд за хворим, вагітною жінкою, дитиною з групи ризику на дому;

♦ неуважне ставлення до пацієнта;

♦ самовпевненість при обстеженні або лікуванні хворого;

♦ відмова від обстеження або недостатнє обстеження при підозрі на алкогольне сп’яніння;

♦ відсутність динамічного догляду за хворим;

♦ необгрунтоване переведення хворого з одного лікувально-профілактичного закладу до іншого;

♦ передчасне виписування хворого із стаціонару;

♦ тощо.

Класифікацію причин, що приводять до виникнення лікарських помилок, наведено на рис. 12.2.

Рис. 12.2. Класифікація лікарських помилок

<< | >>
Источник: Баєва О.В.. Б 15 Менеджмент у галузі охорони здоров’я: Навч. посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2008— 640 с.. 2008

Еще по теме Ятрогенії:

  1. Ятрогенії, пов’язані з профілактичними заходами
  2. Правові засади ятрогенії
  3. Ятрогенії, пов’язані з діагностикою захворювань
  4. Ятрогенії, пов’язані з деонтологічними помилками медичних працівників
  5. Класифікація ятрогеній
  6. Класифікація за Риковим
  7. Ятрогенїї, викликані лікуванням пацієнта
  8. США.
  9. Великобританія.
  10. Атибактеріальна та протигрибкова терапія в педіатрії: Навчально-практичний посібник 11 видання / За ред. проф. В.В. Бе­режного. - Хмельницький,2016. - 416 с., 2016
  11. ТЕМА № 31 ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫЕ ПОСЛЕРОДОВЫЕ ИНФЕКЦИОННЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ ЛАКТАЦИОННЫЙ МАСТИТ СЕПТИЧЕСКИЙ ШОК В АКУШЕРСТВЕ
  12. ТЕМА № 30 ГНОЙНО-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ ПОСЛЕРОДОВЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ
  13. ТЕМА № 29 НЕПРАВИЛЬНОЕ ПОЛОЖЕНИЕ ПЛОДА ОПЕРАЦИИ, ИСПРАВЛЯЮЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ ПЛОДА. АКУШЕРСКИЕ ПОВОРОТЫ ИЗВЛЕЧЕНИЕ ПЛОДА ЗА ТАЗОВЫЙ КОНЕЦ
  14. ТЕМА № 28 ПЛОДОРАЗРУШАЮЩИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛЫЕ АКУШЕРСКИЕ ОПЕРАЦИИ
  15. ТЕМА № 27 АКУШЕРСКИЕ ЩИПЦЫ И ВАКУУМ-ЭКСТРАКЦИЯ
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -