Внутрішня інформація

1. Інформація про виробництво. До цієї категорії інформації відноситься інформація про ефективність роботи закладу, якість надання послуг, яка використовується для фінансового та маркетингового планування.

2. Інформація про трудові ресурси концентрується на таких аспектах, як кваліфікація персоналу, навчання та підвищення кваліфікації лікарів та середнього медичного персоналу, видатки на кадрове забезпечення закладу, дотримання етичних та деонтологічних норм. У сучасному менеджменті спостерігається тенденція до збору інформації про особисте життя співробітників, їх характер, зовнішніх інтересах, хобі. Ця інформація використовується для матеріального та морального мотивування персоналу. Інтернаціональні компанії, які мають представництва або філії в багатьох країнах світу, враховують що в Японії такий вид інформації є природною частиною корпоративної програми соціального забезпечення для співробітників та їхніх родин. У США та деяких Європейських країнах збирання такої інформації може розцінюватися співробітниками як втручання в особисте життя.

3. Внутрішня фінансова інформація включає інформацію щодо бухгалтерського балансу про прибуток та витрат закладу, про майно та зобов’язання, фінансові показники роботи, які надають вихідну інформацію про фінансове благополуччя та рентабельність організації.

У медичному бізнесі інформація використовується в таких напрямах:

• підвищення якості надання медичних послуг;

• досягнення оптимального рівня витрат при профілактиці, діагностиці та лікуванні захворювань у пацієнтів;

• зростання прибутку та розширення ринку збуту медичних послуг;

• зниження ризиків та зменшення невизначеності;

• отримання влади та засобів впливу;

• контроль та оцінка ефективності роботи закладу охорони здоров’я.

Інформаційні технології — системи, які забезпечують зберігання, оброблення

та передачу інформації:

• апаратне забезпечення;

• програмне забезпечення;

• телекомунікації;

• системи управління базами даних.

Інформаційні технології використовуються як засіб забезпечення комунікацій між лікарями, для забезпечення ефективного управління системою охорони здоров’я та кожним лікувально-профілактичним закладом, як засіб технологічної підтримки процесу надання медичної допомоги та підвищення кваліфікації медичного персоналу.

Комп’ютеризовані інформаційні системи прийнято розрізняти за масштабом операцій, які вони виконують, та їх впливом на діяльність закладу (рис. 10.1).

Рис. 10.1. Масштаби комп’ютеризованих інформаційних систем

Індивідуальні системи — системи, які співробітник закладу використовує індивідуально, самостійно приймає рішення щодо використання системи і сам контролює її роботу.

Локальні системи — відокремлені організаційні одиниці, які функціонують незалежно від загальної корпоративної системи. Наприклад, діагностичний центр багато-профільної лікарні може мати відокремлену локальну систему, яка містить інформацію щодо динаміки даних клінічних, біохімічних, імунологічних досліджень кожного пацієнта, інформацію метрологічного контролю, поставок наборів реактивів, тощо. Як правило, при формуванні корпоративної мережі локальні системи об’єднуються в загальну систему закладу.

Корпоративні системи — комп’ютеризована інформаційна система, яка об’єднує мережі всіх відділів та відділень лікувально-профілактичного закладу. Корпоративна система закладу має забезпечувати такі напрями:

• облік витрат та управління ресурсами закладу;

• ведення системи електронного документообігу;

• формування медичних регістрів населення в зоні обслуговування лікувально- профілактичного закладу;

• бази даних хворих, що знаходились на лікуванні в стаціонарі;

• облік пільгового забезпечення населення лікарськими засобами;

• ведення медичної статистики;

• облік діяльності, пов’язаної з добровільним страхуванням;

• електронний обмін документами;

• телемедичні технології.

Інтерорганізаційні системи — телекомунікаційні технології, які дозволяють пов’язувати єдиною інформаційною мережею різні заклади охорони здоров’я. До ін- терорганізаційних систем має відноситися система єдиного медико-інформаційного простору республіки. Структура цього простору має містити три ієрархічні рівні:

• Перший — інформаційні системи лікувально-профілактичних закладів.

• Другий — інформаційно-аналітичні центри адміністративно-територіальних одиниць, які пов’язані системами першого та третього ієрархічного рівнів.

• Третій — національні інтегровані бази даних і знань з питань здоров’я населення України та профілактично-реабілітаційних заходів.

10.2.