<<
>>

Нещасні випадки: повідомлення про них та їх розслідування

Про кожний нещасних випадків свідок, працівник, який його виявив, чи сам потерпілий, повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи уповноважену особу підприємства і вжити заходів для надання необхідної допомоги.

Керівник робіт:

а) терміново організовує надання медичної допомоги потерпілому і, в разі необхідності доставляє до медичного закладу;

б) повідомляє про нещасний випадок керівника закладу (роботодавця) і відповідну профспілкову організацію;

в) зберігає до прибуття комісії обстановку на робочому місці, а також вживає заходів щодо недопущення подібних випадків.

Лікувально-профілактичний заклад про кожне звернення потерпілого від нещасних випадків без направлення підприємства повинен протягом доби про кожного потерпілого повідомити:

1) підприємство, де працює потерпілий;

2) відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду;

3) СЕС (у разі гострого професійного захворювання);

Роботодавець повідомляє про нещасний випадок вищестоящу організацію. Якщо потерпілий є працівником іншого підприємства - повідомляється це підприємство.

Коли нещасний випадок стався: в результаті пожежі - повідомляються органи Державної пожежної охорони; гостре професійне захворювання чи отруєння - відповідний орган санітарно-епідеміологічної станції (СЕС).

Наказом по лікувально-профілактичному закладі створюється комісія з розслідування нещасного випадку. До складу комісії з розслідування нещасних випадків включаються:

1) керівник (спеціаліст) служби охорони праці - голова комісії;

2) керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст;

3) представник профспілкової організації; або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;

4) представник відповідного робочого органу (якщо можлива інвалідність);

5) спеціаліст СЕС (якщо виявлено гостре професійне захворювання або отруєння);

6) потерпілий або його довірена особа має право брати участь у розслідуванні.

Розслідування ведеться протягом 3-х діб, крім випадків, де необхідно мати матеріали органів Державної автоінспекції. Протягом доби після розслідування роботодавець розглядає і затверджує акти. Коли про нещасний випадок повідомлено несвоєчасно або втрата працездатності після нещасних випадків настала не одразу, то розслідування ведеться протягом місяця.

Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві (у лікувально-профілактичному закладі) визначається «Положенням про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 21 серпня 2001 року № 1094. Розслідуванню підлягають: раптові погіршення стану здоров’я, поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою; гострі профзахворювання та отруєння, теплові удари; опіки; обмороження; утоплення; ураження електрострумом, блискавкою та іонізуючим випроміненням; інші ушкодження, отриманні внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками флори і фауни, що призвели до втрати працездатності на 1 робочий день чи більше, або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу на 1 день або більше.

Комісія з розслідування нещасного випадку за 3 доби зобов’язана:

1) обстежити місце нещасних випадків, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

2) визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно- правових актів про охорону праці;

3) з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасних випадків, визначити, пов’язаний чи не пов’язаний цей нещасний випадок з виробництвом;

4) визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібних нещасних випадків;

5) скласти акт розслідування нещасних випадків за формою Н-5 (у 2-х примірниках), а також акт за формою Н-1 або НТ про потерпілого (6 примірників) і передати його на затвердження роботодавцю;

6) у випадку гострих професійних захворювань (отруєнь) крім акту за формою Н-1 складається карта обліку профзахворювання (отруєння) за формою

п-5;

7) у випадках нещасних випадків з водіями транспортних засобів (автомобіль, поїзд, літак, морські та річкові судна і т.п.) термін розслідування продовжується до одержання матеріалів відповідних державних органів нагляду за безпекою руху.

До першого примірника акта розслідування нещасних випадків за формою Н-5 додаються:

1) акт за формою Н-1 або НТ;

2) пояснення свідків;

3) витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії та інші документи. При необхідності, медичний висновок про наявність в організмі потерпілого алкоголю чи наркотиків.

Роботодавець протягом 1 доби розглядає та затверджує акти за формою Н-5 або НТ.

Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:

1) потерпілому або довіреній особі разом з актом розслідування;

2) керівникові підрозділу, де стався нещасний випадок, для вжиття заходів;

3) відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду разом з копією акту розслідування нещасних випадків;

4) відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

5) профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

6) керівникові служби охорони праці підприємства разом з першим примірником акту розслідування нещасних випадків та інші матеріали.

Копія акта за формою Н-1 - вищестоящому органу.

У разі профзахворювання чи отруєння - копія акту за формою Н-1 та карта обліку гострого профзахворювання П-5 до СЕС.

Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого, роботодавець складає повідомлення про наслідки нещасних випадків за формою Н-2.

Акти розслідування нещасних випадків, акти за формою Н-1, разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий.

Спеціальному розслідуванні нещасних випадків підлягають;

1) нещасні випадки із смертельним наслідком;

2) групові нещасні випадки (з двома і більше працівниками);

3) випадки смерті на підприємстві;

4) випадки зникнення працівників під час виконання ними трудових обов’язків.

Про такі нещасних випадків роботодавець передає повідомлення:

а) відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

б) прокуратуру за місцем нещасних випадків;

в) органу виконавчої дирекції Фонду;

г) органу, якому підпорядковане підприємство;

д) відповідній СЕС (якщо отруєння чи гостре профзахворювання);

е) профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

є) вищестоящій профорганізації;

ж) відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;

і) іншим організаціям (у разі необхідності).

Спеціальне розслідування організовує роботодавець. Комісія із спеціального розслідування призначається наказом керівника територіальної організації Держнаглядохоронпраці.

Склад такої комісії:

1) посадова особа Держнаглядохоронпраці (голова комісії);

2) представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду;

3) представник вищестоящої організації;

4) представник роботодавця;

5) представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий;

6) представник вищестоящого профспілкового органу або уповноважених трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілок;

7) представник СЕС (при гострому професійному захворюванні чи отруєні).

Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у розслідуванні.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку при якому загинуло 2 - 4 особи проводиться комісією, створеною наказом керівника Держнаглядохоронпраці, або його територіального органу за погодженням з органами, працівники яких входять до складу комісії.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться комісією, яка призначається наказом Держнаглядохоронпраці, якщо з цього приводу не було спеціального рішення Кабінету Міністрів України.

Спеціальне розслідування проводять протягом не більше 10 днів. У разі необхідності орган, який видав наказ про комісію, може його термін продовжити.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5, а також оформлюються інші матеріали, що додаються до акту спеціального розслідування:

• Копія рішення Кабінету Міністрів України або наказ органів Держнаглядохоронпраці.

• Акт спеціального розслідування

• Протокол огляду місця, де стався нещасних випадків;

• Ескіз місця нещасних випадків;

• Необхідний план, схеми, фотознімки місця нещасних випадків;

• Протоколи рішень комісії про розподіл функцій між членами комісії;

• Призначення експертної комісії;

• Припис посадової особи Держнаглядохоронпраці;

• Копія акту за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого;

• Висновок експертизи (науково-технічної, медичної тощо);

• Медичний висновок про причини смерті або характер травм, а також про наявність в його організмі алкоголю, наркотиків (при необхідності);

• Висновок лікувально-профілактичного закладу про розслідування випадків виявлення гострих профзахворювань (отруєнь);

• Пояснювальні записки потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до нещасних випадків;

• Копії документів про проходження потерпілими навчання та

інструктажів з охорони праці;

• Копії приписів, що стосуються нещасних випадків (виданих до нещасних випадків);

• Витяги з законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорони праці, які були порушені;

• Довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випадком та надання потерпілому чи членам його сім’ї матеріальної допомоги;

• Копія наказу роботодавця про здійснення запропонованих комісією заходів.

19.1.3.

<< | >>
Источник: Ю.І. Фещенко, та ін.. Менеджмент у фтизіатрії. - К.: Здоров’я,2007. - 640 с.. 2007

Еще по теме Нещасні випадки: повідомлення про них та їх розслідування:

  1. Звітність про виявлені нові випадки та рецидиви туберкульозу
  2. Розслідування причин професійних захворювань
  3. Розслідування причин і облік пожеж
  4. Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:
  5. Дії у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки:
  6. Акцепт тендерної пропозиції та укладення договору про закупівлю
  7. Оголошення про заплановану закупівлю
  8. Глава 5 ПРОЦЕССЫ И МАРШРУТЫ В НИХ
  9. Носители и фиксация на них BMP
  10. СПОСОБЫ ВЫРАЖЕНИЯ И РЕАКЦИЯ НА НИХ
  11. Надання інформації про епідемічний стан
  12. Режимы деятельности ВСМК и мероприятия, выполняемые в них.
  13. ДОДАТОК 2 ЗАКОН УКРАЇНИ Про лікарські засоби
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -