Районний рівень

Установи районного рівня повинні координувати свою роботу з обласною ланкою протитуберкульозної служби й установами загальної лікувальної мережі (ЗЛМ). Звичайно, в кожному районі є центральна районна лікарня з протитуберкульозним кабінетом, де працює районний фтизіатр.

На районному рівні функціонує Міжвідомча комісія по боротьбі з туберкульозом.

Незважаючи на те що в багатьох регіонах надання протитуберкульозної допомоги проходить на рівні області, діагностика і лікування хворих на туберкульоз на районному рівні також дуже важливі. Найчастіше первинна діагностика туберкульозу відбувається на рівні району. Там же хворі можуть завершити курс лікування. На районному рівні здійснюється спільна робота лікувальних установ загальної лікарняної мережі (поліклінік, сільських лікарень, ФАПів), куди пацієнт звертається за первинною допомогою. Крім того, ведеться спільна робота з лікувальними установами обласного рівня, куди хворий на туберкульоз переводиться для подальшого лікування.

У кожному районі є центральна районна лікарня (ЦРЛ) - головна лікувальна установа району, у структурі якої знаходиться протитуберкульозний кабінет, де працює Районний фтизіатр. У великих районах є районний протитуберкульозний диспансер з госпітальним відділенням чи без нього. Головний лікар центральної районної лікарні чи Районний фтизіатр (лікар протитуберкульозного кабінету чи районного протитуберкульозного диспансеру) призначається Районним координатором.

Районний координатор, крім інших обов’язків, відповідає за ведення «Журналу реєстрації випадків туберкульозу в районі (ТБ 03)» і проведення спільної роботи установ загальної лікарняної мережі і протитуберкульозної служби районного й обласного рівнів.

Основними обов’язками Районного координатора є:

1. Впровадження стратегії ВООЗ із залученням установ протитуберкульозної служби разом з установами загальної лікувальної мережі.

2. Заведення «Журналу реєстрації випадків туберкульозу в районі (ТБ 03)» і контроль за його заповненням, контроль за проведенням мікроскопії мокротиння і посіву як до початку, так і в процесі лікування, за правильністю реєстрації результатів цих досліджень.

3. Контроль лікування хворих на туберкульоз на районному рівні.

4. Районному координатору необхідно стежити за тим, щоб:

а) призначалися правильні режими антимікобактеріальної терапії;

б) протягом усього курсу лікування пацієнт приймав препарати в присутності медичного працівника;

в) дотримувалися терміни лікування, а пацієнти, що пройшли повний курс лікування, виписувалися після консультації з медичними працівниками обласного рівня про остаточний наслідок лікування;

г) мокротиння досліджувалося на наявність М. tuberculosis і у встановлений термін відсилалося в обласну референс-лабораторію для проведення культурального дослідження.

Якщо пацієнти проживають далеко від лікарні і не можуть до неї добратися, то Районний координатор повинен проінструктувати фельдшерів і медсестер на місцях про порядок збору мокротиння в таких пацієнтів і доставки її в найближчу лабораторію для дослідження. Необхідно простежити за тим, щоб ці вказівки виконувалися.

5. Надання допомоги медичним працівникам у розширенні можливостей щодо виявлення випадків туберкульозу всіма районними лікувальними установами (загальної лікувальної мережі та протитуберкульозного диспансеру).

6. Облік запасу протитуберкульозних препаратів, контейнерів для збору мокротиння, предметних скелець, лабораторних реактивів і звітних форм на районному рівні.

7. Розробка і проведення разом з обласними і неурядовими установами заходів щодо санітарної освіти і забезпечення необхідним навчальним матеріалом хворих на туберкульоз і всього населення.

8. Проведення протиепідемічної роботи у вогнищах туберкульозної інфекції, насамперед у сільських районах, де можливі випадки пізньої діагностики, первинної лікарської стійкості і випадки смерті від туберкульозу.

Основні функції мікробіологічний відділу клініко-діагностичної лабораторії (КДЛ) протитуберкульозного закладу (II рівень діагностики туберкульозу):

♦ Мікробіологічна лабораторія II рівня з діагностики туберкульозу протитуберкульозного закладу (далі - Лабораторія), є діагностичним підрозділом протитуберкульозного закладу, організується як його самостійний відділ або в складі КДЛ як мікробіологічний відділ.

♦ Лабораторія у своїй діяльності керується чинним законодавством України, нормативно-правовою документацією Міністерства охорони здоров’я України, Статутом закладу та цим положенням.

♦ Штати, рівень оснащення й порядок фінансування місцевим бюджетом мікробіологічних лабораторій визначається територіальними органами охорони здоров’я з урахуванням покладених на них завдань.

♦ Лабораторія повинна мати дозвіл режимної комісії на роботу із збудниками III - IV груп патогенності, пройти акредитацію в системі МОЗ України у встановленому порядку та мати атестат акредитації на визначені види досліджень.

♦ Керівництво лабораторією здійснює завідувач, який призначається та звільняється з посади керівником протитуберкульозного закладу у відповідності до чинного законодавства України.

♦ Приміщення лабораторії, розташування окремих видів досліджень, обладнання, інше матеріально-технічне забезпечення повинно відповідати існуючим нормам та правилам санітарно-епідемічного режиму при роботі з інфекційним матеріалом.

♦ Метрологічне забезпечення засобів вимірювальної техніки, що використовується в лабораторії, здійснюється згідно з діючими нормативними документами.

♦ Лабораторія веде облікову та звітну документацію у відповідності із формами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України.

♦ Основні завдання:

♦ Лабораторія забезпечує своєчасне виконання мікробіологічних досліджень на туберкульоз:

- бактеріоскопічні дослідження мазків на наявність кислотостійких бактерій (КСБ);

- посіви біологічного матеріалу на поживні середовища Левенштейна- Єнсена, Фіна для виявлення та ідентифікації мікобактерій туберкульозу (МБТ);

♦ Виконує посіви біологічного матеріалу на поживні середовища для виявлення неспецифічної флори у хворих, які знаходяться в ПТЗ.

♦ Впроваджує сучасні форми роботи і методи мікробіологічних

досліджень.

♦ Проводить внутрішній лабораторний контроль якості.

♦ Бере участь у системі зовнішньої оцінки якості.

♦ Забезпечує правильність ведення облікової та звітної медичної документації.

♦ Передає усі культури МБТ, виділені у хворих на туберкульоз, до лабораторії ІІІ рівня з мікробіологічної діагностики туберкульозу для проведення визначення чутливості до антимікобактеріальних препаратів згідно з нормативно-правовими документами МОЗ України.

♦ Здійснює моніторинг мікроскопічної діагностики туберкульозу Пунктів мікроскопи І рівня.

♦ Виконує вимоги з охорони праці, техніки безпеки, санітарно- епідемічного режиму.

♦ Бере участь у формуванні реєстру бактеріовиділювачів.

♦ Основні функції:

♦ Мікробіологічні дослідження на туберкульоз відповідно до діючих нормативно-правових актів.

♦ Дослідження на неспецифічну мікробну флору, яка супроводжує туберкульозний процес згідно з нормативними актами МОЗ України.

♦ Складання та подання заявок на придбання поживних середовищ, бактеріологічних препаратів, хімічних реактивів та обладнання, дезінфекційних засобів у встановленому порядку.

♦ Проведення кураторських візитів.

♦ Мікробіологічна лабораторія II рівня з діагностики туберкульозу протитуберкульозного закладу має право:

♦ Вносити пропозиції щодо поліпшення організації збору матеріалу, транспортування, оформлення облікової документації під час доставки біологічного матеріалу для бактеріологічного дослідження у встановленому порядку.

♦ Виходити з пропозиціями про поліпшення матеріально-технічного стану лабораторії, організації роботи, впровадження нових та удосконалення існуючих методів дослідження, оптимізації.

♦ Брати участь у проведенні науково-практичних конференцій, семінарів

тощо.

♦ Лабораторія зобов’язана:

♦ Забезпечувати достовірність та точність досліджень, що проводяться.

♦ Дотримуватись встановлених термінів проведення досліджень та порядку видачі їх результатів.

♦ Відповідати вимогам правил санітарно-епідемічного режиму роботи та безпеки праці.

♦ Проводити внутрішній контроль якості лабораторних досліджень.

♦ Брати участь в системах зовнішньої оцінки якості досліджень.

♦ Надсилати у встановленому порядку до установ державної санітарно- епідемічної служби за їх вимогою штами мікроорганізмів, що мають епідеміологічну значимість.

♦ Надавати у встановленому порядку установам державної санітарно- епідеміологічної служби інформацію, необхідну для здійснення епіднагляду та проведення профілактичних та протиепідемічних заходів.

♦ Своєчасно проводити метрологічний контроль засобів вимірювань, що використовуються при проведенні бактеріологічних досліджень.

♦ Дотримуватись конфіденційності щодо результатів досліджень, що проводяться.

♦ Зберігати облікову та звітну документацію протягом встановленого проміжку часу.

2.5.4.