<<
>>

Післядипломна освіта лікарів

Післядипломна освіта лікарів — освіта, основною метою якої є забезпечення високого професійного рівня спеціалістів в умовах стрімкого розвитку біотехнологій та медичної науки. Етапність безперервної післядипломної освіти лікарів зазначено в Наказі МОЗ України «Про подальше удосконалення атестації лікарів» від 19 грудня 1997 року за № 359.

Спеціалізація — здобуття лікарем однієї з зазначених у номенклатурі лікарських спеціальностей, затверджених МОЗ України. Підготовка спеціалістів (первинна спеціалізація) проводиться через інтернатуру.

Інтернатура — регламентується Наказом МОЗ України від 10.09.1996 за № 291 «Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних та фармацевтичних закладів III—IV рівнів акредитації». Тривалість навчання — 1—2 роки, залежно від спеціальності. Форма навчання — денно-заочна:

• денне навчання проводиться в інститутах або факультетах удосконалення лікарів, на кафедрах медичних інститутів, університетів;

• заочне навчання — в базових закладах охорони здоров’я.

Спеціалізація та перепідготовка лікарів за спеціальностями, які не передбачені циклами спеціалізації в інтернатурі, проводиться на циклах спеціалізації на факультетах або в інститутах удосконалення лікарів. Спеціалізація здійснюється після закінчення інтернатури з основної спеціальності. Направлення на спеціалізацію проводиться після того, як лікар обіймав відповідну посаду стажера з даної спеціалізації.

Після закінчення інтернатури та циклу спеціалізації проводиться атестація на присвоєння звання «лікар-спеціаліст» з відповідної спеціальності. За результатами атестації видається сертифікат. Уніфікована оцінка знань проводиться методом комп’ютерного тестування, згідно з Наказом МОЗ України від 19.12.1997 за № 359 «Про подальше удосконалення атестації лікарів».

Удосконалення — подальше підвищення кваліфікації лікарів із метою підтримки сучасного рівня підготовки.

Тематичне удосконалення — підвищення кваліфікації за окремими розділами відповідної спеціальності. Проводиться в період між передатестаційними курсами.

Клінічна ординатура — дворічна форма післядипломного підвищення кваліфікації лікарів.

Передатестаційні курси складаються з передатестаційного циклу та відповідного тестового іспиту і мають проходити не пізніше як за рік, що передує атестації. Проводиться на факультетах або в інститутах післядипломної освіти лікарів.

Атестація лікарів проводиться з метою підвищення відповідальності за ефективність і якість роботи, більш раціональної розстановки кадрів, з урахуванням їхньої професійної майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Лікарі мають проходити атестацію не рідше одного разу на 5 років.

Основні завдання атестації:

• визначення рівня професійної підготовки лікарів;

• оцінка трудової діяльності лікарів;

• оцінка можливості подальшого використання спеціалістів;

• підвищення кваліфікації лікарів.

Розрізняють такі види атестації лікарів:

• атестація на визначення знань і практичних навичок із присвоєнням або підтвердженням звання «лікар-спеціаліст»;

• атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії;

• атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії.

<< | >>
Источник: Баєва О.В.. Б 15 Менеджмент у галузі охорони здоров’я: Навч. посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2008— 640 с.. 2008

Еще по теме Післядипломна освіта лікарів:

  1. Післядипломна освіта молодших медичних працівників
  2. В.М. Ждан та ін.. ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ В ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ. Навчальний посібник для лікарів-інтернів та лікарів- слухачів закладів післядипломної освіти. Полтава, 2008, 2008
  3. ІК Підвищення кваліфікації лікарів та іншого медичного персоналу:
  4. Оплата праці лікарів
  5. 11.5.1. Тенденції фармацевтичної освіти в різних країнах світу
  6. Умови оплати праці лікарів, які залучаються для проведення обов’язкових медичних оглядів
  7. Психологічний аналіз функцій управління системою освіти.
  8. Спеціалізація та удосконалення лікарів за спеціальністю «Організація та управління охороною здоров’я»
  9. Професійне становлення студента як фахівця з вищою освітою.
  10. Основна мета і зміст медичної освіти педагогічних працівників.
  11. Освіта як система, її характерні особливості. Управління системою освіти, його види.
  12. Основні запити в сфері психолого-педагогічного консультування в рамках сучасної освіти.
  13. Кваліфікаційні вимоги до впровадження медичної практики
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -