Організація санітарно-освітньої роботи серед хворих

Г оловними задачами протитуберкульозного диспансеру в галузі санітарної освіти є:

І. Організація та проведення серед населення, яке обслуговується диспансером на даній території, планової, систематичної і широкої протитуберкульозної пропаганди з таких питань:

1) причинні фактори і шляхи розповсюдження туберкульозу легень та інших органів;

2) ранні ознаки і прояви туберкульозу, його наслідки, значення раннього звертання до лікаря і своєчасного лікування;

3) профілактика туберкульозу, значення загартовування, фізкультури і спорту, правильного режиму побуту, відпочинку і харчування у зв’язку з

питаннями профілактики туберкульозу;

4) досягнення та недоліки в боротьбі з туберкульозом адміністративній території, краї, країні та у світі;

5) організація та проведення санітарно-освітньої роботи серед хворих, які обслуговує диспансер, і в їх оточенні з питань, крім зазначених вище:

а) режим та поведінка хворого;

6) охорона дітей в сім’ях хворих на туберкульоз;

в) основи лікування хворих з використанням ефективних режимів.

Мета цієї діяльності - прищеплювання хворим та їх сім’ям відповідних профілактичних навичок та переконання хворих дотримуватись суворо припису лікаря.

Доцільно, щоб головний лікар протитуберкульозного диспансеру призначив одного з лікарів свого закладу, як свого помічника з питань організації та методики санітарної освіти.

До планування санітарно-освітньої роботи обов’язково залучаються всі лікарі та середній медичний персонал, який працює в диспансері, а також педагоги та інші працівники дитячих та інших структурних підрозділів диспансеру та методично підпорядкованих йому інших протитуберкульозних закладів.

Обов’язки щодо санітарної освіти між персоналом розподіляються згідно типового переліку поданого нижче:

I. Обов’язки лікаря:

1) виступи (лекції, бесіди) серед хворих і для населення (на підприємствах, в організаціях, гуртожитках, школах, дитячих закладах);

2) відповіді на запитання хворих (письмово, усно);

3) керівництво санітарно-освітньою роботою середнього персоналу;

4) заняття із середнім і молодшим персоналом з питань санітарної освіти;

5) участь у конференціях щодо санітарно-освітньої роботи;

II.

Обов’язки кабінетних медичних сестер:

1) участь у виступах лікарів в залах чекання;

2) організація виступу лікаря;

3) рекомендація і роздача літератури після бесіди;

4) збір запитань від людей;

5) роз’яснення виставочних експонатів хворим;

б) участь у конференціях із санітарно-освітньої роботи;

7) оформлення газет і бюлетенів;

8) зберігання і поповнення фонду санітарно-освітньої літератури;

III. Обов’язки дільничних медичних сестер та сестер в протитуберкульозному стаціонарі:

1) проведення індивідуальних і групових бесід у вогнищах туберкульозної інфекції;

2) розповсюдження у туберкульозних вогнищах санітарно-освітньої літератури;

3) навчання хворих і членів їх сімей, родичів гігієнічних правил поведінки;

4) притягнення хворих і оточуючих їх осіб до участі в санітарно-освітніх заходах;

5) організація для свого лікаря виступів в районі;

IV. Обов’язки педагогів, вихователів в дитячих туберкульозних закладах:

1) включення санітарно-освітньої тематики в плани педагогічної та виховної роботи;

2) застосування наочної літератури, кінофільмів, прикладів у проведенні санітарно-освітньої роботи;

V. Обов’язки молодшого медичного персоналу:

1) суворе дотримання гігієни і чистоти в приміщеннях;

2) спостереження за гігієнічною поведінкою хворих;

3) участь у семінарах і курсах, які проводяться лікарями.

Уся санітарно-освітня робота протитуберкульозного диспансеру повинна будуватися на основі щорічного і квартального планів і місячних планів- графіків. У всіх планах санітарно-освітньої роботи необхідно віддзеркалити:

- задачі, які ставить перед собою протитуберкульозний диспансер в галузі санітарної освіти;

- тематика висвітлення протитуберкульозних заходів;

- методи і форми санітарно-освітньої роботи;

- кількісні показники роботи (кількість заходів, кількість охопленого населення або хворих);

- об’єкти проведення роботи;

- терміни проведення роботи.

В планах-графіках вказуються дні та години проведення санітарно- освітньої роботи і відповідального виконавця.

Плани санітарно-освітньої роботи розробляються на основі даних аналізу захворюваності на туберкульоз і поточних показників з урахуванням специфіки регіону і району, затверджуються і їх виконання контролюється головним лікарем та помічником з питань організації та методики санітарної освіти.

Для забезпечення обліку всієї санітарно-освітньої роботи необхідно запровадити “Книгу запису санітарно-освітньої роботи". В ній

віддзеркалюють:

1. Методи і форми роботи. В диспансері, районі обслуговування та в стаціонарі рекомендується використовувати такі форми роботи:

♦ індивідуальні бесіди з хворими;

♦ виступи в залі очікування;

♦ бесіди з групами хворих;

♦ стаціонарна виставка;

♦ роздача листівок, пам’яток;

♦ тематичні стінні газети;

♦ бесіди у вогнищах туберкульозної інфекції;

♦ популярні лекції серед населення різних груп;

♦ публікація статей в місцевій пресі;