НЕПРАВИЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПЛОДА

До неправильних положень плода належать поперечне (situs Iransversus) і косе (situs obliquus), частота яких становить O,5-O,7 % усіх пологів.

Поперечне положення (мал. 43) — це таке положення плода, при якому поздовжня вісь плода утворює з поздовжньою віссю матки прямий кут. Якщо кут гострий, визначають косе положення плода. Важливо пам’ятати, шо при поперечному положенні плода велика частина його тіла (голівка, тазова час­тина) розташовується вище, а при косому — нижче гребеня жцубової кістки.

Позицію плода при цих положеннях визначають за голівкою: якщо голівка ліворуч — перша позиція, праворуч — друга позиція. Вид, як l при поздовжньо­му положенні, визначають за спинкою: спинка спереду — передній вид, спин­ка ззаду — задній вид. Окрім цього, при поперечному положенні плода його спинка може бути повернена донизу, до входу в малий таз (situs Jorsoinferiof) або догори, до дна матки {situs Jorsosuperior).

Розташування спинки плода донизу є найнесприятливішим у зв’язку з ут­рудненням доступу до дрібних частин тіла плода за потреби виконати класич­ний зовнішньо-внутрішній акушерський поворот плода на ніжку'.

До факторів, що спричинюють аномалії положення плода, належать:

1)     з боку роділлі:

— пухлини матки на рівні входу в малий таз або в його порожнині (лейо- міома);

Мол.

а — поперечне положення; б — задавнене поперечне положення

—     вади розвитку матки (сідлоподібна, дворога матка);

—     передчежання плаценти;

—      знижений тонус матки, в’ялість м’язів передньої черевної стінки, роз­ходження прямих м’язів живота.

2)      з боку плода:

—     багатоплідність;

—     нервово-м’язові порушення;

—     мало- або багатоводдя.

Діагностика поперечного і косого положень плода

Діагностика поперечного і косого положень плода грунтується на даних зовнішнього та внутрішнього акушерського досліджень. Велике значення має УЗД.

При зовнішньому акушерському дослідженні увагу привертає поперечно- овальна або косо-овальна форма живота, висота стояння дна матки не відпові­дає передбачуваному терміну вагітності, частина, що передпежить, не визна­чається, праворуч або ліворуч від середньої лінії живота можна прощупати голівку плода. Серцебиття плода при поперечному положенні найкраще вислу­ховується в діляї [ці пупка.

Піхвове дослідження в плані діагностики поперечного або косого положен­ня плода найіиформативніше після вилиття навколоплідних вод і розкриття маткового вічка. При цьому вдається пальпувати бік плода, лопатки, кульшову западину. У разі випадіння із соромітної щілини ручки діагноз поперечного положення плода не викликає сумнівів.

З появою ультра звукових методів обстеження вагітних встановлення діаг­нозу поперечного положення плода не становить труднощів. При УЗД можна також чітко визначити позицію, вид плода, розташувати! спинки до входу в малий газ. Особливо ефективний цей метод дослідження для діагностики по­перечного або косого положення плода в разі багатоплідної вагітності, коли один плід перебуває в поздовжньому, а другий — у поперечному⁷ положенні.

Клінічний перебіг і ведення вагітності та пологів

Вагітність при поперечному або косому положенні плода перебігає без особливостей. Якщо до 34—35 тиж. вагітності неправильне положення само­вільно не зміниться на поздовжнє, то вагітній призначають коригувальну гім­настику або виконують зовнішній поворот плода на голівку за відсутності про- типоказань. Оскільки при поперечному і косому положеннях плода відсутній пояс притиснення і не вибувається розподіл вод на передні й задні, до кінця вагітності можливе передчасне вилиття навколоплідних вод.

При поперечному або косому положенні плода розродження проводять шляхом виконання планового кесаревого оозтину.

Госпіталізувати вагітну з поперечним або косим положенням плода потріб­но за 2—3 тиж. до передбачуваного терміну пологів. Якщо не було вчасно діагностовано поперечне положення плода і розпочалися пологи, то можливе виникнення задавненого поперечного положення плода (мал. 43, б), про яке свідчать такі ознаки:

1)     плід втратив рухливість;

2)     плече стоїть глибоко і нерухомо, ручка набрякла і синюшна;

3)     плече зазвичай відсунуте вбік унаслідок того, що з ним поруч низько опустилася грудна клітка;

4)     перерозтягнення нижнього маткового сегмента;

5)     загроза розриву матки.

Окрім цього, у зв’язку з передчасним або раннім вилиттям навколоплідних вод може розвинутися слабкість пологової діяльності, можливі випадіння пу- повицц або дрібних частин тіла плода, інфікування пологових шляхів.

Украй рідко пологи в поперечному положенні можуть завершитися само­стійно шляхом самоповороту або народження плода зі складеним навпіл тулу­бом, але тільки в разі глибоко недоношеної вагітності й активної пологової діяльності.

При багатоплідній вагітності з головним передлежанням першого плода і поперечним положенням другого за умови повторних пологів можливо про­вести пологи через природні пологові шляхи. В такому разі після народження першого плода виконують класичний комбінований зовнішньо-внутрішній поворот друтого плода на ніжку⁷ з подальшим його витяганням.

У разі виникнення задавненого поперечного положення плода при мерт­вому' плоді здійснюють ембріотомію (декапітацію), при живому' плоді — екс- граперитонеальний кесарів розтин, технічно надзвичайно складний.