ДІАГНОСТИКА ІМУНОЛОГІЧНОГО КОНФЛІКТУ
Для діагностики імунологічного конфлікту і визначення його тяжкості використовують такі методи дослідження, як:
— імунологічні (визначення титру антитіл, комплементу, гемолізинів, блокувального фактора сироватки крові);
— генетичні (визначення генотипу крові батька й дитини);
— амніоцентез (визначення рівня білірубіну, загального білка, ірупи крові і статі плода, титру антитіл, фосфоліпідного складу, поверхневою натягу7, в’язкості, щільності, питомої електропровідності навколоплідних вод, спектро- фетометрія);
— визначення стану7 плода (ЕКГ, ФКГ, КТГ, УЗД, допплєрометрія).
Імунологічний аналіз
Імунологічний аналіз у жінок із резус-негативною кров’ю — один -з найважливіших методів клінічного дослідження.
Однак величина титру антитіл у крові матері має лише відносне значення як для прогнозу результату вагітності, так і для встановлення наявності резус-конфлікту. Виявлення в крові вагітної антитіл дає змогу лише зробити висновок про імовірність наявності захворювання в плода і про необхідність застосування лікувально-профілактичних заходів.Генотип крові батька
Для прогнозу гемолітичної хвороби плода певне значення має визначення генотипу крові батька щодо антиген-резусу.
Відомо, що імовірність виникнення гемолітично: хвороби плода в чотири рази перевищує ней пока $ник при гомозиготному типі крові батька. Наявність антитіл у крові вагітної і гомозиготний тип крові батька свідчать про можливість розвитку в плода гемолі гичної хвороби.
Мол. 68. Плацентомегалія
Водночас результати імунологічних досліджень не дають змогу в усіх випадках достовірно встановлювати діагноз захворювання плода і прогнозувати результати вагітності. У резус- негативних жінок із симптомами ізо- імунізації. а також при призначенні відповідних засобів терапії і профілактики імунопатології, крім імунологічних даних, варто враховувати й інші, які безпосередньо вказують на стан плода (ЕКГ, ФКГ, УЗД, допплєро- метрія, КТГ).
Результати аналізу серцевої діяльності плода з різними формами гемолітичної хвороби вказують на стан хронічної гіпоксії плода, шо розвивається внаслідок анемії та інтоксикації організму продуктами розпаду еритроцитів, особливо непрямого білірубіну.
Визначаючи тактику ведення вагітності при резус-конфлікті, особливу увагу варто приділити зміні серцевої діяльності плода. Різке погіршення даних ЕКГ, ФКГ, УЗД і допплєрометрії потрібно розглядати як показання до амніо- ценгезу або дострокового розродження.
Ульгразвукове дослідження
Застосування УЗД дає змогу в динаміці стежити за ростом і розвитком плода. Про тяжкість гемолітичної хвороби плода свідчать розміри плаценти: наприкінці неускладненої вагітності товщина її не перевищує 5 см; у разі розвитку гемолітичної хвороби плода її товщина перевищує 5 см (мал.
68).При товщині плаценти 7—8 см у плода, як правило, діагностують набрякову форму гемолітичної хвороби. Кулясті порожні ділянки на ехограмі, подвійний контур голівки (мал. 69), гепатоспленомегалія, асцит (мал. 70) свідчать про універсальний набряк плода і плаценти.
size=3 color=black face="Microsoft Sans Serif">
Mcli. 69. Подвійний контур голівки

Мал. 70. Асцит у плода
Для діагностики гемолітичної хвороби легкого або середнього ступеня тяжкості дані ультразвукового сканування менш інформативні порівняно з тяжкою формою.
Амніоцентез
В антенатальній діагностиці гемолітичної хвороби плода в акушерській практиці амніоцентсз використовують з подальшим дослідженням навколо- пл.дних вод у терміні вагітності понад 26 тиж.
Показання до амниоцентезу:
— титр антитіл — 1:64 або вищий;
— наростання титру антитіл у чотири рази при повторному дослідженні через 2 тиж.;
— наростання титру антитіл у поєднанні з ультразвуковими ознаками гемолітичної хвороби плода;
— випадки народження мертвого плода або дітей з гемолітичною хворобою в анамнезі в поєднанні з ультразвуковими ознаками гемолітичної хвороби плода при дійсній вагітності.
Навколоплідні води. Стан плода не може не вплинути на склад і якість амніо- тичної рідини, яка є для плода навколишнім середовищем. Таким чином, навколоплідні води слугують найважливішим джерелом інформації про стан плода.
Дтя визначення рівня білірубіну досліджують оптичну густину навколоплідних вод спектрофотометричним методом при довжині хвилі 450 нм (табл. 14).
Таблиця 14. Трактування результатів спектрофотометрії
| Оптична густина | Вміст білірубіну в навколоплідних водах, мг/л | Стан плода: ризик розвитку гемолітичної хвороби |
| 0,15-0,20 | 0—2,8 | Низький |
| 0,21-0.34 | 2,9-4,6 | Помірний |
| 0,35-0.70 | 4,7-9,5 | Високий |
| Понад 0,70 | Понад 9,5 | Украй високий |
Спекгрофотометричне дослідження навколоплідних вод є одним із провідних методів встановлення діагнозу гемол’тичної хвороби в антенатальний період, ступеня її тяжкості і прогнозу для плода. Точність визначення ступеня тяжкості гемолітичної хвороби на підставі спектрофотометричного аналізу підвищується при повторному дослідженню
Одноразове дослідження навколоплідних вод, особливо в пізньому терміні вагітності, не завжди дає змогу встановити правильний діагноз, тому’ дослідження доцільно розпочинати в терміні 30—32 тиж.
вагітності і повторювати двічі-тричі.Трудноті інтерпретації змін рівня білірубіну в навколоплідних водах вимагають додаткових тестів для поліпшення антенатальної діагностики. При тяжкій формі гемолітичної хвороби плід перебуває в стаы метаболічного інсульту. Безсумнівно, зміна його стану проявляється змінами з боку основних біохімічних компонентів навколоплідних вод.
Одним із тестів є визначення рівня загального протеїну в навколоплідних водах за методом Лоурі. Існує тісна кореляція між концентрацією загального протешу і білірубіну. При легкій формі гемолітичної хвороби концентрація загального протеїну становить 2,1 г/л, при хворобі середньої тяжкості підвищується до 3,4 г/л, при тяжкій формі — до 8 г/л.
Численні дослідження свідчать, що при набряковій формі в плода виникає виражена гіпопротеї немія, яка сприяє розвитку генерал і зованого набряку. Вона пов'язана, з одного боку, з порушенням здатності печінки синтезувати протеїн, з іншого — із втратою його організмом плода. Виходячи з нього припущення, можна стверджувати, що високий рівень протеїну в навколоплідних водах при набряковій формі захворювання є наслідком втрати його плодом і свідчить про настання необоротних змін у печінні. Вміст протеїну в навколоплідних волах певною мірою відтворює функціональну здатність печінки плода. Проте слід відзначити, що визначення вмісту протеїну в навколоплідних водах як діагностичний тест поступається перед спектрофогомеї ричним методом, тому що індивідуальні коливання концентрації протеїну' в амніогичній рідині досить високі Отже, визначення вмісту протеїну в навколоплідних водах є додатковим тестом до спектрофотометричного методу.
АВО-несумісність крові вагітної і плода при її резус-імунізації — захисний механізм прози тяжкого ураження плода.
Визначення групи крові плода в ході дослідження навколоплідних вод є одним із провідних прогностичних тестів. Слід відзначити особливу цінність раннього визначення групи крові плода за підозри на розвиток АВО-конфліктної вагітності Якщо в нього встановлено групу крові, несумісну з материнською, то ступінь тяжкості захворювання визначають за допомогою тих самих тестів, шо і при резус-несуміс- ності.За наявності антитіл у навколоплідних водах майже в усіх дітей з резус- позитивним тином крові розвивається тяжка форма гемолітичної хвороби. Нерідко, незважаючи на високий титр антитіл, шо містяться в навколоплідних водах, плід має резус-негативний тип крове За відсутності антитіл у навколоплідних водах можливе народження резус-негативної дитини в 25 % випадків. У резус-позитивних дітей перебіг гемолітичної хвороби, яка розвинулася за відсутності в навколошпши.х водах антитіл, легкий.
Дослідження апатевого хроматину в клітинах епідермісу тода дає змогу визначити стать дитини, що також є цінною прогностичною ознакою. Несприятливі наслідки гемолітичної хвороби в хлопчиків спостерігають удвічі частіше порівняно з дівчатками.
Для діагностики резус-конфлікту велике значення має визначення фос- фолітдного складу сироватки крові й амніотичяої рідини При і мунологічному конфлікті загальна кількість фосфоліпідів у сироватці крові вагітних і в амніо- тичній рідині значно зменшується порівняно з фізіологічною вагітністю. При вмісті загальних фосфоліпідів у сироватці крові до 130 мг/% (після 20 тиж.), в амніотичній рідині — до 40 мг/% (після ЗО тиж.) стан плода варто вважати загрозливим: розвивається тяжка форма гемолітичної хвороби.
Паралельно цим змінам відбувається зниження вмісту фосфоліпідів в ам- ніотичніи рідині, що вказує на ризик виникнення дихальної недостатності в новонародженого. Ця патологія підтверджується результатами пінного тесту Клементса (проміжний, негативний результат), співвідношенням лецитин — сфінгомієлін.
Таким чином, фізико-хімічні параметри амніотичної рідини можуть бути використані як екєпрес-діагнос тика стану плода. Підвищення в’я зкості, поверхневого натягу і зниження питомої електропровідності при імунологічному конфлікті вказують на патологію плода.
При резус-несумісній ва1 ітності в мембранах еритроцитів плода і новонародженого виникають складні структурно-функціональні порушення, які у своїй сукупності становлять деяку послідовність прихованих патологічних змін, що призводять до їх руйнування (гемолізу). Тому в комплексному дослідженні вагітних для ранньої діагностики гемолітичної хвороби використовують метод визначення електромеханічної міиності еритроцитних мембран за допомогою імпульсного електричною поля високої напруги. Кров плода одержують методом кордоце нтезу.
Еще по теме ДІАГНОСТИКА ІМУНОЛОГІЧНОГО КОНФЛІКТУ:
- Акушерство і гінекологія: У 2 кн. — Кн. 1: Акушерегво: підручник / Кол. А38 авторів; за ред. В.L Грищенка, М.О. Щербини. — K.: BCB “Медицина”,2011. - 424 с., 2011
- Тема 5. Аномалії розвитку плідного яйця. Вагітність і пологи при багатоплідності
- ПЛАЦЕНТАРНА НЕДОСТАТНІСТЬ, ДИСТРЕС ПЛОДА