АНАТОМІЧНО ВУЗЬКИЙ ТАЗ

Анатомічно вузьким називають таз, усі або один із розмірів якого зменше­ний на 1,5—2 см порівняно з нормою. Частота цієї патології’ становить 8 %.

Класифікація вузького таза грунтується на його формі та ступені звуження.

Класифікація вузького таза за ступенем звуження

Виділяють чотири ступені звуження таза, які визначають за величиною справжньої кон’югати (conjugata vera):

— І ступінь — 11—9 см (якщо плід невеликий, пологи можуть закінчитися самовільно);

— Jl ступінь — 9—7,5 см (зна^Н' утруднення в пологах);

— ІП ступінь — 7.5—6 см (пологи через природні пологові шляхи немож­ливі тільки кесарів розтин або плодоруйнівна операція);

Мал. 4-8. Загальнорівномірнозвужений таз

Мол. 49. Простий плоский таз

— IV ступінь — менше ніж 6 см (абсолютно вузький таз; пологи та плодо- руйнівні операції неможливі, тільки кесарів розтин, навіть при мертвому плоді).

Класифікація таза за формою звуження включає поширені та рідкісні типи вузького таза.

Поширені форми анатомічно вузького таза

Загальнорівномірнозвужений таз — таз, усі розміри якого зменшені на 1,5—

2     см (мал.

До загальнорівномірнозвужених форм таза належать інфантильний таї, таз чоловічого типу і карликовий.

Інфантильний, або дитячий, таз. Для нього характерні вузькі плоскі крижі та вузька лобкова дута (2—2,5 см), високе стояння крижового мису. Інфан­тильний таз властивий жінкам із загальними ознаками інфантилізму.

Таз чоловічого типу. Чоловічим (андроїдним) називають таз із масивними кістка ми, гострим лобковим кутом, високою і лійкоподібною порожниною. Чо­ловічий таз властивий жінкам високого зросту з чоловічим типом будови тіла.

Карликовий таз. Карликовим називають таз із крайнім ступенем загально­го рівномірного звуження всіх розмірів. Карликовий таз спостерігають у жінок

3     нестачею соматотропного гормону (гілофізарний карлик).

Плоский таз — таз зі зменшеними прямими розмірами.

Простий плоский таз (девентерівський) — таз з усіма зменшеними прями­ми розмірами (мал. 49).

Плоскорахітичний таз — таз зі зменшеним прямим розміром площини входу (мал. 50).

Загальнозвужений плоский таз — таз з усіма зменшеними розмірами, особ­ливо прямими (мал. 51).

Мал. 50. Плоскорахітичний таз

Мал. 51. Загал ьнозвужений плоский таз

Мал.

Мал. 53. Косозміпісний таз

Поперечно-звужений таз (робер мінський) — таз зі звуженням поперечних розмірів при нормальних прямих розмірах, аналог андроїдного таза (мал. 52).

Рідкісні форми анатомічно вузького таза

Косозміщений таз характеризується вкороченням або анкілозом однієї з НИЖНІХ КІНЦІВОК І зменшенням КОСИХ розмірів З ОДНОГО боку (MHjI. 53).

Косозвужений, або лійкоподібний, таз проявляється недорозвиненням од­ної о з крил крижів.

Остеомалятичний (спалий) таз виникає при розм'якшенні кісток унаслідок декальцинації (мал. 54).

Спондилолістичний таз виникає при зісковзуванні І поперекового хребця з І крижового до переду, що призводить до зменшення розміру входу в малий їаз.

Асиміляційний таз має подовжену форму завдяки зрощенню І поперекового хребця з І крижовим. Таз звужений екзостозами і кістковими пухлинами.

Кіфотичним таз — аналог лійкоподібного, зумовлений кіфозом (горбом).

Іноді користуються європейською класифікацією анатомічно вузького таза (мал. 55):

—       іінекоідний таз (нормальний жіночий таз);

—       андроїдний (чоловічого типу);

—       антропоїдний (прямий розмір входу перевищує поперечний розмір);

—       плаїипелоїдний (плоский).

Діагностика включає анамнез (перенесені дитячі хвороби, перебіг поперед­ніх пологів та ін.), об’єктивне дослідження (зріст, маса тіла, будова скелета, наявність екстрагенітальних захворювань, форма живота; мал. 5∏).

Також вимірюють кут нахилу таза.

Визначають променево-зап’ястковий індекс Соловйова. Проводять пель- віометрію. Розраховують передбачувану масу тіла плода. Проводять УЗД (ульт­развукову пельвіометрію).

Особливості біомеханізму пологів при загальнор’впомірнозвуженому тозі:

—       вставлення голівки стріловим швом в один із косих розмірів;

—       максимальне згинання голівки плода, голівка починає згинатися вже у вході в малий таз;

Мал. 56. Форма живота: гострокінцева при першій ваііт- ності або відвисла при наступних

Мал. 57. Форма ромба Міхаеліса при різних типах таза:

1 — нормальний; 2 — плоский; 3 — поперечно- звужений; 4 — косо- змішений; 5 — загальнорівномірнозвужений

—      доліхоцефалічна форма голівки плода за рахунок конфігурації (мал. 58).

Пологи τp∏Bajiimi, ніж при нормальному тазі, часто супроводжуються по­логовими травмами.

Особливості біомеханізму пологів при простому плоскому тазі:

—      вставлення голівки плода до входу в малий таз стріловим швом у попе­речному розмірі; часто виникає асинклітичне вставлення, переважно переднє (Нетеле), при якому стріловий шов розмішений ближче до мису крижів, що супроводжується вираженою конфігурацією юсток голівки плода,

—      опускання голівки стріловим швом у поперечному розмірі до вузької площини порожнини малого таза (низьке поперечне стояння голівки плода).

—      внутрішній поворот (ротація) голівки при переході із широкої у вузьку частину порожнини малого таза закінчується на тазовому дні при максималь­ній її конфігурації (брахіоцефал’чна форма);

—      розгинання голівки (має затяжний характер).

Мал. 58. Доліхоцефалічна форма юлівки плода

Мал. 59. Передній асинклітизм

Мал. 60. Задній асинклітизм

Особливості біомеханїзму пологів при плоскорахітиччому тазі:

—      голівка вставляється в попе­речний розмір, її стояння тривале;

—     незначне розгинання голівки у вході (переднє тім’ячко розміщене нижче заднього);

—     виникає передній асинклітизм Нетеле (мал. 59), рідше — задній асин­клітизм Літцмана (мал. 60);

—      різка конфії урапія голівки;

—      голівка швидше проходить інші частині! пологового каналу.

При загальнозвуженому плоскому тазі розродження доношеним плодом через природні шляхи, як правило, неможливе.

Ускладнення пологів при вузькому тазі:

—      несвоєчасне вилиття навколо­плідних вод;

—       випадіння петель пуповини та дрібних частин плода;

—       неправильне вставлення голівки плода,

—       аномалії пологової діяльності;

—       травми пологових шляхів (розриви шийки та тіла матки, розрив лобко­вого симфізу, утворення нориць);

—       септичн і захворювання:

—        травматизм плода (дистрес плода, кефалогематома, крововилив у мозок, перелом кісток черепа).