ПОКАЗАННЯ ДО ВИКОНАННЯ КЕСАРЕВОГО РОЗТИНУ

Тривіально показання до кесаревого розтину-’ поділяють на абсолютні і від­носні. Абсолютні — такі показання, при яких розродження через природні пологові шляхи неможливе: повне передлежання плаценти, вузький таз III— IV ступеня звуження, пухлини малого таза, що перешкоджають просуванню плода, тощо.

Додатково іх поділяють на;

—      показання з боку роділлі;

—       показання з боку плода.

Показання з боку роділлі'.

—       анатомічно вузький таз III-IV ступеня звуження (справжня кон’югата — до 7) чи вузький таз рідкісних форм (спондилосіетичний, поперечно-звуже­ний, остеомалятичний та ін.);

—       клінічно вузький таз;

—       центральне передлежання плаценти;

—       часткове передлежання плаценти з вираженою кровотечею і відсутністю умов для термінового розродження через природні пологові шляхи;

—      передчасне відшарування нормально розташованої плаценти і відсут­ність умов для термінового розродження через природні пологові шляхи;

—       загрозливий розрив матки чи розрив, шо почався;

—       неспроможність післяопераційного рубця на матці;

—       рубець на матці після корпорального кесаревого розтину;

—       рубцеві зміни шийки матки і піхви;

—       аномалії пологової діяльності, шо не піддаються медикаментозній ко­рекції;

—      виражене варикозне розширення вен шийки матки, піхви, вульви;

—      вади розвитку матки і піхви;

—      стан після розриву промежини IlI ступеня,

—      етан після хірургічного лікування сечостатевих і кишкових норипь;

—      пухлини малого таза, що перешкоджають народженню дитини;

—       рак шийки матки;

—       відсутність ефекгу від лікування тяжких форм гестозу і неможливість розродження через природні пологові шляхи;

—       травматичні ушкодження таза і хребта;

—       екстрагенітальна патологія за наявності висновку відповідного фахівця про необхідність виключення другого період^’ пологів (артеріальна гіпертен­зія Ш ступеня; коарктація аорти; аневризма аорти чи іншої великої артерії; систолічна дисфункція лівого шлуночка з фракцією викиду до 40 %; “свіжі” крововиливи в сітківку на тлі діабетичної чи гіпертонічної ангіопатії; захво­рювання легень, що зумовлюють загрозу пневмотораксу; легеневі кровотечі, що виникли менше ніж за 4 тиж.

—       гостра форма генітального герпесу протягом 3 тиж. до пологів;

—       мсртвонародження в анамнезі в поєднанні з іншою акушерською пато­логією;

— ВІЛ-інфікування вагітної.

Показання з боку плода:

—       дистрес-синдром плода, підтверджений об’єктивними методами дослід­ження:

•        патологічна ЧСС понад 170 за 1 хв або до 110 за 1 хв;

•        наявність густо забарвлених меконієм навколоплідних вод;

•        критичні зміни кровотоку в судинах пуповини (нульовий реверсний ЧИ негативний);

•        зниження серцевого ритму плода на піку депелерації до 70 за 1 хв неза­лежно від виду й амплітуди денелеоашї відносно базальної ЧСС;

•        стійка монотонність ритму, ранні, варіабельні децелерації з амплітудою понад 50 за 1 хв та пізні децелерації з амплитудою понад ЗО за 1 хв:

•        перехід пізніх чи варіабельних децелерацій у стійку? брадикардію;

•        патологічний біофізичний профіль плода (оцінка 4 бали і нижче за від­сутності біологічної зрілості шийки матки);

—        тазові передлежання плода при очікуваній масі його тіла понад 3700 г чи до 2500 г (при передчасних пологах чи СЗРП);

—        тазові передлежання плода в поєднанні з будь-яким ступенем звуження таза вагітної;

—       ножні передлежання;

—       випадіння пульсівних петель пуповини;

—       поперечне чи косе положення плода;

—       високе пряме стояння стріловою шва;

—       розгинальні передлежання голівки плода (лобове, передній вид ли­цевого);

—       вагітність після використання проірам допоміжних репродуктивних тех­нологій чи тривалого лікування безплйнослі;

—       багатоплідна вагітність при та ювому передлежанні першого плода;

—       СЗРП;

—       атональний стан або клінічна смерть роділлі при живому плоді.

Найпоширенішою на сьогодні є методика операції кесаревого розтину за Гусаковим, однак у деяких ситуаціях потрібне проведення корпорального ке­саревого розтину.

Показання до проведення корпорального кесаревого розтину.

—       недоступність нижнього сегмента матки внаслідок щільних спайок від попереднього кесаревого розтину;

—       поперечне положення іглода;

—       вади розвитку плода (зрощені близнюки);

—       великий інтрамуральний міоматозний вузол у нижньому⁷ сегменті матки;

—        виражена васкуляризація нижнього сегмента матки внаслідок передле­жання плаценти, варикозу, передчасного відшарування низько розташованої плаценти по передній стінці матки;

—       передчасні пологи при реформованому нижньому се^гменті матки;

—       карцинома шийки матки;

name=bookmark2908>—       атональний стан роділлі при живому плоді.