71. Темперамент. Його характеристики. Типи темпераменту.

Ще за стародавніх часів розрізняли чотири основні темпераменти: холеричний, сангвінічний, меланхолічний і флегматичний.

Темпераментом називаються індивідуальні особливості людини, які виявляються: 1) в емоціональній збудливості (швидкість виникнення почуттів І сила їх), 2) в більшій або меншій тенденції до сильного виявлення почуттів зовні (в рухах, мові, міміці і т.

Холеричний темперамент характеризується швидко ви­никаючими й сильними почуттями, сангвінічний —швидко виникаючими, але слабкими почуттями, меланхолічний — повільно виникаючими, але сильними почуттями,флег­матичний — повільно виникаючими і слабкими почуттями. Для холеричного і сангвінічного темпераментів характер­ні, крім того: 1) швидкість рухів, загальна рухливість і 2) тенденція до сильного виявлення почуттів зовні. Для меланхолічного і флегматичного темпераментів, навпаки, характерні: 1) повільність рухів і 2) слабке виявлення по­чуттів.

Типових представників кожного з темпераментів можна схарактеризувати таким чином.

Холерик—людина бистра, іноді навіть поривчаста, з сильними почуттями, які легко спалахують і яскраво

відбиваються в мові, міміці, жестах; часто—запальна, схильна до бурхливих емоціональних спалахів.

Сангвінік — людина бистра, рухлива, яка емо­ціонально відгукується на всі враження; почуття її безпо­середньо відбиваються в зовнішній поведінці, але вони не сильні і легко змінюються.

Меланхолік — людина, яка відзначається порів­няно невеликою різноманітністю емоціональних пережи­вань, але великою силою і тривалістю їх; ця людина від­гукується не на все, а коли відгукується, то переживає сильно, хоч мало виявляє зовні свої почуття.

Флегматик—людина повільна, врівноважена і спо­кійна, яку не легко емоціонально зворушити і неможливо роздратувати; почуття флегматика майже ніяк не вияв­ляються зовні.

Характерними представниками чотирьох темпераментів можуть бути чотири дійові особи романа Тургеїієва «Напередодні». Інсаров (холеричний темперамент), Шубін (сангвінічний), Берсенєв (меланхо­лічний), Увар Іванович (флегматичний). Яскраві представники холе­ричного темпераменту — старий князь Волконський («Війна і мир») і Чертопханов, герой двох оповідань з «Записок мисливця» Турге-нєва («Чертопханов і Нсдопюскін» і «Кінець Чертоп ханова»). Закін­чений тип сангвініка — Степан Лркадійович Облонський («Анна Ка-реніна»).

Контраст між сангвінічним і флегматичним темпераментом яскраво змальований Гоголем в образах Кочкарьова і Подкольосіна («Женить-ба»). Контраст між сангвінічним і меланхолічним темпераментами чітко виступає при зіставленні двох жіночих образів у «Війні і мирі»:

Лізи — дружини князя Андрія («маленька княгиня») і княжни Марії.

Характерні риси темпераментів пояснюються тими вла­стивостями вищої нервової діяльності, які лягли в основу розподілу типів вищої нервової діяльності: 1) силою нер­вових процесів, 2) врівноваженістю або неврівноваженістю процесів збудження і гальмування, 3) рухливістю нервових процесів. Так, наприклад, запальність холерика, його схильність до бурхливих афективних вибухів пояснюється відсутністю рівноваги між процесами збудження і галь­мування, перевагою збудження над гальмуванням. Такий тип нервової системи зветься «збудливим», або «невтрим­ним», типом. Відмінність між емоціональною жвавістю і загальною рухливістю сангвініка, з одного боку, та емо­ціональним спокоєм і загальною повільністю флегматика — з другого боку, пояснюється відмінностями в ступені рух­ливості нервових процесів.Ми знаємо, що тип нервової системи не є чимсь цілком незмінним. Не є незмінним і темперамент. Часто темпера­мент змінюється з віком; він може змінюватись і «під впли­вом життєвого виховання». Але в усякому разі темпера­мент—досить стійка властивість, яка належить до харак­терних психічних властивостей особистості.

Було б помилкою думати, що всіх людей можна поділити за чотирма основними темпераментами.

Так, наприклад, у П'єра Безухова («Війна і мир») у більшості щоденних життєвих проявів впадають в око риси флегматичного тем­пераменту: повільність, добродушний спокій, стриманість. Але в де­яких надзвичайних обставинах він виявляє типову для холерика за­пальність і не тільки дає бурхливі емоціональні спалахи, але й робить під впливом їх екстраординарні вчинки. Водночас ми можемо помі­тити в нього риси, характерні для меланхолічного темпераменту:

сильні стійкі почуття, які повільно виникають і майже не виявляються зовні.

Кожен з темпераментів має свої позитивні і негативні ^ риси. Пристрасність, активність, енергія холерика, рух­ливість, жвавість і чуйність сангвініка, глибина і стійкість почуттів меланхоліка, спокій і відсутність поквапливості флегматика — ось приклади цих цінних властивостей осо­бистості, нахил до яких зв'язаний з окремими темпера­ментами. Але не всякий холерик енергійний і не всякий сангвінік чулий. Ці властивості треба виробити в собі, а темперамент лише полегшує або утруднює це завдання. Холерикові легше, ніж флегматикові, виробити в собі швидкість і енергію дії, тоді як флегматикові легше ви­робити витримку та холоднокровність.

Щоб використати цінні риси свого темпераменту, лю­дина повинна навчитися володіти ним, підкоряти його собі. Якщо ж, навпаки, темперамент буде володіти людиною, керувати її поведінкою, то при всякому темпераменті ви­никає небезпека розвитку небажаних рнс особистості. Хо­леричний темперамент може зробити людину нестриманою, різкою, схильною до постійних «вибухів». Сангвінічний темперамент може привести людину до легковажності, схильності розкидатися, до недостатньої глибини і стійкості почуттів. При меланхолічному темпераменті в лю­дини може виробитися надмірна замкненість, нахил цілком заглиблюватися у власні переживання, зайва соромливість. Флегматичний темперамент може зробити людину млявою, інертною, часто байдужою до всіх вражень життя.

Усвідомлення позитивних і негативних рис свого тем­пераменту та вироблення вміння володіти і керувати ними становлять одне з найважливіших завдань виховання ха­рактеру людини.