Глосарій

Амбулаторія: лікувально-профілактичний заклад, який разом з фельдшерсько- акушерським пунктом (ФАП) часто є єдиним джерелом надання медичних послуг, доступним для пацієнтів у сільській місцевості.

Знеболюючий засіб: препарат, який зменшує біль.

Хронічний біль: у цьому звіті: біль, який трапляється протягом тижнів, місяців або років аніж протягом декількох годин або діб. З огляду на тривалість, хронічний біль - від помірного до сильного - слід лікувати за допомоги пероральних опіоїдів ніж постійними ін’єкціями, особливо у випадках, коли пацієнти дуже схудли у наслідок таких хвороб, як рак та ВІЛ/СНІД.

Центральна районна лікарня: Головний лікувальний заклад та адміністративний центр державної системи охорони здоров’я. У кожному з 490 районів України є така лікарня.

Контрольовані препарати: Препарати, які містять контрольовані речовини.

Контрольовані речовини: Речовини, які містяться у переліку однієї з трьох міжнародних конвенцій з контролю обігу наркотичних засобів: Єдиній Конвенції про наркотичні засоби 1961 року зі змінами відповідно до протоколу 1972 року; Конвенції про психотропні речовини 1971 року; Конвенції ООН проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 року.

Залежність: Відповідно до визначення Експертного комітету ВООЗ наркотичної залежності як «сукупності фізіологічних, поведінкових та когнітивних явищ змінної інтенсивності, у якій використання психоактивного препарату (або препаратів) стає пріоритетно важливим. Необхідними описовими характеристиками є непереборне бажання отримати та спожити наркотик, а також постійні дії у поведінці, спрямовані на пошук наркотиків. Детермінантами та проблемними наслідками наркотичної залежності можуть бути біологічні, психологічні або соціальні фактори, й вони зазвичай діють разом» (6). Залежність чітко визначається у якості розладу. Для синдрому залежності Міжнародна класифікація хвороб ВООЗ, 10-й перегляд (МКХ-10),

вимагає аби три або більше з шести характерних ознак відчувалися або спостерігалися :

a) Сильне бажання або відчуття примусу до споживання речовини;

b) Проблеми з контролюванням початку, закінчення та рівнів споживання речовин протягом часу їхнього використання;

c) Стан психологічної відміни, коли припиняється або зменшується споживання речовини, що підтверджується: характерним для цієї речовини синдромом відміни; або використанням тієї ж самої (або тісно пов’язаної) речовини із наміром полегшити або запобігти симптомам відміни;

d) Доказ толерантності, а саме вищі дози психоактивної речовини, які потрібні для досягнення ефекту, який попередньо надавали нижчі дози;

e) Прогресуюча байдужість до альтернативних задоволень або інтересів, викликана споживанням психоактивних препаратів, більший обсяг часу, необхідний для отримання або споживання речовини або для звільнення з-під її дії;

f) Зростаючі з часом споживання речовин, не дивлячись на чіткі свідчення відверто шкідливих наслідків, таких як ушкодження печінки при надмірному вживанні алкоголю, стани депресивного настрою після періодів надмірного вживання речовин або зниження когнітивної функції в наслідок використання наркотиків; потрібно вжити заходів аби встановити, чи споживач наркотиків знає чи може дізнатися про сутність та масштаб шкоди.

Експертна комісія з наркотичної залежності зробила висновок, що «не існувало суттєвих розбіжностей між визначенням залежності ЕКНН та визначенням синдрому залежності за МКХ-10».

Витік (нецільове використання): Спрямування руху контрольованих препаратів з легальних до нелегальних каналів розповсюдження або до нелегального використання.

Основні (найнеобхідніші) препарати: Ті препарати, які знаходяться у Зразковому Переліку Найнеобхідніших Препаратів ВООЗ або у Зразковому Переліку Найнеобхідніших Препаратів ВООЗ для Дітей. Обидва переліки представляють перелік мінімальних потреб у препаратах для найелементарнішої системи охорони здоров’я, включаючи найбільш ефективні, безпечні та доцільні з огляду співвідношення вартість- ефективність ліки для найкращих умов.

Фельдшерско-акушерський пункт (ФАП): місцевий лікувальний заклад, який надає найбільш базові послуги, у тому числі дородову допомогу та першу допомогу. Цими закладами керують фельдшери, помічники лікаря, які отримують освіту у середніх спеціальних медичних навчальних закладах. Вони здійснюють звичайні огляди, вакцинації, надають невідкладну первинну допомогу а також акушерські послуги. У цих закладах немає лікарів.

Хоспіс: Спеціалізований заклад з надання паліативної допомоги. В Україні хоспіси є виключно стаціонарними закладами.

Хвороба, яка загрожує життю: Велика група розладів, у тому числі рак, ВІЛ/СНІД, деменція, серцеві, ниркові та печінкові хвороби, а також хронічні важкі травми, у випадку яких трапляються больові або виснажливі симптоми; хоча можуть також траплятися при цьому періоди здорової активності, зазвичай принаймні існує можливість передчасної смерті.

Зловживання (немедичне споживання) (контрольованої речовини): У цьому звіті визначається як немедичне та необґрунтоване науково споживання речовин, які контролюються міжнародними угодами про обіг наркотиків або державним законодавством.

Морфін: Сильнодіючий опіоїдний препарат, який є ключовим для лікування онкологічного болю - від помірного до сильного.

Наркотичні засоби: Правовий термін, який стосується усіх цих речовин, які подані у переліку Єдиної Конвенції.

Опіоїд: Термін опіоїд буквально значить «опієподібна речовина». Його можна використовувати у різних контекстах з різними але близькими значеннями. У фармакології він стосується хімічних речовин, які мають фармакологічну дію, подібну до морфіну та кодеїну, себто їхні знеболювальні якості. Вони можуть вироблятися з рослин опійного маку, бути синтетичними або навіть вироблятися в організмі (ендорфіни).

Ліки, які можна придбати без рецепта: Неопіоїдні знеболювальні, які добре використовувати для слабкого болю, у тому числі парацетамол (відомий також як ацетамінофен), аспірин та ібупрофен.

Паліативна допомога: Медична допомога, яка прагне покращити якість життя для осіб зі хворобами, які загрожують життю шляхом тамування болю та полегшення симптомів, а також надання психосоціальної підтримки для пацієнтів та їхнім родинам. Паліативну допомогу можна надавати разом із допомогою, спрямованою на одужання, але її мета не виліковування,а піклування.

Психосоціальна підтримка: Широке коло послуг для пацієнтів та їх родин, спрямованих на вирішення соціальних та психологічних проблем, з якими вони стикаються з огляду на хворобу, яка загрожує життю. Психологи, радники та соціальні працівники часто надають ці послуги.

Сильнодіючі опіоїдні знеболювальні: Знеболювальні, які містять сильнодіючі опіоїди, такі як морфін, метадон, фентаніл та оксикодон й використовуються для лікування болю, від помірного до сильного.

Слабкі опіоїдні знеболювальні: Знеболювальні, які зазвичай використовуються для лікування болю від слабкого до помірного, у тому числі кодеїн, дігідрокодеїн та трамадол.